WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Порушення провадження у кримінальній справі за нововиявленими обставинами - Реферат

Порушення провадження у кримінальній справі за нововиявленими обставинами - Реферат

Проте і такий перелік приводів для порушення провадження за нововиявленими обставинами не претендує на вичерпність і ще далекий від досконалості. Зокрема, відомості про нововиявлені обставини можуть бути одержані з повідомлень у засобах масової інформації, в ході проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування або судового розгляду іншої кримінальної справи. Крім того, навряд чи доцільно запроваджувати норму, згідно з якою фізична особа, яка не є учасником процесу, навіть за наявності у неї відомостей про неправосудність судового рішення, не вправі подавати заяву, що є самостійним приводом для порушення провадження за нововиявленими обставинами. Визначене у проекті КПК 2000 р. коло суб'єктів, уповноважених подавати заяви про наявність ознак нововиявлених обставин позбавляє права інших фізичних осіб подавати такі ж заяви і тому значною мірою обмежує можливості прокурора у вирішенні питання про порушення відповідного провадження, що не відповідає інтересам правосуддя. На наше переконання, що незалежно від того, ким подана заява про наявність ознак нововиявлених обставин і чи вказана ця особа у ч.1 ст.526 проекту КПК 2000 р. як суб'єкт права на її подання, якщо викладені відомості справді вказують на ознаки нововиявлених обставин, прокурор повинен порушити відповідне провадження.

З огляду на це стверджуємо, що перелік приводів для порушення провадження за нововиявленими обставинами, повинен бути таким: 1) заява фізичної особи; 2) явка з повинною; 3) повідомлення посадових осіб та органів юридичних осіб, що виступають від їхнього імені; 4) повідомлення в засобах масової інформації; 5) виявлення ознак нововиявлених обставин у ході проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування або судового розгляду інших кримінальних справ; 6) безпосереднє виявлення прокурором ознак нововиявлених обставин; 7) інформація, одержана з інших джерел.

Кримінально-процесуальним законом не визначено порядок прийняття, строки розгляду та вирішення заяв, повідомлень та іншої інформації про нововиявлені обставини. Тому, вважаємо за необхідне, закріпити в законі наступні положення.

Заяви, повідомлення та інша інформація про нововиявлені обставини подаються прокуророві, який не вправі відмовити у їх прийнятті з мотивів неповноти викладених у них відомостей, необхідності звернення до іншого прокурора чи з якихось інших причин. Заяви, повідомлення та інша інформація про нововиявлені обставини, направлені в інші органи, не уповноважені приймати рішення про порушення провадження за нововиявленими обставинами, повинні прийматися за правилами, встановленими для прийняття заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини і в той же день надсилатися прокуророві за належністю.

Заяви, повідомлення та інша інформація про нововиявлені обставини повинні бути розглянуті і щодо них має бути прийняте рішення у строки, встановлені для розгляду та вирішення заяв і повідомлень про злочини.

Щодо форм перевірки одержаних заяв, повідомлень та іншої інформації про нововиявлені обставини, то закон обмежується положеннями такого змісту. З метою перевірки заяв про перегляд справи прокурор вправі витребувати цю справу із суду. Прокурор у всіх випадках, коли йому стануть відомі нові обставини в справі, зобов'язаний особисто або через органи дізнання чи слідчих провести необхідне розслідування цих обставин. Про призначення розслідування нововиявлених обставин виноситься постанова, і розслідування проводиться за правилами, встановленими КПК для проведення досудового слідства (чч.1-3 ст.4008 КПК). Подібна регламентація міститься і у ст.527 проекту КПК 2000 р.

З наведених законодавчих норм та положень проектів КПК можна зробити низку узагальнень. По-перше, витребування прокурором справи із суду як спосіб перевірки заяв та повідомлень про нововиявлені обставини здійснюється незалежно від вказівки на конкретну групу нововиявлених обставин, передбачених ч.1 ст.4005 КПК (ч.1 ст.523 проекту КПК 2000 р.). По-друге, виявивши ознаки нововиявлених обставин, прокурор у будь-якому разі повинен провести їх розслідування. По-третє, проведення розслідування нововиявлених обставин можливе без попереднього порушення самого провадження за нововиявленими обставинами. По-четверте, складання постанови про призначення розслідування нововиявлених обставин є початковим моментом провадження за нововиявленими обставинами.

