WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Обшук в справах про фальшивомонетництво - Реферат

Обшук в справах про фальшивомонетництво - Реферат

Реферат на тему:

Обшук в справах про фальшивомонетництво

У нинішніх економічних умовах одним із наслідків бурхливого розвитку офісної техніки, поліграфічного обладнання та їхнього поширення в Україні є надзвичайне збільшення діапазону способів підробки грошових знаків, а відтак появи в обігу досконало підроблених грошей. Практика свідчить, що відсоток розкриття справ, порушених за фактом виявлення фальшивих грошових знаків, досить низький [1, ст.499].

Пошуки шляхів підвищення результативності розслідування висунули необхідність всебічного вивчення нових процесів та явищ, пов'язаних з підробкою грошей, цінних паперів, білетів державних лотерей та діянь, спрямованих на випуск сурогату в обіг. Однією з передумов подолання цієї проблеми є розроблення та постійне оновлення методичних рекомендацій для розслідування фальшивомонетництва, зокрема, визначення комплексу заходів на початковому етапі розслідування та особливості їх реалізації.

Якщо є достатні підстави, то відразу після порушення кримінальної справи про злочини згаданої категорії може проводитися обшук, процесуальний режим якого визначений кримінально-процесуальним законом (Ст.ст.177, 179-186, 188, 189 КПК України). Залежно від категорії злочинів тактика проведення обшуку має певні відмінності. Методика розслідування тих чи інших видів злочинів вивчає доцільність проведення обшуку на тому чи іншому етапі розслідування, встановлює місце обшуку в системі слідчих дій, його найоптимальнішу послідовність. Тому раціональність обшуку у справах про фальшивомонетництво потребує керування не тільки правилами криміналістичної тактики проведення цієї слідчої дії, а й врахування особливостей розслідування злочинів, передбачених ст.199 КК України.

Проблематика розслідування фальшивомонетництва на сьогоднішні є предметом досліджень Б.С. Болотського, О. Воробей, А.Р. Гільмутдінова, В.С. Кузьмічова, В.Д. Ларічева, В.С. Мацишина, Г.А. Матусовського, Г.І. Прокопенка, В.С. Солдатченкова, С.П. Щерби та ін. Проте у наукових працях названих та інших авторів про обшук в справах про фальшивомонетництво є лише поверхневі згадки. Тому видається доцільним зосередити увагу на дослідженні специфіки (особливості прогностичної діяльності слідчого, підготовки і планування, тактичних прийомів та тактичних комбінацій) проведення обшуку в даній категорії справ.

Вибір напрямів пошукової діяльності та найраціональніших способів дій слідчого зумовлений найперше об'єктами пошуку, об'єктами обшуку та слідчою ситуацією на момент проведення обшуку.

У криміналістичній літературі використовуються різні терміни, які характеризують об'єкти, які мають значення для обшуку, зокрема, "об'єкти обшуку" і "об'єкти пошуку". Так ст.177 КПК України констатує, що обшук проводиться слідчим у тих випадках, коли він має достатні підстави вважати, що знаряддя злочину, речі й цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, які мають значення для встановлення істини в справі чи забезпечення цивільного позову, знаходяться в певному приміщенні або місці чи в якої-небудь особи. У цій нормі законодавець визначив головні риси об'єктів, які мають значення в процесі обшуку. Аналіз норми закону дає змогу встановити два головні роди об'єктів: 1) об'єкти пошуку – це те, що необхідно відшукати, виявити під час обшуку (знаряддя злочину, речі і цінності здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети та документи, які мають значення для встановлення істини в кримінальній справі чи забезпечення цивільного позову); об'єктом пошуку може бути і злочинець, що переховується, а також труп чи його частини; 2) об'єкти обшуку – це те, стосовно чого (кого) проводять дослідження (певне приміщення, місце чи особа).

Для проведення обшуку достатньо знати загальні ознаки предметів пошуку, але все ж таки бажано до початку його проведення мати дані про пошукуване (характер і ознаки, кількість, зовнішній вигляд, форму, індивідуальні ознаки), оскільки це допоможе вирішити питання про належність виявленого до кримінальної справи. Джерелами таких даних є: протоколи огляду місця події, затримання; покази свідків, заяви цивільних позивачів; відомості, отримані від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян; пояснення спеціалістів та ін.

Стосовно виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання та ввезення в Україну підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державних лотерей пропонуємо такий орієнтовний перелік відповідних груп предметів – об'єктів пошуку, які можуть бути речовими доказами:

1.Предмети злочину. Підроблені: національна, іноземна валюта – грошові знаки у вигляді банкнот, монет; цінні папери, які випускаються і забезпечуються державою – облігації внутрішніх державних позик, облігації державних ощадних позик, облігації зовнішніх державних позик, в тому числі в іноземній валюті; казначейські векселі, приватизаційні папери; білети державних лотерей.

