WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правосвідомість молоді в сфері прав і свобод людини - Реферат

Правосвідомість молоді в сфері прав і свобод людини - Реферат

Такі висловлювання свідчать про те, що молоді люди позитивно оцінюють існування міжнародних та національних документів щодо прав і свобод людини. Разом з тим у свідомості молоді поряд з позитивною оцінкою існування прав і свобод людини співіснує негативне ставлення до дотримання прав людини, що закріплені у цих документах.

Думки респондентів щодо дотримання прав і свобод людини в Україні розподілилися так: 64,2% вважають, що в Україні дотримуються лише деякі права і свободи людини, 12% – в Україні права людини не дотримуються взагалі, 9,7% – Україна – правова держава, в якій права і свободи людини дотримуються, 7,5% – я ніколи не думав (думала) на цю тему. 6,6% опитаних вибрали "інший варіант". Серед думок, висловлених молодими людьми в графі "інший варіант", були такі: "права людини дотримуються тільки стосовно багатих", "права реалізуються для тих, хто має владу", "держава декларативно створила норми, але не забезпечила їхню реалізацію" та ін. Тобто більшість опитаних вважають, що значна частина прав в Україні порушується. Аналогічні тенденції простежуються і в країнах близького зарубіжжя, зокрема в Російській Федерації. Положення ст.2 Конституції Російської Федерації про те, що людина, її права і свободи є найвищою цінністю визнаються такими, що реалізуються тільки 18% школярів, 18% учнів професійних училищ, 29% студентів, 9% осіб, які закінчили свою освіту, і 24% засуджених [8, с.143].

Проведене анкетування показало, що 58,8% опитаних молодих людей вже зіткнулися в своєму житті з порушенням їхніх прав. На думку респондентів, найчастіше порушують їхні права вчителі (викладачі), працівники органів внутрішніх справ, працівники органів місцевого самоврядування, батьки, працівники податкової адміністрації, працівники прокуратури, судді та інші особи. Зауважимо, що багато молодих людей не відповіли на запитання про те, хто порушує їхні права. Причинами такої ситуації можуть бути небажання відповідати, незнання своїх прав, страх тощо.

Іншою стороною проблеми порушення прав людини є проблема порушення молодими людьми прав інших осіб. Для багатьох молодих людей питання порушення прав інших осіб вже не є абстрактним, оскільки 40,7% зізналися, що порушували права інших осіб, 34,9% відповіли "ні", 24,4% вибрали варіант відповіді "не знаю".

Вищевикладене дає підставу стверджувати, що в сучасній Україні права людини продовжують залишатися політичною декларацією, вони не стали способом життя, тому в молодих людей складається думка про їхню вторинність. У результаті опитування близько половини молодих людей зізналися, що самі порушували права інших осіб. Тобто можна констатувати масове порушення прав і свобод людини як в молодіжному середовищі, так і в Україні взагалі. Як наслідок, молоді люди перестають цінувати широке коло прав людини, закріплене в законодавстві України, і поважати їх, оскільки не бачать в них свого надійного гаранта та опори. Як підтверджує історичний досвід, "краще користуватися практичною системою суб'єктивних прав, які захищенні та дійсно виконуються, ніж бачити як безмежне коло суб'єктивних прав, які порушуються свавіллям влади" [9, с.22]. І знову переконуєшся, що краще мала свобода, яка всіма поважається, ніж велика свобода, яка ніким не дотримується та не поважається. В цьому і полягає, на нашу думку, смисл прав і свобод людини.

Підсумовуючи вищевикладене, зауважимо, що оцінний компонент правосвідомості молоді в сфері прав і свобод людини характеризується такими рисами, як неоднозначність, нігілізм, суперечливість, поєднання прогресивних гуманних цінностей та антигуманних ідей. На таке ставлення молоді до прав людини впливають декларативність закріплених прав людини, невідповідність законодавчо-закріплених норм та їх фактична реалізація, багатовікова традиція применшення своїх прав на противагу правам держави та її посадових осіб, систематичні порушення прав молодих людей. Молоді люди постійно стикаються з масовими порушеннями їхніх прав, які допускають держава та її представники, окремі громадяни. Спостерігаючи за масовими порушеннями прав людини в Україні, молоді люди (хоч і не всі) самі починають порушувати права інших осіб. Як влучно зауважив учасник ІІ Всеукраїнського конкурсу учнівських робіт "Знання й повага прав людини – шлях до взаєморозуміння" О. Степанов: "Прагнучи реалізуватися людина порушує права інших" [7, с.152]. В процесі дослідження було виявлено, що в більшості молодих людей рівень оціночного компоненту правосвідомості в сфері прав і свобод людини носить низький чи середній рівень.

