WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Ознаки і методи виявлення інсценувань навмисних вбивств - Реферат

Ознаки і методи виявлення інсценувань навмисних вбивств - Реферат

Реферат на тему:

Ознаки і методи виявлення інсценувань навмисних вбивств

Аналіз наукових і практичних досліджень стосовно тематики вбивств, пов'язаних з інсценуванням, свідчать про її недостатню розробку. Такі науковці, як В.П. Бахін, В.О. Коновалова, В.Ю. Шепітько, В.П. Колмоков, Ю.П. Аленін та деякі інші вивчали проблему розкриття навмисних вбивств у загальному аспекті. Однак проблемам розробки криміналістичної характеристики цього виду вбивств увага приділяється вкрай недостатня.

А проте для аналізу поводження обвинуваченого (підозрюваного) і встановлення його винності слідчому надзвичайно важливо знати, які чинники спонукали злочинця висувати ту чи іншу виправдовувальну версію, пов'язану з інсценуванням, виявити причину вибору того чи іншого її виду та загалом простежити поводження обвинуваченого (підозрюваного) після вчинення вбивства в різних ситуаціях.

Науковці криміналісти, зокрема О.Я. Баєв, Р.Ф. Бєлкін, О.Ф. Волинський, В.О. Коновалова, В.А. Образцов, розглядаючи цю проблему в різі часи, висловлювати з цього приводу різні думки. Так О.Я. Баєв і А.С. Самохтін під інсценуванням розуміють навмисний підбір злочинцем доказів, які у своїй сукупності створюють обстановку, необхідну для вчинення тієї чи іншої конкретної події [1]. Р.С. Бєлкін тимчасом стверджує, що інсценування злочину є створення обстановки, яка практично не відповідає події, що сталася на цьому місці, і ще може доповнюватися поведінкою і помилковими повідомленнями, як виконавця інсценівки, так і зв'язаних з ним осіб" [2].

Які ж ознаки інсценування і яка криміналістична методика її виявлення?

У тих випадках, коли на стадії порушення кримінальної справи немає повної ясності чи справді відбулося вбивство, чи смерть загиблого викликана іншою причиною, наприклад самогубством слідчий стикається з необхідністю перевірити, чи відбулося у цьому випадку:

  • самогубство, подібне за обстановкою на убивство;

  • вбивство, яке нагадує деякими своїми ознаками картину самогубства;

  • убивство, замасковане інсценуванням.

Отже, передусім слідчий повинен з'ясувати найважливіше для цієї категорії справ питання: виявити причину смерті загиблого та встановити, за яких обставин вона настала.

Від правильного розв'язання досліджуваного питання, що найчастіше має і вирішальне значення, залежить весь подальший хід розслідування. Першою чергою необхідно встановити причину смерті і визначити, чи є вона насильницькою. Відповідь на ці питання слідчий одержує часто вже під час проведення первинних слідчих дій: огляду трупа і місця його виявлення, судово-медичної експертизи трупа і допиту виявлених на місці події свідків. Однак у більшості випадків на початковому етапі слідства питання про рід, а іноді і про причину смерті загиблого ще не з'ясоване.

Якщо не враховувати справи з інсценуванням убивства, скоєного нібито третіми особами, і з версіями про необережний характер вбивства чи про вчинення його в стані необхідної оборони (коли факт убивства очевидний і ніким не заперечується), у всіх інших випадках факт убивства лише передбачається. Саме це припущення і викликає необхідність у порушенні кримінальної справи.

Звідси, природно, випливає, що у всіх справах аналізованої категорії з самого початку розслідування треба висувати версію про убивство незалежно від того, чи є дані про вбивство, замаскованим інсценуванням якою-небудь нейтральною причиною смерті, чи ознаки інсценуванням відсутні і в наявності просто сумнівний випадок смерті, можливо, викликаний вбивством [3]. Поряд з версією про убивство, слідчий, виходячи з даних судово-медичного дослідження трупа й інших обставин, обов'язково повинний включити в план для ретельної перевірки й інші версії про рід смерті загиблого. Обов'язковій перевірці підлягають також версії, висунуті ким-небудь із членів родини, близьких і знайомих загиблого.

Версії про убивство і версія обвинуваченого (підозрюваного), підтверджувана інсценуванням, треба перевіряти вже в процесі проведення первісних слідчих дій. Оглядаючи місце події і труп, при допиті свідків слідчий обов'язково повинен домагатися одержати відповіді на запитання, які випливають із версії про вбивство. Відповідні запитання слідчий ставить і судово-медичному експерту.

У тих же, у випадках, коли факт убивства очевидний і ніким із близьких осіб чи оточення потерпілого не піддається сумніву, однак учинення злочину або приписується ними стороннім особам, або пояснення як наслідок необхідної оборони, слідчий, поряд із відповідною версією, перевіряє версію про вчинення навмисного, не спровокованого убивства ким-небудь із близьких потерпілого.

Отже, одним із головних тактичних завдань у ситуації, коли немає чіткості стосовно розслідуваної події, є "установлення наявності чи відсутності інсценування, її змісту і спрямованості" [4].

Незалежно від того, чи вдається убивця до інсценування смерті потерпілого від якої-небудь нейтральної причини, чи обмежується висуванням відповідної версії, в обох випадках він переслідує одну мету – ввести в оману слідчого, перешкодити йому, встановити, істину і викрити винного.

