WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Обшук в справах про фальшивомонетництво - Реферат

Обшук в справах про фальшивомонетництво - Реферат

Готуючись до обшуку, слід прогнозувати наявність предметів пошуку в місці чи в осіб, які піддаватимуться обшуку. Орієнтація на ймовірні предмети пошуку допомагає визначити напрям пошуку, встановити особливості дослідження тих чи інших об'єктів, вибрати відповідну тактику. Ф.В. Глазирін зазначає, що при розшуку прихованого діям слідчого повинна передувати думка про найвірогідніші місця і способи приховання залежно від фізичних характеристик розшукуваних предметів, приміщення, що оглядається, особи злочинця [6, ст.59]. Орієнтування на певні об'єкти обшуку відбувається на підставі аналізу обставин вчинення конкретного злочину. Виходячи з положень кримінально-процесуального закону (ст.177 КПК), є три їх різновиди: а) певне приміщення (житлові, нежитлові, приміщення дипломатичних представництв); б) певне місце (ділянки місцевості, транспортні засоби); в) яка-небудь особа (одяг, взуття та інші носильні речі, тіло живої людини). Місцем зберігання підроблених грошей, знарядь і засобів їх виготовлення здебільшого є житло підозрюваних чи обвинувачених. Обладнання та матеріали можуть зберігатися також у належних обвинуваченому, його родичам або спеціально винаймуваних для цього квартирах, гаражах, господарських спорудах, дачах, а також у приміщеннях підприємств, установ, організацій, які мають копіювальну і комп'ютерну техніку чи обладнаних під фотолабораторію; у майстернях художників.

Попередня спланованість, продуманість, організованість й узгодженість дій злочинців виражається в способі вчинення фальшивомонетництва, в тому числі і в якості фальшивок, а відтак і в способі приховання злочинної діяльності. Вивчення протоколів обшуків у даній категорії справ дає змогу виділити такі ситуації обшуку, що визначаються припущенням про спосіб зберігання предмета пошуку: 1) ситуації, в яких припускається природний спосіб зберігання предмету пошуку; 2) предмет пошуку видозмінений чи знищений; 3) предмет пошуку схований у спеціальних тайниках, тяжко доступних і незвичних місцях. Найпоширенішими є ситуації, коли предмети пошуку знаходяться у звичних природних умовах зберігання, якщо при цьому обшук проводиться у присутності обшукуваного, то трапляється добровільна видача.

Вивчення теоретичної бази та практики проведення обшуку в справах про фальшивомонетництво дає підстави запропонувати тактичні прийоми, які сприяють пошуку схованих об'єктів.

Зокрема, важливим тактичним прийомом є аналіз обстановки місця обшуку з метою визначення місць природного, звичайного зберігання предмета пошуку. Притім слідчий повинен керуватися загальнолюдськими уявленнями і нормами. Природне місце зберігання пошукуваного залежить від характеристик самого предмета пошуку: так пошукувані документи мали б зберігатися в письмовому столі чи в іншому спеціально відведеному для цього місці, цілком можливо, що вони знаходяться серед інших документів, які відношення до справи не матимуть; грошовий сурогат – у меблевому сейфі, серед книжок; комп'ютерна техніка – на письмових столах в офісі чи житлі.

Якщо припустити, що пошукувані предмети можуть бути видозмінені чи знищені, то слід проаналізувати можливості видозмінення чи знищення, тобто слідчий повинен уявити собі, яким способом міг бути видозмінений чи знищений пошукуваний предмет (водночас варто враховувати суб'єктивне ставлення обшукуваного до предмета пошуку – бажання зберегти чи знищити його, властивості цього предмета та особливості місця обшуку), як співвідносяться виявлені сліди з предметами пошуку.

Викриття предметів пошуку укритих у тайниках, важкодоступних, незручних, непридатних для зберігання місцях передбачає з'ясування найвірогідніших місць їх схову і способів маскування. Для цього необхідно проаналізувати властивості та інші особливості (розмір, вагу, об'єм, специфіку умов зберігання) предметів пошуку. Важливе значення матиме і з'ясування такої особливості предмета пошуку як його подільність – можливість розукомплектування його на окремі самостійні частини (наприклад, друкарський верстат, ПК), які можуть бути роздільно заховані. Іншим прийомом за такої ситуації є зіставлення предмета пошуку з різними об'єктами місця обшуку. Такий прийом дає змогу встановити найвірогідніші місця можливого зберігання пошукуваного і вилучити ті з них, в яких предмет пошуку не може бути схований через свої розміри, особливості будови, руйнівний вплив та ін. Аналіз окремих частин приміщення, меблів та інших об'єктів з метою встановлення демаскуючих ознак дає можливість виявити негативні обставини, які вказують на необхідність ретельніших пошуків у певному місці. Для визначенні місця схову варто взяти до уваги також професійні та інші навики обшукуваного. Професія визначає наявність в нього тих чи інших інструментів, матеріалів, які можуть бути використані для створення тайників, приховання слідів та знарядь злочину. Як тактичний прийом можна використовувати можливості типових аналогів, якими є типові повторювані випадки виявлення тих чи інших об'єктів у певних місцях. Наприклад, грошовий сурогат залежно від кількості банкнот виявляється в книгах, м'яких меблях, серед одягу; в кульках, коробках, кейсах; у підсобних приміщеннях, санітарних вузлах.

