WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Зміст ухвали суду апеляційної інстанції - Реферат

Зміст ухвали суду апеляційної інстанції - Реферат

Реферат на тему:

Зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Гарантією захисту прав та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, держави, забезпечення законності та обґрунтованості рішень, ухвал суду першої інстанції, що не набрали чинності, є апеляційне провадження. Діяльність суду апеляційної інстанції щодо здійснення правосуддя різноманітна за своїм спрямуванням та змістом. Однак результатом такої діяльності завжди є судовий акт захисту права. За результатами розгляду справи суд апеляційної інстанції ухвалює рішення чи постановляє ухвалу.

Ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена за результатами розгляду апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора, якою вирішується питання про законність, обґрунтованість рішення чи ухвали суду першої інстанції (якщо остання підлягає оскарженню в апеляційному порядку), що не набрали чинності, повинна бути логічно послідовною, юридично обґрунтованою, а тому за змістом має відповідати встановленим вимогам. Цивільне процесуальне законодавство України, що визначає зміст ухвали суду апеляційної інстанції зокрема та апеляційного провадження взагалі, є досить новим. У зв'язку з цим низка питань, що стосуються змісту цієї постанови суду апеляційної інстанції, постановленої за результатами розгляду апеляційної скарги, апеляційного подання на рішення, ухвалу суду першої інстанції, потребують наукового дослідження та вирішення. Хоча діяльність суду апеляційної інстанції щодо викладення змісту вказаних ухвал містить певні напрацювання, однак судова практика, що склалася, ще не перевірена тривалим часом. За такий короткий термін ще не сформувалась єдина практика застосування правових норм, що визначають зміст зазначеної ухвали суду апеляційної інстанції. Проблемні питання, що стосуються змісту цього виду постанов суду апеляційної інстанції, не знайшли належного висвітлення і в сучасній науковій літературі. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції розглядали Л.Є. Гузь [1, С.40], П.І. Шевчук, В.В. Кривенко [2, С.37-38; 3, С.22-24], М.Й. Штефан [4, С.595], В.А. Кройтор [5, С.402-404]. Однак дані дослідження не забезпечили повного розгляду цього складного питання.

Недостатнє дослідження змісту ухвали суду апеляційної інстанції, постановленої за результатами розгляду апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора на рішення, ухвалу суду першої інстанції, що не набрали чинності, відсутність сталої судової практики, важливість для законотворчої та правозастосовчої діяльності свідчать про актуальність розгляду зазначеної проблематики. Отож дослідження проблемних питань, що стосуються змісту вказаної ухвали суду апеляційної інстанції, і буде складати ціль даної роботи. Для її досягнення визначені наступні завдання: аналіз норм діючого цивільного процесуального законодавства України, що визначають зміст ухвали суду апеляційної інстанції, постановленої за результатами розгляду апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора на рішення, ухвали суду першої інстанції (якщо остання підлягає оскарженню в апеляційному порядку), що не набрали чинності; розгляд її частин; внесення пропозицій щодо вдосконалення законодавства.

Зміст – це єдність усіх основних елементів цілого, його якостей і зв'язків, що існує і виражається в формі і невід'ємне від неї [6, С.606].

Зміст ухвали – це її структура, елементи. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції визначається ст.313 ЦПК України [7]. Вказана стаття містить перелік вимог, які ставляться до змісту ухвали, що постановляється за результатами розгляду апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора на рішення (ч.1-3), ухвалу (ч.4) суду першої інстанції та викладаються в певному порядку.

Провівши аналіз зазначеної статті можна дійти висновку, що відповідні елементи змісту вказаної ухвали суду апеляційної інстанції, об'єднані найближчою метою, можна згрупувати. За елементами змісту ухвала суду апеляційної інстанції складається з вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. Крім того, у самій статті, зокрема у п.9, вказується, що в ухвалі суду апеляційної інстанції зазначаються наслідки розгляду апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора, які формулюються в резолютивній частині ухвали. Тобто ст.313 ЦПК України містить посилання на одну із частин. Тому у застосуванні вищевказаного поділу на частини немає сумніву. Такого ж поділу ухвали суду апеляційної інстанції на вказані частини дотримуються Л.Є. Гузь [1, С.40], П.І. Шевчук, В.В. Кривенко [2, С.37-38; 3, С.22-24], В.А. Кройтор [5, С.402-404].

Розглянемо зміст ухвали, що постановляється за результатами розгляду апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора на рішення суду першої інстанції та встановлений ч.1-3 ст.313 ЦПК України шляхом аналізу її частин.

Вступна – це перша початкова частина ухвали суду апеляційної інстанції. Її утворюють п.1-4 ч.1 ст.313 ЦПК України. Так, в даній частині зазначається: 1) час і місце її постановлення; 2) назва суду, прізвище і ініціали головуючого та суддів; 3) прізвище та ініціали секретаря судового засідання; 4) особи, які беруть участь у справі.

