WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття та ознаки міжнародних злочинів - Реферат

Поняття та ознаки міжнародних злочинів - Реферат

Дефініція міжнародного злочину. Викладені положення, які розкривають суть аналізованого явища, аж ніяк не можуть замінити дефініції, в якій стисло і точно мають бути відображені основні ознаки поняття міжнародного злочину. Така дефініція має бути висновком із аналізу поняття, фокусувати головні ознаки, визначаючи місце міжнародного злочину серед усіх злочинів і відмінність від них. Формулювати ж її можна по-різному.

Один із відомих способів визначення поняття полягає в переліку елементів, які його утворюють. Очевидно, що в даному випадку він неприйнятний. Адже відсутність кодифікації міжнародного кримінального права, величезні розбіжності, які існують у теорії щодо визначення того, які ж діяння відносяться до міжнародних злочинів, та обставина, що чи не будь-який злочин може бути міжнародним унеможливлює зробити вичерпний перелік таких злочинів. Та, якщо б його і можна було зробити, то він був би надто об'ємним, щоб сприймався як дефініція.

Є ще один із прийомів, яким часто користуються при формулюванні визначень, – це вказівка на істотні, необхідні і достатні ознаки, що характеризують означуване явище, предмет, процес. Він більш прийнятний для даного випадку. Однак, відсутність чіткого розмежування між міжнародними і внутрідержавними злочинами, "розмитість" об'єкта посягання ведуть до того, що таких ознак доведеться вказати надто багато, застосовувати неодноразові уточнення і вказувати на винятки. А це знову ж таки приведе до громіздкості і неконкретності дефініції, яка нас цікавить.

Характерним прикладом такого підходу до формулювання поняття міжнародного (транснаціонального) злочину є його визначення, наведене в прийнятій Генеральною асамблеєю ООН Конвенції проти організованої транснаціональної злочинності. В цьому визначенні вказуються на ознаки транснаціонального злочину:

  • він учинений більш ніж в одній державі;

  • він учинений в одній державі, проте значна частина його підготовки, планування, керівництва або контролю здійснюється в іншій державі;

  • він учинений в одній державі, однак за участю організованої злочинної групи, яка здійснює злочинну діяльність більш, ніж в одній державі;

  • він учинений в одній державі, але його істотні наслідки настають в іншій державі.

Не випадковою є критична оцінка цього визначення як такого, що потребує відповідного коментування, роз'яснення, а, можливо, й додаткових уточнень, оскільки воно сформульовано надто загально [15].

Тому найбільш точним буде формулювання визначення через вказівку на рід і видові відмінності. Тобто, потрібно вказати більш широке – родове поняття, яке містить в собі аналізоване, та відзначити його видові особливості (відмінності), що дають можливість виділити це поняття з інших однорідних та суміжних. При цьому визначальну роль відіграє те, яке родове поняття буде взято за основу визначення.

Щодо поняття міжнародних злочинів родовими виступають два поняття – міжнародне правопорушення та злочин. Якщо базовим визнати перше, то дефініція може виглядати наприклад так: міжнародний злочин – це вид міжнародного правопорушення який..., – а далі вказуєть ознаки, які вирізняють злочин з поміж усіх правопорушень. Таке визначення було б прийнятним, за умови існування більш-менш сталого розуміння того, що ж таке міжнародне правопорушення. Оскільки ж воно теж невизначене, то є небезпека наразитися на поширену помилку, коли одне невідоме визначають через інше невідоме.

Тому більш вдалим буде визначення аналізованого поняття через позначення того, що воно відноситься до роду злочинів та вказівку на видові відмінності міжнародних злочинів, які специфічні саме для них і відрізняють від інших злочинів. Звісно, видові ознаки мають визначати специфіку аналізованих злочинів з однопорядковими посяганнями – внутрідержавними злочинами в цілому (а не, припустимо, з якимись видами внутрідержавних злочинів – злочинів проти особи, злочинів проти власності тощо). Видовими відмінностями "міжнародних злочинів" щодо роду злочинів є ті, які випливають з проведеного аналізу окремих ознак цього поняття. Тобто відповідна дефініція має містити вказівки на:

  • суспільну небезпеку міжнародного злочину, а саме те, що такий злочин посягає на інтереси одночасно кількох суб'єктів міжнародного права;

  • його протиправність, яка встановлена нормами як національного законодавства, так і міжнародно-правовими нормами;

  • винність, тобто вчинення умисно чи з необережності суб'єктом злочину, яким виступають фізичні особи, або ж особи, які виступають як керівники організацій чи держави;

  • караність, що полягає у можливості застосування за міжнародний злочин заходів впливу кримінально-правового характеру – кримінальних покарань.

Виходячи з вище викладеного вище можна запропонувати таке визначення міжнародних злочинів: міжнародні злочини – це злочини, кримінальна караність яких передбачена актами національного законодавства та міжнародно-правовими актами, умисне або з необережності вчинені фізичними особами або керівниками організацій чи держав, які виступають їхніми суб'єктами, що посягають на інтереси міждержавного спілкування, кількох держав чи всю міжнародну спільноту.

Подальші розвідки у напрямі розробки поняття міжнародного злочину можуть і повинні полягати в аналізі відповідних видових понять, зокрема поняття злочину міжнародного характеру, транскордонного злочину. Інший напрям дослідження – встановлення співвідношення міжнародного злочину та його різновидів зі злочинами, відповідальність за які передбачена внутрідержавним законодавством.

Література

  1. Международное уголовное право. Учебн. пособие / Под общей ред. В.Н. Кудрявцева. 2-е изд., перераб и дополн. – М.: Наука, 1999. – С.9-10.

  2. Там же. – С.56.

  3. Див. напр..: Кримінальне право України. Загальна частина. / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Київ;Харків: Юрінком Інтер – Право, 2001. – С.67.

  4. Панов В.П. Международное уголовное право.-М.-ИНФРА-М, 1997.-С.6.

  5. Там же – С.18.

  6. Там же. – С.6

  7. Там же. – С.26.

  8. Международное уголовное право: Учебн. пособие / Под общей ред. В.Н. Кудрявцева. 2-е изд., перераб и дополн. – М.: Наука,1999. – С.13, 14-15.

  9. Буроменский М.В. Значение международной уголовно-правовой юрисдикции в борьбе с организованной преступньостью // Збірник наукових праць Харківського центру по вивченню організованої злочинності спільно з американським університетом у Вашингтоні.. – Харків, 2001. – Вип. другий. – С.52.

  10. Международное уголовное право. – М.: Наука, 1995. – С.17-18.

  11. Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упор. Ю.К. Качуренко. – К., 1992. – С.44.

  12. Панов В.П. Международное уголовное право. – С.24.

  13. Международное уголовное право: Учебн. пособие / Под общей ред. В.Н. Кудрявцева. – 2-е изд., перераб и дополн. – М.: Наука, 1999. – С.12.

  14. Кримінальне право України. Загальна частина / За ред. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Київ;Харків: Юрінком Інтер – Право, 2001. – С.70.

Loading...

 
 

Цікаве