WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Зміст ухвали суду апеляційної інстанції - Реферат

Зміст ухвали суду апеляційної інстанції - Реферат

Суд апеляційної інстанції може дійти висновку й щодо скасування рішення суду першої інстанції з: 1) направленням справи на новий розгляд; 2) закриттям провадження в справі або залишенням заяви без розгляду. Підстави для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд встановлені ст.307 ЦПК України, ними є: розгляд справи неповноважним суддею, ухвалення чи підписання рішення не тим суддею, який розглядав справу, розгляд справи за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, не повідомлених про час і місце судового засідання, вирішення судом питання про права та обов'язки осіб, які не були притягнуті до участі в справі. Рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку з закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, передбачених ст.ст.227, 229 ЦПК України. Зазначене положення не застосовується до випадків, коли після ухвалення рішення судом першої інстанції у справі, в якій фізична особа – сторона в спірних правовідносинах, померла після ухвалення рішення, внаслідок чого не може бути здійснено правонаступництво.

У відповідності до ч.3 ст.313 ЦПК України у разі скасування рішення суду першої інстанції і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції в ухвалі зазначається, в чому полягає неправильність рішення.

Суд апеляційної інстанції може дійти й висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги чи апеляційного подання прокурора на рішення суду першої інстанції та часткової зміни рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, викладаючи мотивувальну частину, повинен послатись на закон, яким він керувався при постановленні ухвали. Формулювання даної вимоги відрізняється від вимоги, що ставиться до змісту рішення суду апеляційної інстанції п.10 ч.1 ст.314 ЦПК, у відповідності до якого у ньому зазначається назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону, за яким вирішено справу, норми процесуального закону, яким суд керувався.

У резолютивній частині ухвали суду апеляційної інстанції, що є завершальною, cуд у точній відповідності до своїх повноважень, визначених ст.305 ЦПК, повинен сформулювати коротко і чітко свій кінцевий висновок щодо наслідків розгляду апеляційної скарги, апеляційного подання (п.9 ч.1 ст.313 ЦПК). Висновки суду повинні випливати із мотивувальної частини ухвали, узгоджуватись з нею та відповідними повноваженнями, наданими суду апеляційної інстанції. Текст резолютивної частини ухвали суду апеляційної інстанції повинен бути викладений в чіткій, лаконічній, імперативній формі. Як при скасуванні рішення, так і при залишенні його без зміни в резолютивній частині ухвали слід зазначити, рішення якого суду і в якій справі скасовується або залишається без змін.

У випадку часткового скасування рішення точно вказується, в якій частині воно скасовується, а в якій – залишається без зміни [2, С.38].

У резолютивній частині ухвали апеляційного суду має міститися вказівка на зміну розподілу або повернення судових витрат у випадках передбачених ч.5 ст.75 ЦПК. У відповідності до даної статті, якщо суд вищестоящої інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінить рішення, він, відповідно, змінює розподіл судових витрат. У разі скасування рішення і закриття провадження у справі чи залишення позову без розгляду суд, який скасував рішення, вирішує питання про повернення судових витрат, пов'язаних з подачею скарги.

Слід зазначити, що положення щодо зміни розподілу або повернення судових витрат не містяться у переліку вимог, що ставляться до змісту ухвали, тобто у ч.1-3 ст.313 ЦПК.

На нашу думку, однією з вимог, що ставляться до змісту ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема її резолютивної частини, має бути зазначення в ній строку і порядку оскарження ухвали. Така вимога зазначена лише щодо змісту рішення суду апеляційної інстанції. Адже у відповідності до ст.320 ЦПК України, як рішення, так і ухвала суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені, опротестовані у касаційному порядку. Строки подачі касаційної скарги, касаційного подання і на рішення, і на ухвалу суду апеляційної інстанції однакові – протягом одного місяця з дня проголошення (ст.321 ЦПК України). Порядок подачі рішення та ухвали теж співпадають – через суд першої інстанції, в якому знаходиться справа. Така вимога, як бачимо, потребує закріплення на законодавчому рівні шляхом внесення відповідних доповнень.

Відтак ми розглянули зміст ухвали суду апеляційної інстанції, що постановляється за результатами розгляду апеляційної скарги, апеляційного подання на рішення суду першої інстанції, що не набрало чинності.