Проведення обшуку пов'язане з вибором найоптимальнішого часу його проведення. Головним із тактичних правил обшуку є його раптовість [7, с.312]. Це позбавляє особу, яка вчинила злочин, можливості знищити або приховати сліди вчинення злочину і речові докази. Методика розслідування фальшивомонетництва рекомендує проводити обшук на початковому етапі розслідування [2, с.304]. В силу специфіки злочину, що розглядається, обшук часто проводиться як невідкладна початкова слідча дія і передує огляду місця події [8, с.325; 9, с.14]. На початковому етапі більш сприятлива ситуація для застосування раптовості. В.П. Бахін, В.С. Кузмічов, Е.Д. Лук'янчиков відзначають залежність реалізації раптовості від етапів розслідування: проведення обшуків у день порушення кримінальної справи є результативним у 82% випадків; потім результативність цієї слідчої дії зменшується: протягом 3 днів – до 25%, протягом 10 днів – до 15% [11; с.22]. Проте, проведення обшуку залежно від слідчої ситуації може бути доцільним і на завершальному етапі розслідування.

Серед різноманітних комбінацій тактичних прийомів обшуку, спрямованих на виявлення пошукуваного під час розслідування фальшивомонетництва, найпроблемнішим видається використання зіставлення виявлених у місці обшуку (зокрема, якщо ними є місця виготовлення фальшивок) слідів, предметів і їх ознак з предметами пошуку, тобто вирішення питання про належність знайденого до справи. На початковому етапі розслідування злочину слідчий здебільшого володіє дуже обмеженою інформацією, яка дає змогу скласти лише фрагментарне уявлення про окремі моменти розслідуваної події, причетних до неї осіб та об'єктів. Тактичний ризик у процесі проведенні обшуку зумовлений тим, що предмет пошуку відомий орієнтовно. Обмаль часу для підготовки обшуку викликає труднощі не тільки з обранням оптимальних тактичних прийомів, а й з вивченням наявної та зібранням додаткової інформації, визначенням кола учасників обшуку, підготовкою необхідних науково-технічних засобів, з організацією проведення пошукових дій. А завдання слідчого полягає саме в тому, щоб із всієї маси виявлених у місці обшуку об'єктів вибрати те, що має відношення до справи. Наприклад, під час затримання злочинця у нього вдома в момент збуту фальшивих грошей, шовкографічний апарат, який використовувався для виготовлення фальшивок, був закамуфльований під пральну машину, і в ході обшуку не був ідентифікований та вилучений як знаряддя злочину [4; с.266]. Тому необхідність професійно грамотно вирішувати всі завдання обшуку в даній категорії справ потребує до складу слідчо-оперативних груп залучати спеціаліста-криміналіста з технології підробляння документів.

Оскільки левова частка роботи по збиранню доказової інформації в процесі розслідування фальшивомонетництва виконується в строки максимально наближені до моменту порушення кримінальної справи, враховуючи вищенаведені труднощі, суб'єкти, які здійснюють заходи з виявлення і розкриття злочинної діяльності фальшивомонетників, повинні бути обізнані з особливостями кримінальних технологій виготовлення грошей. Тому подальше вивчення фактів вчинення фальшивомонетництва і досвіду їхнього розкриття слугувало б інформаційному забезпеченню слідчої діяльності щодо їх розслідуванню.

Література

  1. Дяченко О.Ф., Щербаковська Л.П. Боротьба з контрабандою: щодо криміналістичного дослідження про підробні документи та паперові гроші // Уряду України, Президенту, законодавчій, виконавчій владі: "Боротьба з контрабандою: проблеми та шляхи її вирішення" (аналітичні розробки, пропозиції наукових і практичних працівників). – К., 1998. – Т.11. С. 496-500.

  2. Кузьмічов В.С., Прокопенко Г.І. Криміналістика: Навч. посіб. // За заг. ред. В.Г. Гончаренка та Є.М. Моісеєва. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 368с.

  3. Коновалова В.Е., Шепитько В.Ю. Обыск: тактика и психология: Учеб пособие. – Харьков: Гриф, 1997, 256с.

  4. Архів Апеляційного суду Львівської області. – Спр. №1-6/00. – Т.5. – 391с.

  5. Архів Апеляційного суду Львівської області. – Спр. №1 – 12 / 01. – 209с.

  6. Денисюк С.Ф., Шепитько В.Ю. Обыск в системе следственных действий (Тактико-криминалистический анализ): Научно-практическое пособие. – Харьков: Консум, 1999. – 160с.

  7. Біленчук П.Д., Лисиченко В.К., Клименко Н.І. та ін. Криміналістика: Підручник. / За ред. П.Д. Біленчука. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Атіка, 2001. 544с.

  8. Болотский Б.С. и др. Фальшивые деньги (фальшивомонетничество) / Под ред. проф. В.Д. Ларичева – М.: Экзамен, 2002. – 384с.

  9. Мацишин В.С. Особливості розслідування фальшивомонетництва: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Харків, 2002. – 18с.

  10. Тактика использования внезапности в раскрытии преступлений органами внутренних дел: Учебн. пос. // В.П. Бахин, В.С. Кузмичев, Э.Д. Лукъянчиков; – К.: КВШ МВД СССР им. Ф.Э. Дзержинского, 1990. – 54c.

Loading...

 
 

Цікаве