WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Порушення провадження у кримінальній справі за нововиявленими обставинами - Реферат

Порушення провадження у кримінальній справі за нововиявленими обставинами - Реферат

Реферат на тему:

Порушення провадження у кримінальній справі за нововиявленими обставинами

У складному та тривалому процесі формування правової держави, яка покликана утверджувати у нашому суспільстві ідеї демократизму, гуманізму та справедливості, особливого значення набуває чітка робота прокуратури у справі суворого та неухильного дотримання законності, всебічного захисту прав і законних інтересів особи у кримінальному судочинстві. Від діяльності прокурора в кримінальному процесі значною мірою залежить винесення правосудних судових рішень, виявлення та виправлення помилок, допущених судами.

Питання порушення провадження за нововиявленими обставинами завжди привертали увагу правознавців. Проблемам, пов'язаним із порушенням провадження за нововиявленими обставинами, присвятили свої дослідження Г.З. Анашкін, М.К. Бєлобабченко, В.М. Блінов, М.П. Вєдіщєв, М.О. Громов, І.Б. Міхайловська, І.Д. Пєрлов, В.С. Поснік, Б.С. Тєтєрін, О.П. Тьомушкін та ін.

Втім, незважаючи на це, в чинному кримінально-процесуальному законодавстві України недостатньо чітко та повно регламентовані питання, пов'язані із порушенням провадження за нововиявленими обставинами, що своєю чергою негативно позначається на ефективності правосуддя у кримінальних справах. Крім того, у процесуальній літературі ще залишається багато дискусійних питань, правильне вирішення яких безпосередньо сприятиме виявленню допущених під час провадження у кримінальних справах порушень і помилок, а відтак і їх виправленню шляхом перегляду таких справ у зв'язку з нововиявленими обставинами. До того ж більшість публікацій, що стосуються предмета дослідження, написані ще кілька десятиліть тому, відповідно у них з об'єктивних причин не враховані ті кардинальні політичні, соціально-економічні та правові перетворення, що відбулися за цей період.

Мета статті – дослідження юридичного змісту та процесуального порядку порушення провадження за нововиявленими обставинами, а також розробка науково-обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення кримінально-процесуального законодавства України у цьому напрямі.

Порушення провадження за нововиявленими обставинами являє собою процесуальне рішення компетентної посадової особи – прокурора розпочати у встановленому законом порядку перевірку або розслідування нововиявлених обставин у зв'язку із надходженням даних, що вказують на їхні ознаки.

До прийняття цього процесуального рішення прокуророві належить вирішити цілий ряд питань. На основі вивчення та аналізу інформації, що надійшла, прокурор передусім з'ясовує наявність приводу та підстав для порушення провадження. З метою перевірки обґрунтованості викладених доводів прокурор визначає необхідність у проведенні попередньої перевірки відомостей, що надійшли, а також дії, які при цьому слід виконати.

Крім того, якщо є дані, що свідчать про потребу перегляду за нововиявленими обставинами виправдувального вироку, ухвали чи постанови про закриття справи (ч.1 ст.4006 Кримінально-процесуального кодексу України /далі-КПК/), а також вказують, що особа фактично вчинила більш тяжкий злочин, ніж той, за який її засуджено (ч.4 ст.4006 КПК), прокурор зобов'язаний перевірити, чи не закінчилися строки давності притягнення до відповідальності. Після спливу цих строків прокурор не вправі порушити провадження, а суд не вправі відновити кримінальну справу. Однак, відповідно до ч.5 ст.49 Кримінального кодексу України (далі – КК), давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства, передбачених ст.437-439, ч.1 ст.442 КК.

До того ж прокурор повинен з'ясувати й питання про те, чи не була повідомлена йому інформація відома суду, що виніс по справі рішення. Якщо суд на момент винесення рішення знав про ці обставини, то порушення провадження унеможливлюється.

Не повинне залишитися поза увагою прокурора і встановлення того, чи вже виконане судове рішення, зокрема вирок, правосудність якого оспорюється і якщо ще не виконане, то прокурор повинен з'ясувати стан його виконання.

Деякі юристи піддають критиці повноваження прокурора щодо порушення провадження за нововиявленими обставинами. Вони мотивують це тим, що нововиявленими обставинами, згідно із законом, можуть бути, зокрема, злочинні зловживання прокурора, про які не було відомо суду при винесенні судового рішення та які доводять неправильність засудження. Відповідно, у перегляді судового рішення в цьому випадку заінтересований засуджений і навряд чи – прокуратура. Відтак цим авторам видається дивною необхідність звернення однієї сторони (сторони захисту) до іншої (сторони обвинувачення) з тим, щоб остання порушила провадження за нововиявленими обставинами та поставила перед судом питання про відновлення справи [1, с.20].

