WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Порушення провадження у кримінальній справі за нововиявленими обставинами - Реферат

Порушення провадження у кримінальній справі за нововиявленими обставинами - Реферат

І, нарешті, третій порядок розслідування нововиявлених передбачений для обставин, віднесених до п.3 ч.1 ст.4005 КПК. У цьому випадку, кримінальна справа не порушується, а розслідування цих обставин проводиться з дотриманням загальних правил досудового розслідування і лише в обсязі, необхідному для їхнього встановлення [5, с.30-32; 6, с.32-34].

Щоправда, згодом М.О. Громов змінив свою позицію. Як і деякі інші дослідники, тепер він схильний вважати, що у всіх випадках встановлений єдиний порядок порушення провадження за нововиявленими обставинами та їхнього розслідування, незалежно від того, чи в наявності дані про обставини, вказані у п.1, 2 ч.1 ст.4005 КПК, чи передбачені п.3 ч.1 цієї ж статті [10, с.21; 11, с.31; 12, с.504; 13, с.471; 14, с.121-122].

Висловимо свою позицію у розв'язанні цього питання. Намагаючись роз'яснити не зовсім вдало регламентований в законі порядок провадження за нововиявленими обставинами, згадані науковці фактично проаналізували зовсім інше питання – порядок розслідування кримінальних справ щодо осіб, які вчинили злочини проти правосуддя. В законі ж чітко та однозначно сказано, що заяви, повідомлення про нововиявлені обставини можуть бути приводами для порушення провадження за нововиявленими обставинами тільки тоді, коли вони вже підтверджені вироком суду, що набрав законної сили. Тому, коли в цих заявах, повідомленнях містяться дані про обставини, вказані у п.1, 2 ч.1 ст.4005 КПК, які не встановлені вироком суду, що набрав законної сили, то вони є не приводами для порушення провадження за нововиявленими обставинами, а приводами для порушення кримінальної справи.

Звідси випливає, що нерозмежування деякими авторами приводів для порушення провадження за нововиявленими обставинами від приводів для порушення кримінальної справи, а також порядку провадження за нововиявленими обставинами від порядку розслідування злочинів проти правосуддя і призвело їх до помилкового висновку про наявність двох чи навіть трьох порядків розслідування таких обставин. До того ж названі науковці не беруть до уваги те, що предметом перегляду на цій стадії є законність, обґрунтованість та справедливість судових рішень, що вже набрали законної сили. Відповідно, їхньому винесенню в будь-якому разі передувало звичайне досудове розслідування.

Видається неприйнятною і позиція Б.С. Тєтєріна про паралельне розслідування кримінальної справи та нововиявлених обставин. Про яке порушення провадження за нововиявленими обставинами чи про їхнє розслідування можна говорити, коли ще не відомо, чи підтвердяться дані звичайного досудового розслідування при судовому розгляді та чи постановить суд обвинувальний вирок?

Не підкріплений належною аргументацією і погляд тих дослідників, які висловлюються за існування єдиного порядку розслідування усіх нововиявлених обставин.

Розслідування проводиться з метою встановлення обставин, що входять до предмета доказування по справі. Однак, про яке розслідування обставин, віднесених до п.1, 2 ч.1 ст.4005 КПК може йти мова, коли вони вже засвідчені у порядку, згідно з законом? До речі, у ч.1 п.8 Наказу Генерального прокурора України від 28 жовтня 2002 р. №5 "Про організацію підтримання державного обвинувачення в суді, забезпечення його відповідності кримінальному та кримінально-процесуальному законодавству" вказано, що прокурори, розглядаючи клопотання про перегляд судових рішень у кримінальних справах за нововиявленими обставинами, повинні призначати розслідування нововиявлених обставин у разі необхідності (виділено мною. – Н.Б.).