На нашу думку норми, що регулюють вказану частину мають низку прогалин. Зокрема, першою вимогою має бути зазначення найменування документа – "Ухвала". За необхідне було б зазначити в даній частині й порядковий номер справи, що розглядається. Суттєвим недоліком є й те, що ця норма не містить вказівки щодо зазначення чи то відкритого, чи то закритого судового засідання.

Л.Є. Гузь зазначає, що у вступній частині ухвали суду апеляційної інстанції вказується за чиєю апеляційною скаргою, апеляційним поданням розглядається справа, який суд постановив рішення (ухвалу), що оскаржується і дата його постановлення [1, С.37].

Перелічені вище вимоги індивідуалізують ухвалу. Проте їхнє призначення цим не обмежується. Так, наприклад, вказівка на час постановлення ухвали суду апеляційної інстанції необхідна для визначення моменту набрання нею чинності; вказівка на склад суду необхідна для можливості перевірки його законності.

Наступною частиною ухвали суду апеляційної інстанції, постановленої за результатами розгляду апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора на рішення суду першої інстанції, що не набрало чинності, є описова. Описова частина ухвали суду апеляційної інстанції, відповідно до п.5 ч.1 ст.313 ЦПК України, повина містити передусім зміст заявлених вимог, який має бути викладено у стислій, але вичерпній формі. Можливо, правильно було б сформулювати дану вимогу наступним чином:"В ухвалі суду апеляційної інстанції зазначається короткий зміст заявлених вимог особи, що подала апеляційну скаргу, апеляційне подання, поданих заперечень осіб, які беруть участь у справі". В цій частині ухвали зазначається посилання на рішення суду першої інстанції (п.6 ч.1 ст.313 ЦПК). Кінцевим елементом описової частини є зазначення в ній узагальнених доводів апеляційної скарги, апеляційного подання (п.7 ч.1 ст.313 ЦПК України), відповідно до яких рішення суду першої інстанції, що не набрало чинності, вважається особою, яка її подала, прокурором неправильним. Дана норма містить посилання лише на доводи апеляційної скарги, апеляційного подання, але нічого не зазначає про доводи осіб, які беруть участь у справі, у випадку подачі ними пояснень або заперечень у відповідності до ст.296 ЦПК. Адже ж вони за змістом та формою повинні відповідати вимогам, що ставляться до апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора.

Заявлені вимоги, узагальнені доводи викладаються в тому вигляді як вони подавались особами, які беруть участь у справі, в апеляційній скарзі, апеляційному поданні, запереченні, поясненні. Отже, в описовій частині ухвали суду апеляційної інстанції викладається позиція осіб, які беруть участь у справі, стосовно законності, обґрунтованості оскаржуваного, опротестованого рішення суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути мотивованою. Вмотивованість є однією із найважливіших вимог, що ставляться до ухвал суду апеляційної інстанції. Мотивувальна частина зазначеної ухвали – це її аналітична частина, що слугує основою для висновків суду апеляційної інстанції щодо законності, обґрунтованості оскарженого, опротестованого рішення суду першої інстанції. Вона свідчить про якість перевірки рішення суду першої інстанції. Викладення мотивів, з яких видно як судом оцінені докази, чим керувався суд при вирішенні справи, чому суд дійшов саме такого висновку, має велике значення як для учасників процесу, так і для суду апеляційної інстанції та робить ухвалу суду переконливою.

П.8 ч.1 ст.313 ЦПК містить вимоги стосовно мотивувальної частини ухвали суду апеляційної інстанції. Зокрема, в ухвалі зазначаються мотиви, за якими суд апеляційної інстанції дійшов до свого висновку. Вони повинні бути ретельно аргументовані, спиратись на матеріали наявні в справі, нові факти чи засоби доказування, подані згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК. Свої висновки він повинен порівняти з висновками, яких дійшов суд першої інстанції, що дозволяє з'ясувати питання про їхню правильність або неправильність.

Суд апеляційної інстанції зобов'язаний викласти в мотивувальній частині ухвали свої міркування щодо правильності застосування судом першої інстанції матеріальних та процесуальних норм [2, С.38]. Мотивувальна частина починається вказівкою на те, що суд перевірив, дослідив докази (у випадку подачі нових доказів), а також висновком суду щодо доводів і міркувань, викладених в апеляційній скарзі, апеляційному поданні прокурора. Після цього зазначаються підстави відхилення скарги, подання, скасування, зміни рішення.

Дійшовши висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора, суд апеляційної інстанції не повинен залишити без уваги жодного доводу скарги, подання, що ставить під сумнів правильність рішення суду першої інстанції. Так, у відповідності до ч.2 ст.313 ЦПК при відхиленні апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора суд апеляційної інстанції повинен в ухвалі зазначити конкретні обставини і факти, що спростовують їхні доводи.

Loading...

 
 

Цікаве