ІІІ. Поведінковий компонент є складовою правосвідомості молоді в сфері прав і свобод людини поряд з такими, як знання та оцінний компонент. Поведінковий компонент правосвідомості характеризує загальну спрямованість поведінки молоді в сфері прав людини та її готовність до вчинення тих чи інших правових дій. Поведінковий компонент правосвідомості молоді ми будемо досліджувати в таких двох напрямах: 1) уміння користуватися правами і свободами людини на практиці; 2) готовність захищати свої права у разі їх порушення у відповідних органах (національних і міжнародних).

Перевірити, як молоді люди застосовують свої знання в повсякденній діяльності, процес довготривалий та складний, тому ми вирішили дослідити вміння користуватися правами і свободами в змодельованих завданнях. Прототипами завдань стали найпростіші та найпоширеніші ситуації, які, ймовірно, траплятимуться чи вже траплялися з молодими людьми. Результати дослідження дають підставу стверджувати, що значна частина респондентів теоретично правильно вирішують завдання, навіть якщо в реальному житті вони не завжди поводитимуться подібним чином. Проте частина молодих людей не впоралися з поставленим завданням, що свідчить про розірваність правових знань з умінням їх використовувати на практиці.

На запитання анкети "Чи будете ви звертатися у відповідні державні чи недержавні органи за захистом своїх порушених прав?"були отримані такі відповіді: так, я буду звертатися у випадку порушення найважливіших для мене прав і свобод (38,9%); так, я буду звертатися у випадку порушення будь-яких моїх прав чи свобод (18,6%); ні, я не буду звертатися за захистом своїх порушених прав, це нічого не дасть (18,6%); ні, я сам буду захищати свої порушені права і свободи (13,7%); ні, тому що Бог покарає тих, хто мене скривдив (8,0%); інший варіант (2,2%). Серед інших варіантів були "залежно від ситуації", "немає часу, щоб звертатися", "ні, сам покараю", "часто це нічого не дає", "я краще, швидше і дешевше це зроблю", "якщо принизить мою гідність". Такі результати анкетування дають підставу стверджувати, що молоді люди неоднозначно ставляться до органів, які можуть захистити їхні порушені права. Частина молодих людей звернеться у відповідні державні та недержавні органи тільки у випадку порушення найважливіших для них прав. Цікавий факт був виявлений М.В. Лелетовою – її дослідження показали, що багато селян мають бажання звернутися за допомогою в міжнародні організації, до Уповноваженого з прав людини. Це, на думку автора статті, пояснюється їхньою великою довірливістю [10, с.79]. Як показало анкетування, найактивнішими учасниками в діяльності захисту своїх прав і свобод є студенти юридичного факультету. Низька ефективність дій органів держави (а особливо правоохоронних органів) та їхня неспроможність захистити права і свободи людини, позбавлення громадян захисту їхніх законних інтересів у судовому порядку через недосконалість законів, їх невідповідність реаліям сьогоднішнього дня вплинули на те, що значна частина молодих людей до них не звертатимуться. Часто людина відмовляється від реалізації своїх законних інтересів через суд, тільки щоб не мати справи з правосуддям. Цим і пояснюється той факт, що окремі молоді люди віддають перевагу неправовим методам захисту і забезпечення своїх прав. Одним з таких методів вирішення конфліктів виступає так звана "криша", тобто допомога представників кримінального світу.

Поведінковий компонент правосвідомості молоді щодо прав і свобод людини характеризується різкою диференціацію серед молодих людей. Незначна частина молодих людей мають високий рівень сформованості поведінкового компонента. Це означає, що у молодих людей сформована система цінностей та розуміння людської гідності, поваги до інших людей, толерантності; набуті знання та вміння, які необхідні для самостійного життя в суспільстві; сформоване прагнення до використання ненасильницьких засобів для вирішення конфліктів; розвинуте почуття солідарності та прагнення до співробітництва з органами, установами, посадовими особами, які захищають права людини. Для більшості респондентів характерними є низький та середній рівень поведінкового компоненту. Проведене анкетування, особисті спостереження засвідчують, що поведінковий компонент правосвідомості молоді в сфері прав і свобод перебуває поки що на етапі становлення. Знання прав для частини респондентів не стали керівництвом до дії, вони віддають перевагу пасивній позиції.

Loading...

 
 

Цікаве