Стосовно змісту ухвали суду апеляційної інстанції, що постановляється за результатами розгляду апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора на ухвалу суду першої інстанції, яка підлягає самостійному оскарженню, опротестуванню в суді апеляційної інстанції, то вимоги щодо нього визначаються ч.4 ст.313 ЦПК України. У відповідності до вказаної статті в ухвалі суду апеляційної інстанції, постановленій при розгляді скарги на ухвалу суду першої інстанції, зазначаються відомості, передбачені пунктами 1-4 частини першої статті 313 ЦПК, з посиланням на ухвалу суду першої інстанції. Незрозуміло, чому в цій ухвалі зазначаються лише відомості, передбачені пунктами 1-4 частини першої вищевказаної статті. Адже у будь-якому випадку ухвала суду апеляційної інстанції має містити мотиви, за якими суд дійшов до певного висновку, посилання на закон, і на кінець, наслідки розгляду апеляційної скарги, апеляційного подання.

Провівши аналіз змісту ухвали суду першої інстанції, ст.ст.305, 310, 312 ЦПК можна прийти до висновку, що не може бути зміст ухвали суду апеляційної інстанції, постановленої за результати розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції, таким, яким він визначається ч.4 ст.313 ЦПК. Очевидно, така редакція зазначеної норми є невірною і потребує внесення змін. До того ж часу при викладені даного питання слід застосовувати за аналогією п.1-9 ч.1 ст.313 ЦПК України. Тому усі вищерозглянуті положення встановлені ч.1 вказаної статті і в зв'язку з цим викладені щодо змісту вступної, описової, мотивувальної, резолютивної частин ухвали суду апеляційної інстанції, що постановляється за результатами розгляду апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора на рішення суду першої інстанції, можуть бути застосовані щодо змісту ухвали суду апеляційної інстанції, що постановляється за результатами розгляду апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора на ухвалу суду першої інстанції, звичайно, при цьому посилання треба робити на ухвалу суду першої інстанції.

Стосовно мотивувальної частини ухвали суду апеляційної інстанції, що постановляється за результатами розгляду апеляційної скарги, подання на ухвалу суду першої інстанції, то суд апеляційної інстанції повинен вказати підстави, в силу яких дійшов висновку про необхідність відхилення скарги, подання прокурора; зміни ухвали суду першої інстанції; скасування ухвали суду першої інстанції і направлення справи на новий розгляд; скасування ухвали суду першої інстанції і постановлення нової ухвали. Слід зазначити, що законодавець, визначивши у ст.305 ЦПК України таке повноваження суду апеляційної інстанції при розгляді скарги на ухвалу суду першої інстанції як зміну або скасування ухвали і вирішення питання по суті, зазначивши вищевказані підстави у п.2, 4 ч.1 ст.310 ЦПК, не закріпив у ст.312"Ухвала суду апеляційної інстанції" вказівки на постановлення судом апеляційної інстанції ухвали про зміну ухвали суду першої інстанції, про скасування ухвали першої інстанції і постановлення нової ухвали.

Отже, незважаючи на важливість ухвали суду апеляційної інстанції, постановленої за результатами розгляду апеляційної скарги, апеляційного подання на рішення, ухвалу суду першої інстанції, вимоги щодо її змісту цивільним процесуальним законодавством України регламентовані недостатньо. Стаття 313 ЦПК, що визначає зміст вказаної ухвали суду апеляційної інстанції містить прогалини та потребує доопрацювання. Проведене дослідження спонукає до розгляду інших постанов суду апеляційної інстанції. Тому подальші розвідки з даної проблематики вбачаються в детальному дослідженні змісту рішення суду апеляційної інстанції.

Література

  1. Гузь Л.Е. Методические рекомендации по практическому применению апелляционного и кассационного производства в судебной практике в свете нового законодательства // Сборник "Харьков юридический". – 2001. – №7. – 64с.

  2. Шевчук П.І., Кривенко В.В. Апеляційне провадження за новим цивільним процесуальним законодавством // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – №4. – С.30-39.

  3. Шевчук П.І., Кривенко В.В. Апеляційне і касаційне оскарження судових рішень (коментар цивільного процесуального законодавства). – К.: Видавничий Дім "Юридична книга", 2003. – 80с.

  4. Штефан М.Й. Цивільний процес: Підручник для студ. юрид. спеціальностей вищих закладів освіти. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2001. – 696 c.

  5. Кройтор В.А. Защита прав и интересов в суде. Научно-практическое пособие. Издание третье (с изменениями и дополнениями). – Харьков: Эспада, 2002. – 528с.

  6. Ожегов С.И. Словарь русского языка / Под ред. Н.Ю. Шведовой. – М.: Рус. яз, 1988. – 750с.

  7. Цивільний процесуальний кодекс України. – К.: Атіка, 2003. – 144с.

Loading...

 
 

Цікаве