2. Засоби і знаряддя вчинення фальшивомонетництва

а) справжні грошові знаки і цінні папери, що служили зразком для виготовлення фальшивок [2, с.307], які мають одинакові з фальшивками серії і номери;

б) предмети, спеціально виготовлені для вчинення злочину (приладдя і засоби для підробки грошей, цінних паперів, білетів державної лотереї, виготовлені кустарним способом; предмети, спеціально виготовлені для зберігання, пересилання, перевезення та ввезення в Україну фальшивок);

г) предмети, які використовуються в побуті, у виробничій чи іншій легальній діяльності (копіювально-множильна та комп'ютерна техніка і периферійні пристрої до неї; програмне забезпечення для редагування; струменеві, лазерні, воскодрук-принтери; сканери; поліграфічні станки, наприклад, малоформатні офсетні машини; фарби; хімічні реактиви; преси для забезпечення щільного прилягання при склеюванні лицьової і зворотної частин грошового знаку; фоторізки; різні побутові інструменти та предмети; обладнання для виготовлення друкарських форм (широкоформатний фотоапарат, фотозбільшувач, фотоплівка, фотопапір, проявник, фіксатор, освітлювальні лампи); фотоформи (фотопозитиви та фотонегативи); пластини мідних і цинкових сплавів для виготовлення друкарських форм, хлорне залізо чи сірчана кислота для їх травлення; друкарські форми (кліше та фрагменти кліше); граверні інструменти; засоби для обробки відбитків; різні сорти і типи паперу; прилади для різки паперу; двостороння клейка стрічка);

д) В.О. Коновалова та В.Ю. Шепітько до цієї групи предметів пошуку відносять транспортні засоби [3, ст.15]. Проте, слід мати на увазі, що предметом пошуку при проведенні обшуку транспортний засіб може бути лише за наявності двох умов: а) транспортний засіб використовувався як знаряддя злочину; б) слідчий має достатні підстави вважати, що транспортний засіб захований у певному конкретному приміщенні або місці. За відсутності згаданих умов транспортний засіб може виступати об'єктом пошуку в ході проведення оперативно-розшукових заходів, спрямованих на його встановлення та виявлення (Ст.ст.103, 104, 114 КПК України; ст.ст.7, 8, 10 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність").

3. Предмети, які зберегли на собі сліди злочину, зокрема: одяг, взуття, предмети інтер'єру приміщень, де здійснювалася підробка – підлога, стіни, меблі, на яких можуть бути виявлені сліди фарб – плями, напилені її частинки; сліди-відображення, що передають зовнішню будову друкарських станків; предмети, які зберегли на собі запахові сліди кислот, розчинників; запахові сліди озону, які утворюються внаслідок роботи копіювально-множильної техніки; жорсткий диск комп'ютера, компакт-диски, дискети; предметами, які зберегли на собі сліди злочину будуть і самі фальшиві грошові знаки чи цінні папери; пробні відбитки їх зображень.

4. Об'єкти і предмети, використані для приховання злочину і злочинця (предмети схову фальшивої валюти, тайники; можливі предмети, що служили камуфляжем злочинців тощо);

5. Різні документи: 1) які характеризують особу злочинця (дипломи про спеціальність, трудові книжки, військові квитки та ін.); 2) які містять зразки почерку – особисте листування, блокноти, різні записи, що свідчать про злочинну діяльність та ін.; 3) які містять іншу інформацію, що цікавить органи розслідування (документи на комп'ютерну, ксеро-копіювальну, поліграфічну техніку – технічні паспорти, листи гарантійного обслуговування; документи на транспортні засоби, на приміщення, де виготовлялись фальшивки; митні декларації про ввезення в Україну фальшивої валюти, зазначеної техніки, фарб, паперу та інших, необхідних для фальшування грошових знаків чи цінних паперів предметів);

6. Інші предмети, які перебувають в певному зв'язку зі злочином і служать засобом для встановлення істини по справі (література з цинкографії, поліграфії, фотосправи).

Перелік об'єктів пошуку не обмежується лише предметами, які за природою пошукуваного можуть бути речовими чи письмовими доказами в справах про фальшивомонетництво, а охоплює ще й такі об'єкти:

1. Предмети, зберігання чи використання яких заборонено під загрозою кримінальної відповідальності (наприклад, вогнепальна зброя) чи потребує спеціального дозволу (газова зброя). Наприклад, для забезпечення надійної охорони поліграфічного обладнання, матеріалів та виготовлених фальшивих грошей громадянин Т. незаконно придбав пістолет "Беретта" та 43 бойові набої до нього, після чого, озброєний цим пістолетом, постійно перебував у приміщенні винаймуваної квартири, у якій виготовлялися фальшивки, охороняючи цю квартиру, та зазначені предмети злочинної діяльності [4, ст.379].

2. Предмети, здобуті внаслідок вчинення фальшивомонетництва (гроші, товари та інше майно, отримані внаслідок як безпосереднього збуту, так і в якості "оплати" чи "долі" за виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, ввезення фальшивок).

3. Цінності і майно обвинуваченого чи підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову чи можливої конфіскації. Вивчення слідчої практики в даній категорії справ дає можливість констатувати, що на початковому етапі розслідування цінності і майно обвинуваченого чи підозрюваного з метою забезпечення цивільного позову чи конфіскації спеціально не пошукуються, а постанови про накладення арешту на майно обвинуваченого виносяться, як правило, на завершенні розслідування і своїм наслідком позитивного результату не мають.

4. Особи, які переховуються від слідства і суду.

5. Предмети і документи, які можуть бути доказом по іншій кримінальній справі. Так, під час проведення обшуку жилого будинку у гр. Ж., якого було затримано при спробі збуту фальшивої 50-гривневої купюри, підроблених грошей не виявлено і не вилучено, проте встановлено, що Ж. зберігав у житлі 200г. макової соломки, і самовільно під'єднався і безобліково використовував у своєму жилому будинку електроенергію [5, с.71].

Loading...

 
 

Цікаве