Російський процесуаліст Б.Т. Бєзлєпкін зазначає, що коли йдеться про обставини, встановлені вироком, постановою чи ухвалою суду або постановою органу розслідування та прокурора, провадження обмежується витребуванням відповідних документів, в яких певні обставини одержали офіційне закріплення [15, с.427]. Отже, в цих випадках слід говорити тільки про перевірку того, чи належить обставина, встановлена у визначеному законом порядку по іншій кримінальній справі до справи, що відновлюватиметься, чи спричинила така обставина винесення неправосудного судового рішення по цій справі. Іншого підходу потребує ситуація, за якої прокуророві стало відомо про наявність обставин, зазначених у п.3 ч.1 с.4005 КПК. У цьому разі без призначення розслідування цих обставин справді не обійтися.

Подібної думки дотримується і М.П. Вєдіщєв, який підкреслює, що за змістом закону, якщо в повідомленні є посилання на нововиявлені обставини, зазначені у п.1-3 ч.3 ст.413 КПК Російської Федерації (в нашому випадку пп.1, 2 ч.1 ст.4005 КПК), то прокурор проводить тільки перевірку, а не розслідування вказаних обставин [16, с.93-94].

До речі, у ч.2 ст.593 проекту КПК 2003 р. [17] вказаний недолік враховано і прокурор у всіх випадках, коли йому будуть відомі нові обставини у справі, зобов'язаний особисто або через органи дізнання чи слідчих провести необхідне розслідування або перевірку (курсив мій. – Н.Б.) цих обставин.

Отже, належність нововиявлених обставин до певної групи і визначає характер та обсяг майбутніх процесуальних дій, які повинні бути проведені з метою встановлення підстав для відновлення справи. Самі по собі перевірка або розслідування нововиявлених обставин у жодному разі негативно не впливають на судове рішення, що набрало законної сили, оскільки воно за їхніми результатами ще не скасовується, а докази, що лежать в його основі, і далі залишаються належними, допустимими, достовірними та достатніми. Відтак не має під собою належного підґрунтя твердження про наявність у прокурора повноважень зупинити виконання судового рішення після того, як йому стало відомо про нововиявлені обставини. Ні кримінально-процесуальний закон, ні Закон України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 р. №1789-XII не надають прокуророві права зупиняти судове рішення, що набрало законної сили, в тому числі і при провадженні у виключному порядку.

Для того щоб відповісти на питання про наявність підстав для відновлення справи, необхідно або здійснити ряд перевірочних дій, або провести розслідування нововиявлених обставин. Оскільки такі процесуальні дії можуть істотно зачіпати інтереси окремих осіб, покласти на них певні обов'язки та обмеження, то з огляду на забезпечення прав і законних інтересів особи, неправомірним є проведення розслідування нововиявлених обставин без порушення самого провадження за нововиявленими обставинами. В даному випадку доцільно провести певну аналогію зі стадією порушення кримінальної справи, на якій проведення слідчих дій, як правило, дозволяється тільки після порушення самої справи. Винесення постанови про призначення розслідування нововиявлених обставин аж ніяк не може замінити собою порушення провадження за нововиявленими обставинами і, тим більше, бути його початковим моментом. Без порушення провадження за нововиявленими обставинами не може бути й самого розслідування таких обставин.

З метою усунення вказаних недоліків, належного правового регулювання відносин, що виникають на цьому етапі процесуальної діяльності та вдосконалення кримінально-процесуального закону, можна запропонувати такий порядок вирішення проаналізованих вище проблем.

Попередня перевірка заяв, повідомлень та іншої інформації про нововиявлені обставини здійснюється прокурором або, за його дорученням, слідчим чи органом дізнання без проведення будь-яких слідчих дій шляхом витребування копії вироку, що набрав законної сили, копії постанови про закриття справи або ж початкової кримінальної справи, витребування або прийняття інших матеріалів, відібрання пояснень, проведення опитування, доручення на проведення ревізій, інвентаризацій, відомчих перевірок та відомчих експертиз, опечатування об'єктів, спеціального дослідження об'єктів та проведення оперативно-розшукових заходів.

Loading...

 
 

Цікаве