WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Cтимулювання творчості в галузі винаходів, корисних моделей та промислових зразків - Реферат

Cтимулювання творчості в галузі винаходів, корисних моделей та промислових зразків - Реферат

Реферат на тему:

Cтимулювання творчості в галузі винаходів, корисних моделей та промислових зразків

Новий Цивільний кодекс України в 39 главі Четвертої книги об'єднав визначення правового режиму права інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки. Це поєднання науково обґрунтоване і, отже, доцільне. Такий висновок ґрунтується на тому, що всі зазначені об'єкти права інтелектуальної власності є результатом творчості одного виду науково-технічної діяльності, який прийнято називати винахідництвом. Проте треба мати на увазі, що винахідництво – це одна лише ланка науково-технічного прогресу. По своїй суті, його можна визначити як процес розвитку техніки на основі наукових досягнень.

Рівень інтелектуальної, творчої діяльності зумовлює інтелектуальний потенціал країни, визначає напрями, зміст і рівень будь-якого виду суспільнокорисної діяльності. Інтелектуальна, творча діяльність у ХХІ ст.стає основним і вирішальним чинником соціально-економічного прогресу. Від рівня творчої діяльності залежатиме рівень суспільного виробництва. Успіхи суспільного виробництва визначає рівень матеріально-побутового життя народу.

На даному етапі гармонізація законодавства про охорону інтелектуальної власності відповідно до міжнародних норм, у тому числі норм Угоди ТРІПС, є важливим напрямом удосконалення механізму охорони інтелектуальної власності. Ще в 1998 р. затверджено концепцію адаптації законодавства України до законодавства ЄС, що передбачає поетапне приведення національного законодавства, у тому числі і про інтелектуальну власність, у відповідність з законодавством цих країн. Тобто мова йде про створення єдиного правового простору у сфері охорони права інтелектуальної власності. Україна в такому процесі бере активну участь і гармонізує своє законодавство як із законодавством СНД, так і інших країн.

У тій частині інтелектуальної діяльності, яку прийнято називати науково-технічним прогресом, рушійною силою є саме винахідництво в широкому значення цього слова [1]. Під цим поняттям треба розуміти усі види науково-технічної творчості та її результати. Звичайно, саме по собі винахідництво ще не стає рушійною силою науково-технічного прогресу. Науково-технічний рівень винахідництва передусім зумовлюється рівнем науково-теоретичної діяльності. Адже винахідництво завжди спирається на досягнення науки. Винахідництво є одним із способів реалізації результатів наукових досліджень. Це є лише одна ланка в ланцюгу науково-технічного прогресу, яка пов'язує науку з виробництвом та іншими видами суспільнокорисної діяльності [2]. Отже, винахідництво, з одного боку, спирається на науку та її досягнення, а з іншого – забезпечує виробництво та інші види суспільнокорисної діяльності новими засобами, знаряддями, способами, матеріалами тощо.

Зрозуміло, що не всі результати винахідницької діяльності вносять докорінні зміни у виробництво. Є винаходи, які тільки поліпшують рівень виробництва, але є й такі що, вносять революційні зміни у виробництво. Відтак, що винахідництво є рушійною силою, двигуном науково-технічного прогресу. Тому кожна країна створює найкращі умови для активізації винахідницької діяльності.

В умовах незалежності України винахідницька активність різко знизилася. Сьогодні в Україні винахідників і раціоналізаторів налічується лише 47 тис., що майже у 20 разів менше, ніж у 1991 році. Щорічно подається заявок лише на 7-8 тис. винаходів [3]. Це негативне явище пояснюється не лише загальним економічним станом України, а головно, відсутністю необхідних правових, економічних та інших матеріально-побутових умов для його успішного розвитку.

Зауважимо, що поняття сприяння винахідництву не відповідає поняттю стимулювання винахідницької діяльності. У першому випадку мова йде лише про діяльність щодо надання автору об'єкта інтелектуальної власності або власнику патенту допомоги в процесах створення, виявлення, оформлення прав і використання таких об'єктів. Проте воно є підґрунтям для ефективності розвитку науково-технічної творчості. Без такого сприяння не може бути й реалізації результатів творчості, зокрема і в галузі винахідництва. На жаль, законодавець не передбачив певних пільг для винахідників та інших творців, крім винагороди (якщо вона передбачена договором). Проте було б бажано згадати й інші пільги, які існували за часів Радянського Союзу (хоча це тепер і не досить популярно згадувати), наприклад:, додаткова відпустка, додаткова неоплачувана відпустка, відпустка в літній період, зменшена ставка оподаткування тощо. Зрозуміло, що в умовах ринкової економіки більшість з цих умов є не здійсненними, однак в деяких випадках, бажано було б у контракті зазначати особливі умови для винахідника у разі досягнення ним позитивного результату. При цьому також треба враховувати, що в багатьох випадках такий результат може бути визначений не відразу, а лише через певний (а іноді і тривалий) строк, про що також варто було б зазначати у договорі або у додатку до договору.

Для того, щоб надійно захистити ті права, якими не мають права володіти інші, необхідно мати спеціальний державний апарат. В основі такого захисту має бути патентування. Проте важливо пам'ятати і про такий надійний метод науково-технічного прогресу, як його стимулювання. Для цього також треба його надійно законодавчо підкріпити.

З метою поліпшення справ з винахідництвом у червні 2002 року Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням затвердив Концепцію розвитку національної системи правової охорони інтелектуальної власності [4]. Концепція передбачає в головно удосконалення правової охорони права інтелектуальної власності за чинним законодавством України, однак радикальної перебудови цієї охорони вона не передбачає. Проте становище з винахідництвом в Україні потребує саме докорінної перебудови його правового забезпечення, з тим, щоб істотно підвищити рівень творчої винахідницької активності.

На нашу думку, одним з найефективніших способів стимулювання винахідництва було б законодавче визнання за винахідниками права інтелектуальної власності на створені ними об'єкти. Винахідники та інші творці об'єктів промислової власності мають бути впевнені в тому, що створене ними, незалежно від умов, місця та інших чинників, завжди визнаватиметься його власністю. Адже відомо, що за чинним законодавством України про інтелектуальну власність 90-95% зареєстрованих винаходів (корисних моделей) стають власністю роботодавців і лише 5-10% винаходів визнаються власністю винахідників. Отже, сучасний патент на винахід (корисну модель) України мало чим відрізняється від авторського свідоцтва радянських часів. Хоча буде більш справедливо сказати, що різниця, і досить істотна, є і вона не на користь винахідників. За авторським свідоцтвом винахідники наділялись більшими правами і пільгами, хоча за ними і не визнавалося право власності [5]. Патенти на винаходи, за чинним законодавством не надають їхнім власникам таких прав і пільг незалежно від того, службовий це винахід, чи ні. Винахідник службового винаходу взагалі ніякими майновими правами не наділяється. Законодавець вирішив, що винахіднику достатньо того, що він визнається автором свого винаходу. Від волі роботодавця залежить виплата винагороди за створення і використання винаходу. В більшості випадків винагорода за використання винаходу обмежується лише заробітною платою.

Loading...

 
 

Цікаве