WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Зловживання посадових осіб, які ведуть кримінальний процес як одна з підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами - Реферат

Зловживання посадових осіб, які ведуть кримінальний процес як одна з підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами - Реферат

Реферат на тему:

Зловживання посадових осіб, які ведуть кримінальний процес як одна з підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами

Останніми роками як теоретики, так і практичні працівники дедалі частіше зосереджують увагу на судовому захисті прав та законних інтересів особи в кримінальному процесі України. І це зрозуміло, оскільки лише незалежний та неупереджений суд, керуючись принципом верховенства права у своїй діяльності у справі здійснення правосуддя, гарантує ефективний, надійний захист прав, свобод та законних інтересів усіх суб'єктів права України. Створення в Україні кримінально-процесуального законодавства охоронного типу потребує глибоких досліджень з питань саме судової форми захисту прав особи, до яких і належить перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

Жодне неправосудне судове рішення, в тому числі й те, що набрало законної сили, не має права на існування, а допущені під час його винесення судові помилки тягнуть за собою застосування санкцій у вигляді скасування чи зміни такого рішення, притім слід керуватися підставами, за наявності яких рішення суду підлягає перегляду за нововиявленими обставинами. Особливе значення серед цих підстав мають зловживання посадових осіб, які ведуть кримінальний процес. Цим питанням і присвячена пропонована стаття.

Проблеми, пов'язані із переглядом судових рішень за нововиявленими обставинами, були предметом спеціальних досліджень таких авторів, як Г.З. Анашкін, В.І. Басков, М.К. Бєлобабченко, В.М. Блінов, М.П. Вєдіщєв, М.О. Громов, І.Б. Михайловська, І.Д. Пєрлов, В.С. Поснік, А.Л. Рівлін, М.С. Строгович, Б.С. Тєтєрін, О.П. Тьомушкін.

Однак, у процесуальній літературі ще недостатньо досліджені питання про юридичну природу зловживань посадових осіб, які ведуть кримінальний процес, про вплив цих зловживань на винесення правосудного судового рішення, про окремі прояви таких зловживань. Крім того, у працях названих процесуалістів не враховані зміни, новели, які були запроваджені у кримінально-процесуальне законодавство України у червні-липні 2001 р. З того часу і дотепер в Україні немає жодного монографічного дослідження, присвяченого перегляду в кримінальному судочинстві судових рішень за нововиявленими обставинами, в тому числі й підставам для такого перегляду.

Мета цієї статті – дослідити теоретичні та практичні проблеми зловживань посадових осіб, які ведуть кримінальний процес, як однієї з підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, а також висунути пропозиції щодо вдосконалення законодавчої регламентації цієї підстави для перегляду судових рішень, що набрали законної сили.

Пункт 2 ч.1 ст.4005 Кримінально-процесуального кодексу України (далі – КПК) та п.2 ч.1 ст.523 проекту Кримінально-процесуального кодексу України [1] (далі – проект КПК) до нововиявлених обставин відносить зловживання (виділено мною. – Н.Б.) посадових осіб, які ведуть кримінальний процес та залучають до його сфери всіх інших учасників процесу.

Що ж являє собою зловживання таких посадових осіб? Для відповіді на це запитання звернемося до ст.364 КК України (далі – КК), яка містить загальне визначення зловживання владою або службовим становищем. Під ним розуміють умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. З цього визначення випливає, що однією з характерних ознак зловживання владою або службовим становищем є заподіяння істотної шкоди зазначеним у законі суспільним відносинам. Вона може полягати у заподіянні як матеріальної шкоди, так і шкоди нематеріального характеру. Відповідно до п.3 примітки до ст.364 КК, істотною шкодою, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в 100 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Істотна шкода, що не полягає в заподіянні матеріальних збитків, є поняттям оцінювальним, тому питання, чи є заподіяна шкода істотною, вирішується з урахуванням конкретних обставин справи. Водночас слід брати до уваги реальні наслідки, що настали від дій з використанням службового становища. Самогубство чи психічний розлад незаконно засудженого, призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі особі, винній у вчиненні менш тяжкого злочину та ін., поза сумніву, заподіюють істотну шкоду, порушуючи конституційні права і свободи людини та громадянина, підриваючи авторитет правоохоронних органів та правосуддя в цілому.

В п.2 ч.1 ст.4005 КПК (п.2 ч.1 ст.523 проекту КПК) та ч.2 ст.4005 КПК (ч.2 ст.523 проекту КПК) йдеться про такі зловживання дізнавача, слідчого, прокурора та суддів під час провадження у справі, що спричинили саме істотну шкоду як одну з ознак злочину, а не будь-яку іншу шкоду. Тому коли немає істотної шкоди в результаті зловживань посадових осіб, які ведуть процес, то це не злочин у сфері службової діяльності чи проти правосуддя, а дисциплінарний проступок, який вироком, що набрав законної сили, встановлений не може бути і, відповідно, судове рішення в порядку виключного провадження за п.2 ч.1 ст.4005 КПК (п.2 ч.1 ст.523 проекту КПК) переглядові не підлягатиме. Виходячи з цього, для усунення неточності редакції п.2 ч.1 ст.4005 КПК (п.2 ч.1 ст.523 проекту КПК), автор пропонує вживати не просто термін зловживання, а злочинні зловживання, який чітко розкриває зміст норми закону.

Отже, під злочинними зловживаннями дізнавача, слідчого, прокурора чи суддів під час провадження у справі слід розуміти передбачені кримінальним законом дії цих осіб, учинені ними винятково внаслідок їхнього службового становища, що спричинили винесення незаконного, необґрунтованого та несправедливого судового рішення, а також підрив авторитету правоохоронних органів та правосуддя загалом.

Розглянемо окремі види нововиявлених обставин, передбачених п.2 ч.1 ст.4005 КПК (п.2 ч.1 ст.523 проекту КПК).

Злочинні зловживання дізнавача, слідчого та прокурора під час провадження у справі. Злочинні зловживання осіб, які проводять досудове розслідування, а також прокурора перешкоджають суду зробити правильний висновок про винність чи невинність особи, про ступінь суспільної небезпеки вчиненого особою злочину, винести по справі законне, обґрунтоване та справедливе судове рішення, навіть, у випадку повної добросовісності самих суддів [2, с.138].

Дії вказаних осіб можуть виявлятися у завідомо незаконному арешті або триманні під вартою; у притягненні завідомо невинного до кримінальної відповідальності; у примушуванні давати показання шляхом погроз, застосування насильства, знущання над особою; у фальсифікації речових доказів, протоколів слідчих дій та протоколів з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів; у вилученні зі справи процесуальних документів; в одержанні хабара тощо.

Крім того, злочинні зловживання можуть виражатися і в дачі прокурором письмових чи усних вказівок, які впливають на прийняття особою, яка проводить дізнання чи досудове слідство незаконних та необґрунтованих рішень. Як слушно зауважує М.О. Громов, аналогічні злочинні зловживання можуть допустити й заступник чи помічник прокурора, начальник органу дізнання або начальник слідчого відділу у випадках, коли в їх провадженні знаходилися кримінальні справи, а також оперативні працівники тих органів, які, відповідно до законодавства здійснюють оперативно-розшукову діяльність [3, с.20]. Таку позицію повністю поділяє й М.П. Вєдіщєв [4, с.63].

У процесуальній літературі відомі різні погляди щодо питання про те, чи злочинні зловживання осіб, які проводили дізнання або досудове слідство, а також прокурора завжди повинні тягнути за собою скасування судового рішення, на яких воно ґрунтується.

Loading...

 
 

Цікаве