Однак ці дослідники не беруть до уваги те, що для постановки перед судом питання про відновлення справи необхідно попередньо з'ясувати наявність для цього підстав, що без проведення перевірки або розслідування нововиявлених обставин неможливо здійснити. І. Коліушко та Р. Куйбіда фактично опосередковано висловилися за надання повноважень щодо порушення провадження за нововиявленими обставинами суду, про що вже раніше йшлося у процесуальній літературі [2, с.69; 3, с.29]. Проте, якщо і погодитися з їхньою пропозицією, то суду все одно неминуче треба буде звертатися до прокурора, оскільки він має можливість для проведення перевірки або розслідування нововиявлених обставин. А це, як справедливо зазначив В.М. Блінов, привело б до створення непотрібної перехідної інстанції [4, с.88]. До того ж проведення перевірки або розслідування нововиявлених обставин є єдиним засобом, завдяки якому про ці обставини стає відомо суду, на підставі чого він вправі відновити справу. Отже, необхідність надання прокурору таких повноважень зумовлюється характером обставин, що є підставами для відновлення справи.

Діяльність прокурора, що здійснюється в разі порушення провадження за нововиявленими обставинами, можлива тільки за наявності для цього приводів і підстав. У процесуальній літературі під приводами для порушення провадження за нововиявленими обставинами розуміють "джерела відомостей про незаконність або необґрунтованість вироку чи іншого судового рішення, що набрало законної сили"[5, с.14]. Як видається, таке визначення є не зовсім правильним, оскільки при характеристиці приводів акцент робиться на видах джерел, а не на одержуваній за їхньою допомогою інформації. Однак саме відомості, які містяться у відповідному джерелі, й спонукають прокурора до виконання відповідних дій, пов'язаних із порушенням провадження за нововиявленими обставинами. Тому, на нашу думку, приводи для порушення провадження за нововиявленими обставинами – це одержувані із встановлених законом джерел відомості (інформація) про наявність ознак нововиявлених обставин.

Ми поділяємо позицію М.О. Громова про те, що приводи служать юридичним фактом, який зобов'язує прокурора здійснити визначену законом діяльність: порушити провадження за нововиявленими обставинами або провести попередню перевірку для встановлення наявності або відсутності для цього підстав. Тому приводи тільки зумовлюють діяльність прокурора, але аж ніяк не визначають наперед її результат [6, с.12].

КПК не вживає терміна "приводи для порушення провадження за нововиявленими обставинами". Він містить вказівку тільки на те, що заінтересовані особи, підприємства, установи, організації та посадові особи подають прокуророві заяви про перегляд справи (ч.1 ст.4008 КПК), а учасники процесу та інші особи, якщо таке право їм надано законом, звертаються до прокурора з клопотанням про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (ч.1 ст.4009 КПК). Крім цього, прокурор у всіх випадках, коли йому стануть відомі нові обставини у справі, зобов'язаний особисто або через органи дізнання чи слідчих провести необхідне розслідування цих обставин (ч.2 ст.4008 КПК). Таку законодавчу регламентацію переліку приводів для порушення провадження за нововиявленими обставинами не можна назвати досконалою.

Безперечно, в цьому плані перевагу слід віддати проекту Кримінально-процесуального кодексу України 2000 р. (далі – проект КПК 2000 р.) [7]. У ньому, на відміну від діючого кримінально-процесуального закону, закріплено статтю, в якій розкривається перелік приводів для порушення (згідно з проектом КПК 2000 р. – заведення) провадження за нововиявленими обставинами. Так, відповідно до ч.1 ст.526 проекту КПК 2000 р., приводами для порушення провадження за нововиявленими обставинами є: заява засудженого, його законного представника або захисника, а в разі смерті засудженого – заява його близького родича або захисника; заява потерпілого або його представника; заява позивача, відповідача або їхніх представників, якщо за нововиявленими обставинами потрібно переглянути не лише розмір, а й підстави позову; заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб; явка з повинною особи, яка заявляє про вчинення злочину, за який була засуджена інша особа; безпосереднє виявлення прокурором ознак нововиявлених обставин.

Loading...

 
 

Цікаве