WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття та структура зовнішності особи - Реферат

Поняття та структура зовнішності особи - Реферат

П.Д. Біленчук визначає анатомічні ознаки як особливості зовнішньої будови тіла та скелета людини [6, с.184]. Мабуть, не варто говорити про анатомічні ознаки як про особливості зовнішньої будови тіла людини, оскільки вони містять її загальні характеристики, а такі особливості входитимуть до складу особливих ознак. Враховуючи викладене, не можна погодитися з Р.С. Бєлкіним, який до складу анатомічних ознак вводить також і стать, і вік, і ріст особи [7, с.337].

П.П. Цвєтков пропонує анатомічні ознаки називати зовнішньосоматич-ними або просто соматичними (soma – тіло)[4, с.125].

М.В. Терзієвзазначає, що, оскільки анатомічні ознаки можуть спостерігатися як під час руху людини, так і в стані повного спокою тіла, їх можна назвати статичними. Однак, вважаємо точніше буде називати їх анато-мічними [8, с.6].

На наш погляд, ці ознаки треба називати саме анатомічними. У науковій літературі поняття анатомія (грец. аnatome – розсічення, розчленування) визначається як наука про будову і форми організму, органів і тканин людини та тварини. Анатомія людини дає систематизований опис форми, будови, розташування і топографічних взаємовідносин частин тіла і органів з урахуванням їхніх вікових змін, статевих відмінностей та індивідуальних особливостей [9, с.425]. З цього визначення можна зробити висновок, що анатомічні ознаки включатимуть будову і форму органів тіла людини, їхнє взаємне розташування та зміну і розвиток. А саме це і має важливе значення для ідентифікації особи за ознаками зовнішності.

З анатомічними ознаками тісно пов'язані функціональні ознаки. Хоча вони і є різними за своїм вираженням, однак у деяких випадках одна виступає причиною, наслідком іншої. Тут простежується зв'язок органа і функції. Скороченість однієї ноги – анатомічна ознака, а в результаті цього кульгавість – це функціональна ознака. Ці два види ознак зовнішності особи взаємо пов'язуються між собою і в інших подібних випадках.

Визначаючи функціональні ознаки, П.Д. Біленчук вказує, що вони характеризують людину як живу динамічну систему [5, с.237]. Р.С. Бєлкін точніше визначає – функціональні ознаки виявляються в процесі життє-діяльності людини, характеризуючи його рухові і фізіологічні функції [7, с.338].

Як уже зазначалося, деякі науковці функціональні ознаки називають ще динамічними. На наш погляд, назва функціональні є точнішою, оскільки вони виявляються через функції людини. А термін динамічні скоріше може стосуватися "рухових" функціональних ознак, що в результаті зменшувало б усю сукупність цих ознак і не включало б до них постави, міміки, голосу, мови.

Останню групу власних ознак зовнішності становлять особливі ознаки, або, як їх ще називають, особливі прикмети. На наш погляд, ці поняття є ідентичними.

Має рацію М.П. Яблоков, який зазначає, що особливі ознаки – це ознаки, які рідко трапляються і є, по суті, відхиленнями від нормальної будови чи стану (аномалії). Вони можуть бути вродженими і набутими протягом життя. До анатомічних особливих ознак належать, наприклад, викривлення хребта, сліди віспи, скороченість рук, ніг, зрощені пальці та ін. Функціональні особливі ознаки – це, наприклад, манера тримати голову закинутою назад або сильно опущеною [10, с.308]. П.Д. Біленчук ще доповнює таке ж визначення тим, що ці ознаки різко вирізняють одну людину з-поміж інших через їх неповторність і незвичність [6, с.184].

В.О. Образцов в окрему групу ознак також виокремлює і помітні ознаки, які порівняно рідкісні, яскраво виражені та легко запам'ятовуються [11, с.239]. Р.С. Бєлкін помітні ознаки в окрему групу виділяє із особливих ознак [7, с.338].

Як видається, недоцільно виводити помітні ознаки в окрему групу, оскільки за своїм змістом вони ідентичні з особливими прикметами – і перші, і другі рідко трапляються в людини. Вони кидаються у вічі і якщо їх хтось побачить, то легко запам'ятає через їхню неповторність і незвичність.

Деякі науковці у склад зовнішності людини включають властивості. Так М.В. Салтевський поділяє їх на такі види:

1.Фізичні властивості, які відображають будову тіла людини як будь-якого матеріального утворення. Вони своєю чергою поділяються на два підвиди: а) зовнішні, або анатомічні, які характеризують будову тіла взагалі і його частини зокрема; б) внутрішні, або фізіологічні, які характеризують будову тканин, органів, різноманітні виділення людського тіла в процесі його фізіологічної діяльності.

