WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Зловживання посадових осіб, які ведуть кримінальний процес як одна з підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами - Реферат

Зловживання посадових осіб, які ведуть кримінальний процес як одна з підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами - Реферат

Тому вчинення суддею злочинного зловживання під час провадження у справі означає, що вона розглянута незаконним складом суду, яка є безумовною підставою для скасування судових рішень на підставі п.2 ч.2 ст.370 КПК, а не за нововиявленими обставинами, оскільки в цьому випадку матимемо порушення вимог кримінально-процесуального закону.

На підставі викладеного, М. Громов та О. Ломоносова дійшли висновку про необхідність вилучити зловживання суддів з числа підстав для відновлення справ за нововиявленими обставинами і віднести їх до підстав перегляду справ у порядку нагляду [11, с.67; 12, с.11, 13, с.26].

Справді, участь у розгляді справи судді, який особисто, безпосередньо чи опосередковано заінтересований в її результатах, не може кваліфікуватися інакше як незаконний склад суду, що, своєю чергою, є безумовною підставою для скасування судового рішення внаслідок істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону (п.2 ч.2 ст.370 КПК). М. Громов та О. Ломоносова справедливо зазначають і те, що про наявність обставин, які унеможливлюють його участь у справі, судді відомо ще до моменту винесення судового рішення.

Та попри це, ми не можемо погодитися з їхньою пропозицією вилучити зловживання суддів з числа підстав для відновлення справ за нововиявленими обставинами і віднести їх до підстав перегляду справ у порядку нагляду.

По-перше, у розглядуваному нами випадку йдеться не просто про істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду об'єктивно розглянути справу і винести правосудне судове рішення. Законодавець окремо звертає увагу на ще шкідливіше за своїм характером порушення – на вчинення суддею суспільно небезпечного діяння, результатом якого є незаконне, необґрунтоване та несправедливе судове рішення по суті, а не можливі негативні наслідки його дій. Адже жодна з підстав для скасування судових рішень, вказаних у ч.2 ст.370 КПК, не є суспільно небезпечним діянням і, відповідно, не тягне за собою кримінальної відповідальності посадових осіб, які допустили такі порушення.

По-друге, нововиявлені обставини як одна з підстав для перегляду судових рішень у порядку виняткового провадження, будучи відмінними від усіх інших підстав для скасування або зміни судових рішень за формою, водночас є подібними до них за змістом. І ті й інші підстави взаємопов'язані, тому допущене судом порушення, пов'язане із з'ясуванням фактичних обставин справи, неодмінно тягне за собою і порушення у застосуванні закону та, навпаки, невиконання приписів процесуальних норм може призвести до спотворення суті справи.

По-третє, незрозуміло, в який спосіб суд наглядної інстанції (в нашому випадку – Судова палата в кримінальних справах та Військова судова колегія Верховного Суду України на спільному засіданні) перевірятиме судове рішення по суті – адже, факт злочинного зловживання судді не відображений в матеріалах справи і не встановлений вироком суду, що набрав законної сили.

По-четверте, знання обставини одним із суддів не рівнозначне тому, що про це було відомо й іншим суддям. Навпаки, якщо б вони знали про наявність такої обставини, то винесення неправосудного рішення було б відвернене [8, с.13]. Відтак, видається не зовсім точною редакція п.2 ч.1 ст.4005 КПК (п.2 ч.1 ст.523 проекту КПК) про зловживання суддів (виділено мною. – Н.Б.) під час провадження у справі. З її змісту можна дійти помилкового висновку про те, що встановлені вироком суду, який набрав законної сили, злочинні зловживання по справі судді, котрий одноособово її розглядав, не є підставою для перегляду судових рішень за п.2 ч.1 ст.4005 КПК (п.2 ч.1 ст.523 проекту КПК). Точність формулювання правової норми має важливе значення для правильного її застосування в практичній діяльності. Тому, точніше та правильніше було б вести мову про злочинні зловживання судді (виділено мною. – Н.Б.) під час провадження у справі.

Отже, встановлені вироком, що набрав законної сили, злочинні зловживання судді під час провадження у справі є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами (п.2 ч.1 ст.4005 КПК), а не за п.2 ч.2 ст.370 КПК внаслідок істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону.

В процесуальній літературі загальновизнано, що злочинні зловживання судді під час провадження у справі у всіх випадках повинні тягнути за собою скасування судового рішення [13, с.306-307; 5, с.268-269; 2, с.139; 6, с.46-47; 7, с.68; 9, с.220; 14, с.7; 3, с.20; 4, с.61]. Така позиція відповідає вимогам закону і правильно скеровує судову практику.

Підсумовуючи вищевикладене, автор пропонує викласти п.2 ч.1 ст.4005 КПК (п.2 ч.1 ст.523 проекту КПК) в такій редакції:

"Нововиявленими обставинами вважаються:

  • встановлені вироком, що набрав законної сили, злочинні зловживання дізнавача, начальника органу дізнання, слідчого, начальника слідчого відділення, прокурора, а також судді, вчинені під час провадження у справі."

Проблема великого практичного значення – підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами – ще не набула достатнього висвітлення у вітчизняній юридичній літературі, відтак потребує серйозного теоретичного осмислення. Питання про розмежування нових та нововиявлених обставин, юридичну природу інших двох груп обставин для перевірки судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами, їх співвідношення з іншими підставами для перегляду судових рішень у порядку виключного провадження ще не вирішені і потребують подальших досліджень у працях учених-правознавців.

Література

  1. Кримінально-процесуальний кодекс України. Проект підготовлений робочою групою Кабінету Міністрів України за станом на 1 березня 2000 року. – К., 2000; Кримінально-процесуальний кодекс України. Проект підготовлений групою народних депутатів України (М.І. Хандурін, М.Д. Катеринчук та ін.). – К., 2003.

  2. Михайловская И.Б. Возобновление дел по вновь открывшимся обстоятельствам в советском уголовном процессе // Ученые записки Всесоюзного института юридических наук. – М.: Госюриздат, 1959. – Вып.10. – С. 125 – 182.

  3. Громов Н.А. Возбуждение производства по вновь открывшимся обстоятельствам: Учебное пособие. – Волгоград: ВС МВД СССР, 1984. – 44 с.

  4. Ведищев Н.П. Возобновление производства по уголовному делу ввиду новых или вновь открывшихся обстоятельств. – М.: Юрлитинформ, 2003. – 256 с.

  5. Ривлин А.Л. Пересмотр приговоров в СССР – М.: Госюриздат, 1958. – 311 с.

  6. Тетерин Б.С. Возобновление дел по вновь открывшимся обстоятельствам. – М.: Госюриздат, 1959. – 97 с.

  7. Блинов В.М. Возобновление дел по вновь открывшимся обстоятельствам. – М.: Юрид. лит., 1968. – 119 с.

  8. Посник В.С. Возобновление дел по вновь открывшимся обстоятельствам. Лекция. – Волгоград, 1976. – 40 с.

  9. Темушкин О.П. Организационно-правовые формы проверки законности и обоснованности приговоров. – М.: Наука, 1978. – 239 с.

  10. Закон України "Про судоустрій України" від 7 лютого 2002 року. – К.: Атіка, 2002.

Loading...

 
 

Цікаве