WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Події як підстава припинення трудового договору - Реферат

Події як підстава припинення трудового договору - Реферат

Реферат на тему:

Події як підстава припинення трудового договору

Здійснення основних прав людини – головне завдання кожної демократично зорієнтованої держави. І з огляду на європейські інтеграційні процеси наміри України ратифікувати Європейську соціальну хартію особливо актуальними стають проблеми реалізації так званих прав другого покоління, тобто економічних і соціальних прав людини. В системі таких прав вирізняють трудові права особи, реалізація яких дає можливість людині забезпечити гідний рівень існування та розвитку. А тому головним завданням на етапі реформування, зокрема трудового законодавства, бачиться створення максимальних гарантій здійснення права на працю, що безпосередньо пов'язується із виникненням, зміною та припиненням трудових правовідносин.

З'ясуванню проблематики юридичних фактів у трудовому праві присвячені спеціальні наукові дослідження О.В. Баринова "Юридичні факти в радянському трудовому праві", Г.С. Бодерскової "Юридичні факти в процесі розвитку трудового правовідношення", П.Д. Пилипенка "Юридичні факти в трудовому праві", Л. Солодовника "Роль юридичних фактів у динаміці правовідносин трудового права", "Способи фіксації юридичних фактів у трудовому праві".

Окремо досліджувалися проблеми, пов'язані із виникненням (О. Гоц, Н. Неумивайченко, В. Процевський, О. Реус), зміною (М. Балюк, Г. Гончарова, Т. Парпан, А. Юшко) та припиненням (О. Гаврилюк, І. Греков, Т. Маркіна, В. Прокопенко, О. Яковлєв) трудових правовідносин.

Огляд літератури із проблематики юридичних фактів в трудовому праві ілюструє питому вагу досліджень у сфері виникнення, зміни та припинення трудових правовідносин. І таке співвідношення доводить необхідність окремого аналізу та систематизації саме підстав припинення трудових правовідносин як найважливіших у механізмі гарантій забезпечення трудових прав, у чому і вбачається головне завдання пропонованої статті.

У загальній теорії права та галузевих юридичних науках використовується така правова категорія, як юридичний факт для позначення конкретних обставин [1, с.225], життєвих фактів певного виду і комплексу таких фактів [2, с.212-213], конкретних життєвих ситуацій [3, с.276], фактів об'єктивної дійсності [4, с.77], конкретних соціальних фактів реального життя [5, с.8]. Усі ці визначення пояснюють юридичний факт як обставину реальної дійсності, з настанням якої правова норма пов'язує рух правовідносин.

За правовими наслідками юридичні факти поділяють на правовстановлюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі. Підставами припинення трудового договору є правоприпиняючі юридичні факти. Одні правоприпиняючі юридичні факти виникають як результат волі певних суб'єктів: коли одна із сторін трудового договору чи обидві сторони, чи третя особа, яка не виступає стороною трудового договору, однак відповідно до закону наділена правом вимоги припинити трудовий договір, проявляє таку ініціативу. Традиційно такі юридичні факти називають діями. Інші зумовлюють припинення трудового договору незалежно від волі таких суб'єктів. Ці юридичні факти у загальній теорії та галузевих юридичних науках позначають поняттям події.

Спробуємо проаналізувати юридичні факти – події, які зумовлюють припинення трудового договору.

Досліджуючи правову категорію подія, вчені виділяють її основну властивість: природне, об'єктивне походження, незалежно від волі людини [6, с.280; 7, с.165]. Юридичний наслідок настання події виявляється за умови її впливу на процес діяльності людини. Певна подія життя стає юридично значущою тоді, коли перетинаються незалежні, причинно зумовлені процеси: діяльність людини та розвиток природного явища. Надаючи події статусу юридичного факта, законодавець тим самим регулює правовими засобами поведінку людей у ситуації, що настала в результаті вказаної події [8, с.8]

Розуміння події як явища лише природного об'єктивного походження є дещо застарілим, адже загальновідомо, що подією, яка зумовлює динаміку правовідносин того чи іншого виду, можуть бути і такі юридичні факти, які виникають як результат діяльності людини, однак подальший їх розвиток є об'єктивним та не залежить від суб'єктивних чинників. З огляду на це, у загальній теорії права розрізняють абсолютні та відносні події. Під першими розуміють явища природи, виникнення і розвиток яких не залежить від волі та свідомості людини. Відносні події – явища, викликані діяльністю людини, розвиток яких відбувається незалежно від причин, які їх породили [8, с.169-170]. Для трудового права особливий інтерес привертають відносні події, оскільки більшість юридичних фактів, що зумовлюють динаміку правовідносин, тією чи іншою мірою є пов'язаними з діями людини.