2. Біологічні властивості, які характеризують людину як біологічну систему, яка функціонує в соціальному середовищі. Відтак біологічні властивості – це певні навики і вміння здійснювати конкретні рухи, наприклад, виконувати графічні знаки при письмі, певні рухи під час роботи, ходьбі, вимовляти звуки і слова.

3. Соціальні властивості, які характеризують людину як особистість на рівні індивідуального і суспільного пізнання. Вони своєю чергою поділяються на такі підвиди:

а) персоно графічні властивості, що характеризують людину як суспільну сутність, яка має прізвище, ім'я, стать, рік, місце народження і проживання, національність, мову, сімейний стан, місце праці, громадянство, судимість і ін.;

б) психофізіологічні і психологічні властивості, які відображають стан людини: пригніченість, веселість, збудженість; характеризують типи нервової системи. Сюди ж слід віднести і фізичні вади: глухоту, сліпоту, слабоумство, різноманітне виродство;

в) світоглядні властивості, що відображають ідейно-політичне обличчя людини, його ідейність, принциповість, вірність, зрадливість, патріотизм, націоналізм, шовінізм, правовий нігілізм;

г) морально-побутові властивості, які характеризують людину в побуті, сім'ї, у малому колективі друзів. До них прийнято відносити: гуманізм, відлюдність, черствість, чесність, нахабство, скромність, ввічливість, цинізм і ін.;

д) виробничо-ділові властивості, що характеризують ставлення людини до праці, колективу, а саме: колективізм, індивідуалізм, працелюбність, лінивство, бережливість, акуратність, безгосподарність, старанність, жадібність, щедрість [12, с.9]. Як бачимо такі види властивостей особи або дублюють власні ознаки її зовнішності, або дають її кримінологічну, психологічну та інші характеристики. Тому властивості особи не слід використовувати під час характеристики її зовнішності. Вони можуть мати важливе значення під час проведення судово-медичних, психіатричних експертиз, інших процесуальних дій.

Пропоноване дослідження слід розглядати як одну із спроб з'ясування суті зовнішності людини, і як пропозицію для подальшого висвітлення цього питання.

Література

  1. Словник української мови. – К: Наук. думка",1970. – Т.1, -799с.

  2. Словник української мови. – К: Наук. думка",1974. – Т.5, -840с.

  3. Криміналістика.: Підручник для слухачів, ад'юнктів, викладачів вузів системи МВС України /П.Д.Біленчук, О.П.Дубовий, М.В.Салтевський, П.Ю.Тимошенко; За ред.акад. П.Д.Біленчука. – К.:АТІКА,1998. – 416 с.

  4. Цветков П.П. О криминалистическом исследовании внешнего облика человека,//Правоведение.-1972, №2. – март – апрель Изд-во Ленингр. ун-та.,1972 с.121-127.

  5. П.Д.Біленчук, В.К.Лисиченко, Н.І.Клименко та ін. Криміналістика: Підручник.. За ред.П.Д.Біленчука. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Атіка, 2001.-544с.

  6. Криміналістика (криміналістична техніка): Курс лекцій/ П.Д.Біленчук, А.П.Гель, М.В.Салтевський, Г.С.Семаков. – К.: МАУП,2001. – 216 с.

  7. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика: Учебник для вузов/ Под ред. проф. Р.С.Белкина. – М.:Изд-во НОРМА (Изд. группа "НОРМА – ИНФРА. М"), 2001. – 990 с.

  8. Терзиев Н.В. Криминалистическое отождествление личности по признакам внешности: Учеб. пособие. – М. 1956. – 131с.

  9. Большая медицинская энциклопедия. / Гл. ред. Б.В.Петровский. 3-е. изд. Т.1-30, М.: Сов. энциклопедия, 1974. Т.1. – 576с.

  10. Криминалистика. Учебник для вузов / Отв. ред. проф. Н.П.Яблоков. – М.: Изд-во БЕК,1995.-708с.

  11. Криминалистика / Под ред.. проф. В.А.Образцова.-М.: Юрист, 1995.-592с.

  12. М.В.Салтевский. Следы человека и приемы их использования для получения информации о преступнике и обстоятельствах преступления: Лекция. – К.: НИ и РИО Киевской высшей школы МВД СССР им. Ф.Э.Дзер-жинского, 1983.-44с.

Loading...

 
 

Цікаве