Така законодавча регламентація, як вважаємо суперечить юридичній природі та процесуальному змісту визначених цим же законом нововиявлених обставин як підстав для перегляду судових рішень, що набрали законної сили, неправильно скеровує, а іноді й заплутує правозастосовчу діяльність.

Зокрема заслуговує на критику обмеження способів перевірки відомостей про нововиявлені обставини, вказаних у пп.1, 2 ч.1 ст.4005 КПК (п.1, 2 ч.1 ст.523 проекту КПК 2000 р.), тільки шляхом витребування справи із суду. Не викликає сумніву, що цього не достатньо для прийняття обґрунтованого рішення.

Законодавець не пояснює, що він вкладає у зміст словосполучення "необхідне розслідування нововиявлених обставин". З нього не зрозуміло, чи це розслідування будь-яких за своїм характером нововиявлених обставин, чи таке розслідування, яке зумовлюється належністю цих обставин до конкретної групи? Важливо відзначити, що і в теорії кримінального процесу до цього часу немає єдності з цього приводу.

Одні науковці схильні вважати, що за наявності ознак обставин, вказаних у п.1, 2 ч.1 ст.4005 КПК, порушується і провадження за нововиявленими обставинами і кримінальна справа та обидва провадження розслідуються паралельно [2, с.91].

Інші автори переконані, що існують два порядки розслідування нововиявлених обставин. Якщо мають місце обставини, передбачені у п.1, 2 ч.1 ст.4005 КПК, то порушується кримінальна справа, провадження по якій ведеться у звичайному порядку. Коли ж йдеться про всі інші нововиявлені обставини, не пов'язані із вчиненням злочину (п.3 ч.1 ст.4005 КПК), то питання про порушення кримінальної справи не ставиться, ніхто не притягається до кримінальної відповідальності, а розслідування цих обставин проводиться з дотриманням загальних правил досудового розслідування, проте лише в обсязі, необхідному для безсумнівного їх встановлення [8, с.165; 9, с.23-24].

Процесуалісти, що належать до третьої групи, підкреслюють, що фактично в законі закріплено три порядки розслідування нововиявлених обставин. У першому порядку за наявності обставин, віднесених до п.1, 2 ч.1 ст.4005 КПК, порушується в загальному порядку кримінальна справа, яка розслідується, як і будь-який інший злочин. У ході провадження по такій справі особі пред'являється обвинувачення. Розслідування закінчується складанням обвинувального висновку, а в разі підтвердження даних досудового розслідування в ході судового розгляду постановляється обвинувальний вирок. Після набрання ним законної сили прокурор порушує провадження за нововиявленими обставинами, з'ясовує, наскільки ці обставини (встановлені вироком, що набрав законної сили) вплинули на винесення неправосудного судового рішення по іншій кримінальній справі та надсилає матеріали розслідування разом з вироком і своїм висновком до суду, який і вирішує питання про відновлення справи.

Коли ж обставини, передбачені у п.1, 2 ч.1 ст.4005 КПК, неможливо встановити шляхом постановлення вироку внаслідок закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, акта амністії чи помилування окремих осіб, у зв'язку зі смертю обвинуваченого або недосягненням особою віку, з якого настає кримінальна відповідальність, вони повинні бути встановлені за допомогою матеріалів розслідування. Оскільки особа, яка вчинила злочин, не може бути притягнута до кримінальної відповідальності, то встановлюються об'єктивні дані, що перешкоджають порушенню кримінальної справи, а якщо ця справа вже порушена, то такі, що вимагають її закриття. Розслідування даного злочину завершується не обвинувальним висновком, а постановою про закриття кримінальної справи. Після цього прокурор діє, як і за першого порядку. Це другий порядок розслідування нововиявлених обставин.

Loading...

 
 

Цікаве