Загальний аналіз положень КЗпП України показав, що на сьогодні немає законодавчого закріплення єдиного переліку подій, що зумовлюють припинення трудового договору. Нерідко вони зовсім не згадуються, хоч і використовуються на практиці, або ж перелічені спеціальним законодавством, що регулює трудові відносини окремих категорій працівників.

На нашу думку, можна виділити такі юридичні факти, які становлять перелік подій, що зумовлюють припинення трудового договору:

  1. смерть працівника, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;

  2. смерть роботодавця – фізичної особи, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;

  3. закінчення терміну дії трудового договору;

  4. визнання працівника недієздатною особою;

  5. невідповідний виконуваній роботі чи займаній посаді стан здоров'я працівника;

  6. досягнення працівником граничного віку.

Юридичний факт – смерть працівника або у випадку, коли роботодавцем за трудовим договором виступає фізична особа – смерть роботодавця, не отримав закріплення у КЗпП України. Смерть особи, яка виконує трудові обов'язки, як підставу припинення трудового договору, передбачено спеціальним законодавством. Так положеннями Закону України "Про статус народного депутата" (п.5 ст.4) однією з підстав дострокового припинення повноважень народного депутата, а відтак і трудового договору з ним, передбачено смерть народного депутата.

Цілком очевидним є той факт, що смерть працівника (смерть фізичної особи – роботодавця) є підставою припинення трудового договору з найманим працівником, а тому, як видається, виникає необхідність законодавчого закріплення такого факту. Зауважимо, що п.6 ст.83 Трудового Кодексу Російської Федерації однією із підстав припинення трудового договору передбачає факт смерті працівника чи роботодавця – фізичної особи, а також визнання судом працівника чи роботодавця – фізичної особи померлим чи безвісно відсутнім. Тим більше, що на практиці у випадку смерті працівника припинення трудового договору оформляється наказом, у якому зазначається саме така підстава.

Факт смерті особи (працівника чи роботодавця – фізичної особи), який є підставою припинення трудового договору, визнається (фіксується) органами реєстрації актів цивільного стану на підставі Правил реєстрації актів цивільного стану (затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року). Документом, який засвідчує смерть відповідної сторони трудового договору, є копія свідоцтва про смерть.

Юридичні факти – визнання особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, не передбачені КЗпП України як підстава припинення трудового договору, що видається не зовсім обґрунтованим. Незаперечним, звичайно, є той факт, що ці події припиняють будь-які правовідносини, суб'єктом яких була особа, а отже, і трудові в тому числі. Спеціальним законодавством така підстава припинення трудового договору передбачена для державних службовців (п.5 ст.30 Закону України "Про державну службу"), для посадових осіб органів місцевого самоврядування (ст.20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування").

Факт безвісної відсутності особи (працівника чи роботодавця – фізичної особи) встановлюється в судовому порядку на підставі цивільного законодавства. Так, відповідно до ст.18 Цивільного кодексу України, громадянин може бути визнаний безвісно відсутнім, якщо протягом одного року в місці його постійного проживання нема відомостей про місце його перебування. Порядок визнання громадянина безвісно відсутнім визначається главою 35 Цивільного процесуального кодексу України. Правовою підставою припинення трудового договору з працівником є рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою, яке набуло законної сили.

Безвісно відсутній може бути оголошений померлим, якщо в місці його постійного проживання нема відомостей про місце його перебування протягом трьох років, а якщо він пропав без вісти за обставин, що загрожували смертю або дають підставу припускати його загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців. Днем смерті громадянина, оголошеного померлим, вважається день набрання законної сили рішенням суду про оголошення його померлим. Порядок оголошення громадянина померлим визначається главою 35 Цивільного процесуального кодексу України.

Loading...

 
 

Цікаве