Передбачаючи, що слідчий першою чергою оглядатиме труп і навколишнє оточення, злочинець оцінює їхній стан з позиції своєї версії. Якщо він вважає, що місце знаходження трупа, його поза і виявлені на ньому ушкодження, так само, як і вся обстановка місця події, нічим не суперечить поданому їм у своє виправдання поясненню, убивця не вдається до зміни обстановки. Якщо ж обстановка на місці події не відповідає версії злочинця, то він часто створює нові, штучні, сліди й ознаки, спеціально залишає на місці події ті чи інші предмети, тобто інсценує обстановку нейтральних для нього причин і роду смерті. Однак уважний слідчий, який вміє зіставити факти, завжди може розпізнати інсценування. Пояснюється це тим, що абсолютно точно відтворити обстановку події, що інсценується вбивця не може. Передусім, тому, що коли вбивство вчинено вперше, то злочинець не має досвіду в інсценуваннях. Після вчення вбивства злочинець майже завжди перебуває у збуд-женому стані, що не дає йому змоги помітити всіх деталей навколишнього оточення, осмислити значення кожної з них. Далеко не всі сліди убивства, що викривають характер, зрозумілий злочинцю, можуть бути ним цілком знищені чи замасковані.

Відтак розпізнати інсценування слідчий може за такими ознаками:

  • випадково не знищеним злочинцем і тому уцілілим слідам і предметам, що є ознаками-наслідками вчиненого ним убивства;

  • спеціально перебільшеному, неприродному характеру слідів і предметів, які підтверджують версію про нейтральні причини смерті загиблого;

  • за слідами, предметами, ознаками і обставинами, які суперечать обстановці у випадку від нейтральної причини, зазначеної у версії близьких загиблого, що випливає із загальної картини місця події;

  • неможливість здійснення дій, що приписуються загиблому;

  • суперечності у поясненнях заінтересованих осіб поводження потерпілого і дійсних причин його смерті.

Серед таких негативних обставин найчастіше вказують на інсценування:

  • зміни в обстановці місця злочину;

  • ознаки боротьби, зокрема сліди самооборони на тілі потерпілого;

  • ознаки переміщення трупа з місця, де настала смерть;

  • невідповідність розміщення трупних плям позі трупа;

  • характер ушкоджень на трупі, що не випливає зі способу й обставин позбавлення життя, описаних у версії близьких загиблого;

  • невідповідність зазначеного в цій версії часу смерті загиблого стану трупних явищ, виявлених під час огляду.

Головна властивість негативних обставин полягає в тому, що вони заперечують певне пояснення, певну версію, тобто один і той самий факт виявляється негативною обставиною до однієї версії і водночас може підтверджувати іншу [5].

Розслідуючи справи про убивства, замасковані інсценуванням, слідчий вже в процесі проведення первинних слідчих дій застосовує спеціальні методи, найефективніші для встановлення, чи сталося вбивство чи смерть загиблого була викликана якою-небудь іншою причиною.

Сутність цих методів виражається ось в чому:

1.Зіставлення картини смерті загиблого, даних у поясненнях близьких, з об'єктивними обставинами, встановлюваними первинними слідчими діями, зокрема оглядом трупа на місці його виявлення і судово-медичною експертизою.

2.Зіставлення кожної з виявлених об'єктивних обставин зі звичною обстановкою під час смерті від причини, зазначеної в поясненнях близьких потерпілого чи події, що випливають з обстановки на місці.

3.Виявлення обставин, зокрема негативних, які вказують або на те, що в обстановку внесені навмисні зміни, тобто має місце інсценування, або просто спростовують версію, висунуту близькими загиблого, і вказують на її свідомо помилковий характер.

4.Виявлення обставин, які прямо чи побічно вказують на те, що смерть загиблого викликана убивством, зокрема, навмисно зробленим ким-небудь з осіб, що висунули версію про нейтральну причину смерті [6].

Перелічені методи застосовуються під час проведення первинних слідчих дій взаємозалежно й одночасно. Це забезпечує цілеспрямованість усієї діяльності слідчого, починаючи вже з початкових дій, спрямованих на встановлення дійсної причини й обставин смерті загиблого.

Література

  1. Расследование отдельных видов преступлений./Под ред. О.Я.Баева. -Воронеж, 1986. – С.43

  2. Криминалистика./ Под ред. А.Ф. Волынского. – М.,1999. – С.246; Криминалистика./ Под ред.В.А.Образцова. – М.,1999. – С.594

  3. О понятии следственных версий, основаниях их выдвижения, классификации: Васильев А.Н. Следственная тактика. – М.,1976;

  4. Ларин А.М. От следственной версии – к истине. – М.,1976;

  5. Пещак Ян. Следственные версии. – М.,1976;

  6. Арцишевский Л.Я. Выдвижение и проверка следственных версий. – М.,1978.

  7. Аленин Ю.П., Тищенко В.В. Особенности расследования тяжких преступлений против личности. – Одесса: Бахва, 1996. – С.15

  8. Під негативними обставинами розуміють такі факти і сліди, які не відповідають суперечать фактам, які є звичайними і необхідними під час певної події чи поясненнями певних осіб, що нібито подія тоді відбувалась. Расследование отдельных видов преступлений/ Под ред. О.Я.Баева. – Воронеж, 1986; Медведєв С. Негативные обстоятельства и их использование в раскрытии преступлений. – Волгоград, 1973.

  9. Мудьюгин Г.Н. Расследование убийств, замаскированных инсценировками. – М.,1973. – С.28-29.

Loading...

 
 

Цікаве