WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Виникнення судимості - Реферат

Виникнення судимості - Реферат

З огляду на вказане наведене вище положення п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 р. №22 необхідно з нього вилучити, оскільки воно не лише не випливає із змісту ст.43 КК, але й до того ж зобов'язує суди в абсолютно однакових кримінально-правових ситуаціях призначати покарання за абсолютно різними правилами, чого, звісно, бути не може. Натомість у ньому повинно бути чітко зазначено, що покарання за кількома вироками призначається лише тоді, коли засуджений вчинив новий злочин після набрання вироком щодо нього законної сили. Водночас з метою усунення будь-яких сумнівів стосовно того, що встановлений ст.43 КК порядок призначення покарання застосовується тільки у разі вчинення нового злочину судимою особою, і досягнення повної відповідності між змістом та текстом цієї статті, у її першій частині слова "винесення вироку" слід замінити словами "набрання вироком законної сили". Доцільно також уточнити і текст ст.42 КК: у ч.1 слова "її не було засуджено" замінити словами "вона не судима", а у ч.3 слова "винесення вироку" замінити словами "набрання законної сили вироком".

Згідно з ст.401 КПК вирок набирає законної сили після закінчення строку на касаційне оскарження та внесення касаційнного подання, якщо його не було оскаржено чи на нього не було внесено подання. Відповідно до ст.350 КПК скарга і касаційне подання на вирок суду можуть бути подані протягом семи діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, – протягом такого ж строку з моменту вручення йому копії вироку. Згідно з ст.89 КПК, при обчисленні вказаного строку не береться до уваги день проголошення вироку чи вручення його копії засудженому, тобто він починає спливати з наступного дня після проголошення вироку чи вручення його копії засудженому. Закінчується цей строк о 24 годині останньої (сьомої) доби. В разі подання касаційної скарги чи внесення касаційного подання через суд, строк спливає у встановлений час закінчення робочого дня в суді. Однак строк не вважається пропущеним, коли до його закінчення касаційне подання або скаргу здано на пошту або адміністрації місця попереднього ув'язнення. Якщо закінчення строку припадає на неробочий день, то останнім днем строку вважається наступний робочий день. У випадку пропущення з поважних причин строку на оскарження вироку або внесення на нього касаційного подання він може бути відновлений судом (ст.351 КПК).

У разі подання касаційної скарги чи внесення касаційного подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після оголошення касаційної ухвали. Якщо оскаржено або внесено подання тільки на частину вироку або коли засуджено декількох підсудних, а вирок оскаржено чи внесено подання щодо одного з них, вирок в інших частинах або щодо інших засуджених осіб законної сили не набирає до моменту оголошення ухвали касаційної інстанції. У випадку, коли, на підставі ч.2 ст.379 КПК, спочатку була оголошена лише резолютивна частина касаційної ухвали, вирок набирає законної сили після оголошення повного тексту мотивованої ухвали.

Вирок, який не підлягає касаційному оскарженню і внесенню на нього касаційного подання, набирає законної сили з моменту його проголошення. Відповідно до ч.5 ст.347 КПК, таким є лише вирок Верховного Суду України, постановлений його колегією у кримінальних справах та військовою колегією.

Важливо, однак, звернути увагу на такі два моменти.

Відповідно до ст.401 КПК, обвинувальний вирок, якщо його не було оскаржено чи на нього не було внесено подання, набирає законної сили після закінчення строку на касаційне оскарження та внесення касаційного подання. А як бути тоді, коли пропущений строк на оскарження вироку або внесення на нього подання був відновлений судом? Набрав чи не набрав у цьому випадку вирок законної сили і, отже, судимою чи несудимою вважається особа, щодо якої він винесений? Прямої відповіді на це запитання КПК не дає. Враховуючи ж, що встановлене ч.1 ст.401 КПК правило, згідно з яким вирок, на який подана касаційна скарга чи внесено касаційне подання, набирає законної сили лише після розгляду справи касаційною інстанцією, має абсолютний характер, бо жодні винятки з нього не передбачені, треба зробити висновок, що воно повною мірою поширюється і на аналізовану ситуацію. Це означає, що з моменту відновлення строку на його касаційне оскарження чи внесення на нього касаційного подання вирок втрачає набуту чинність і вважається таким, що законної сили не набирав. Якщо його не буде скасовано, то він набере законної сили після оголошення касаційної ухвали. І з цього ж моменту вважатиметься судимою особа, щодо якої він постановлений.

Як уже зазначалось, вирок, який не підлягає касаційному оскарженню і внесенню на нього касаційного подання, і вирок, який було оскаржено чи на який було внесено подання, якщо його не оскаржено, набирають законної сили відповідно після його проголошення і оголошення касаційної ухвали. Але якщо встановлення моменту набрання законної сили першим з цих вироків, а отже, і виникнення судимості в особи, щодо якої він постановлений, ніяких труднощів не викликає, бо точний час його проголошення вказується у протоколі судового засідання, то з'ясувати аналогічним чином ці ж питання у другому випадку неможливо, оскільки час оголошення касаційної ухвали ніде не фіксується. З огляду на це для відповіді на запитання, чи набрав вирок законної сили і чи була судимою дана особа на ту або іншу годину дня оголошення касаційної ухвали, необхідно в кожному окремому випадку встановити точний час її оприлюднення, що не завжди можна зробити, особливо тоді, коли після оголошення ухвали минув тривалий строк і заданий час перебуває у часових межах розгляду справ касаційною інстанцією. Тому, наприклад, вчинений засудженим о 12-ій годині дня оголошення касаційної ухвали новий злочин може бути кваліфікований як скоєний судимою особою лише за умови доведення, що до цього моменту касаційна ухвала була оприлюднена. У протилежному випадку така кваліфікація унеможливлюється, хоча б фактично новий злочин і був вчинений після оголошення касаційної ухвали. Зрозуміло, що існуючий стан справ з встановленням часу набрання законної сили вироком, який було оскаржено чи на який було внесено подання, задовільним визнаний бути не може. Для його виправлення п.1 ч.2 ст.378 КПК необхідно доповнити положенням про те, що у касаційній ухвалі зазначається і час її оголошення.

Важливо звернути увагу і на таку обставину. Текст чинного КК свідчить, що для найменування особи, у якої вже виникла, але ще не припинилася судимість, використовується різна термінологія. В одному випадку вона називається "особою, раніше судимою" (ч.2 ст.79, ч.2 ст.80, ч.2 ст.125, ч.2 ст.148, ч.3 ст.154, ч.2 ст.1555, ч.3 ст.1556, ч.3 ст.1557, ч.2 ст.162, ч.2 ст.206 КК), у другому – "особою, яка раніше судилася" (ч.3 ст.108, ч.2 ст.169 КК), у третьому – "особою, засудженою" (ч.2 ст.691, ч.2 ст.1833 КК), у четвертому – "особою, яка була засуджена" (ч.2 ст.2293 КК), у п'ятому – "особою, яка раніше була засуджена" (ст.26, ч.2 ст.155, ч.2 ст.1551, ч.2 ст.161 КК). Однак жодна з цих назв не відображає змісту позначуваного нею поняття, а тому задовільною визнана бути не може.

Loading...

 
 

Цікаве