WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Об’єктивна сторона контрабанди - Реферат

Об’єктивна сторона контрабанди - Реферат

Реферат на тему:

Об'єктивна сторона контрабанди

Визначення складу злочину шляхом встановлення в законі його об'єктивних і суб'єктивних ознак є однією з гарантій обґрунтованого притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Як елемент складу злочину об'єктивна сторона охоплює ознаки, які характеризують злочин з погляду його зовнішнього прояву. Вона містить велику кількість інформації, необхідної для кваліфікації діяння.

Об'єктивна сторона складу злочину – це сукупність передбачених законом ознак, які характеризують зовнішній прояв суспільно небезпечного діяння, що посягає на об'єкти кримінально-правової охорони, а також об'єктивні умови цього посягання [3, c.50]. Ознаками, які характеризують об'єктивну сторону злочину є: а) суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність); б) суспільно-небезпечні наслідки; в) причинний зв'язок між діянням і наслідками; г) місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя і засоби вчинення злочину (так звані факультативні ознаки об'єктивної сторони, їх не завжди вказують у конструкції складу злочину) [4, с.133].

Таке розуміння об'єктивної сторони злочину випливає з принципового положення про те, що ні думки, ні наміри особи, а тільки її суспільно небезпечне, протиправне і винне діяння є кримінально караним.

З об'єктивної сторони контрабанда полягає в активних діях – це незаконне переміщення через митний кордон України предметів, які вказані в диспозиції ст.70, 70-1 Кримінального кодексу України, за наявності хоча б однієї із зазначених ознак, тобто переміщення поза митним контролем, з приховуванням від митного контролю, вчинене групою осіб, що організувались для заняття контрабандою, вчинення контрабанди у великих розмірах; контрабанда історичних та культурних цінностей; отруйних, сильнодіючих, радіоактивних, вибухових речовин, зброї та боєприпасів; наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів.

Для аналізу об'єктивної сторони цього злочину важливо з'ясувати поняття митного кордону. Відповідно до ст.4 Митного кодексу України, митний кордон збігається з державним кордоном, за винятком меж спеціальних митних зон.

Функції проведення митної політики України покладені на спеціальні органи держави – органи митного контролю. Безпосередньо на митному кордоні України ці функції виконують митниці. Згідно із ст.12 Митного кодексу України, митниці розміщені:

1) на митному кордоні України в пунктах пропуску через державний кордон України, через які здійснюється залізничне, автомобільне, морське, річкове, повітряне та інше сполучення, а також в інших районах митної території України;

2) у пунктах, розміщених на митному кордоні України там, де він збігається з межами спеціальних митних зон, а також на території спеціальних митних зон.

У п.3 ст.15 Митного кодексу України дано таке поняття: "переміщення через митний кордон України" – це "ввезення на митну територію України, вивіз з цієї території або транзит через територію України товарів та інших предметів будь-яким способом, включаючи використання з цією метою трубопровідного транспорту та ліній електропередач".

Якщо ж через митний кордон переміщуються вантажі, то необхідно встановити, чи особа не приховувала від митних установ товар, що переміщується. Приховування предметів контрабанди є самостійною ознакою цього складу злочину і виражається у різноманітних за характером діях.

Згідно із Постановою Пленуму Верховного Суду України №2 від 26 лютого 1999 р., переміщення предметів із приховуванням від митного контролю – це якщо їх переміщують

  • з використанням тайників або інших засобів, що утруднюють їх виявлення;

  • шляхом надання одним предметам вигляду інших;

  • шляхом подання до митного органу України як підстави для переміщення предметів підроблених документів або таких, які одержані незаконним шляхом, містять неправдиві дані чи є підставою для переміщення інших предметів [12, п.4].

Спосіб приховування кваліфікуючого значення не має. У нині діючій редакції ст.70, 70-1 КК України немає такої ознаки контрабанди, як незаконне переміщення товарів чи інших цінностей, вчинене з приховуванням їх у спеціальних сховищах.

Вчинення контрабанди з приховуванням у спеціальних сховищах, як свідчить правозастосовна практика, є одним із найпоширеніших способів учинення цього злочину. Такі спеціальні сховища найчастіше обладнують в автомобілях, вагонах, валізах.

Практика показує, що спеціальні сховища для приховування предметів контрабанди виявляються не тільки в транспортних засобах, але й предметах особистого вжитку (одязі та ін.)

Поширеною є також контрабанда, яка вчиняється шляхом використання фальшивих або підроблених митних та інших документів. Статті 70, 70-1 КК України не містять у собі такої кваліфікуючої ознаки цього складу злочину. Однак встановлення цього способу вчинення контрабанди, який, на нашу думку, наділений порівняно вищим ступенем суспільної небезпеки, має враховуватися під час вирішення питань призначення покарання.

Під обманним використанням митних та інших документів розуміють дії осіб, які пов'язані з поданням митному контролю у вигляді підстав для переміщення товарів та інших цінностей заздалегідь підроблених або одержаних незаконним шляхом документів чи документів, які вміщують фальшиві відомості [10, с.81].

До контрабанди, вчиненої з обманним використанням митних документів, відноситься також заміна вказаного в митній декларації виробу більш цінним. Приховування як ознака кримінально-караної контрабанди характеризується двома моментами: це, по-перше, сам факт фізичного переміщення товарів через митний кордон з порушенням встановленого законом порядку; по-друге, предмети, що переміщуються через митний кордон, не пред'являються для митного контролю або замасковуються (утаюються) від митного контролю. Незамасковані речі, навіть якщо вони і не підлягають пропуску через митний кордон за тією чи іншою підставою, не можуть розглядатися як контрабанда [1, с.85]. Винятком з цього є незаконне переміщення через митний кордон історичних і культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних, вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та боєприпасів до неї), наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів. Переміщення таких предметів через митний кордон за всіх умов визнається контрабандою, незалежно від способу скоєння. Підставою для кваліфікації такої контрабанди за ст.70 чи 70-1 КК України є сам предмет, який незаконно переміщується через митний кордон.

Крім названих у ст.70-1 предметів, уся інша контрабанда товарів та будь-яких цінностей вважається злочином, передбаченим ст.70 КК України тільки в тому разі, якщо виявлена одна із зазначених у законі умов (незаконне переміщення через митний кордон предметів у великих розмірах або переміщення групою осіб, які організувалися для заняття контрабандою).

У примітці до ст.70 КК України є таке роз'яснення: "Під великим розміром слід розуміти контрабанду, якщо загальна вартість її предметів становить двісті і більше офіційно встановлених розмірів заробітної плати."

У зв'язку з існуванням різноманітних роздрібних цін і за браком їх державного регулювання вартість предметів контрабанди слід визначати за висновками товарознавчої експертизи, користуючись роздрібними цінами, за якими ці предмети є у вільному продажі. Вартість іноземної валюти треба визначати за офіційним курсом НБУ на момент учинення злочину, а в разі різниці між курсами її купівлі та продажу – за курсом її купівлі НБУ [11].

На практиці інколи виникає питання про кваліфікацію непоодиноких випадків учинення контрабанди, коли в кожному окремому з них контрабандне переміщення здійснюється у незначних розмірах, а у своїй сукупності створює великий розмір. На наш погляд, тут слід брати до уваги як об'єктивний критерій (загальну суму вартості предмета контрабанди), так і суб'єктивний – умисел особи в декілька прийомів здійснити контрабанду у великих розмірах.

Loading...

 
 

Цікаве