WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Запобігання помилкам у кваліфікації злочинів - Реферат

Запобігання помилкам у кваліфікації злочинів - Реферат

Центр суддівських студій виступив співзасновником Львівського регіонального центру суддівських студій, який створений в жовтні 2002 року при апеляційному суді Львівської області. Метою діяльності цього Центру є підготовка кандидатів на посаду судді, перепідготовка та підвищення кваліфікації суддів й працівників суду.

Таким чином, в нашій державі працює всього 3 центри по підготовці молодих суддів та підвищенню кваліфікації суддів та працівників суду, а це явно недостатньо враховуючи масштаби держави, існуючий суддівський корпус, а, надто, наявність біля 2 тис. суддівських вакансій [8].

Як показує практика, будь-яка діяльність не є ефективною без належного контролю та управління. Тому, проведення виховних заходів, спрямованих на підвищення вимогливості до результатів своєї роботи, також має важливе значення для попередження помилок у кваліфікації злочинів. До таких заходів слід віднести щотижневі наради, які проводяться головами палат апеляційного суду, підведення підсумків роботи суддів області за півріччя та за рік. На таких заходах потрібно зважено підходити до оцінки роботи осіб, що проводять кваліфікацію злочинів, однак не слід мовчати про грубі помилки, допущені як особами, що проводили досудове слідство та прокурорами, так і суддями, під час розгляду справи в суді. При обговоренні тих чи інших проблем, направлених на запобігання помилок у кваліфікації злочинів слід запрошувати прокурорів та керівників слідчих підрозділів.

Важливе значення для усунення та попередження слідчих помилок має обґрунтування критеріїв оцінки діяльності прокурорів і слідчих. Свій конкретний вираз воно знаходить в практиці заохочення і дисциплінарних стягнень, атестації прокурорсько-слідчих кадрів. Не подоланий ще всюди кількісний підхід до оцінки роботи слідчих, коли кращими визнаються особи, що закінчили розслідуванням більшу кількість кримінальних справ, незалежно від їх складності, об'єму і ініціативи, яку проявив працівник. Не завжди приймаються до уваги і ті порушення закону, інколи суттєві, які були допущені в ході розслідування [11].

Практичний досвід показує, що тільки за активної участі всіх учасників процесу, зменшується кількість помилок, допущених під час кваліфікації злочинів. Тому захисники, потерпілі та їх представники повинні приймати участь в процесі на більш ранніх стадіях. Особа що розслідує справу, прокурор чи суддя повинні сприяти активній поведінці не лише захисників, але й усіх учасників процесу, які самі не маючи змоги виправити помилки в кваліфікації, можуть успішно її виявити і довести інформацію про таку помилку до уповноваженої особи. Однак для цього слід виправити один суттєвий недолік – це підняти свідомість свідків передбаченими законом засобами. Необхідно займатись правовою освітою населення, зокрема роз'ясненнями про шкоду нанесену особі та державі неправдивими показаннями як свідка так і потерпілого та підсудного, неможливістю при таких обставинах правильно кваліфікувати злочини та призначити справедливе покарання. Крім того, особи, що проводять дізнання, слідчі, прокурори та судді повинні надавати можливості учасникам процесу для більш активної участі у забезпеченні правильної кваліфікації, пам'ятаючи при цьому, що їхня активна участь суттєво сприяє зменшенню помилок у кваліфікації злочинів. Тому не можна формально проводити судові дебати, не звертати увагу на виступ потерпілого і його представника та обходити увагою останнє слово підсудного. Саме на останніх стадіях судового процесу в виступах його учасників і слід отримувати інформацію про допущені помилки у кваліфікації злочинів та про можливість їх виправити.

Проблема попередження слідчих помилок і усунення причин, що їх породжують, має і чисто матеріальну сторону, так як такі помилки дорого обходяться державі і суспільству, а також окремим громадянам. Суттєве скорочення кількості слідчих помилок і, в кінцевому випадку, їх ліквідація дозволили б зберегти значні кошти, що витрачаються в невиробничій сфері [12]. Звідси випливає, що краще використати ці кошти на матеріальне забезпечення осіб, що проводять кваліфікацію з метою попередження помилок у кваліфікації. Всім відомо, що сидячи в тісному, слабо освітленому кабінеті, за незручним письмовим столом можна не менш успішно кваліфікувати злочини, ніж сидячи в просторому кабінеті з сучасним офісним обладнанням. Тому, коли говориться про матеріальне забезпечення осіб, що кваліфікують злочини, то мається на увазі, в першу чергу, їх забезпечення офіційними виданнями законів, комп'ютерною та множильною технікою, помічниками, що володіють друком та стенографією, доступом до електронних носіїв інформації і засобів зв'язку (інтернет, електронна пошта), матеріальними коштами для проходження перепідготовки та підвищення кваліфікації та достатньою заробітною платою, яка забезпечить приплив та збереження висококваліфікованих спеціалістів.

Таким чином можна підсумувати, що робота по запобіганню помилок в кваліфікації злочинів набагато витратніша і трудомістка, ніж робота по їх виявленню та виправленню. Вона потребує немалих зусиль як у матеріально-технічному забезпеченню судів, так і по професійному їх навчанню та підвищенню кваліфікації. Однак, вміло проведена діяльність з попередження помилок у кваліфікації злочинів, через короткий проміжок дасть свої результати, що вплине як на забезпечення правильної кваліфікації, скорочення термінів розгляду справ, зменшення кількості апеляцій та касаційних скарг, і в кінцевому підсумку, до зменшення затрат держави по розгляду кримінальних справ в цілому.

Подальше ж дослідження цієї проблеми повинно бути спрямоване на вивчення конкретних заходів, спрямованих на запобігання помилок в кваліфікації злочинів. Їх аналіз дозволить конкретизувати шляхи вирішення проблеми забезпечення правильного застосування кримінального закону в Україні.

Література

  1. Навроцький В.О. Проблеми кваліфікації злочинів: Конспект лекцій. – Львів: Львівський держ. у-т, 1993. – С. 76 – 77.

  2. Проект КК України доповнений такою статтею за пропозицією народного депутата України Пилипчука І.М. – Див.: Порівняльна таблиця до проекту Закону України Кримінальний кодекс України (Особлива частина) (2-ге читання). Верховна Рада України. Секретаріат. Реєстр №1029. С. 60.

  3. Порівняльна таблиця до проекту Закону України Кримінальний кодекс України (Особлива частина) (3-ге читання). Верховна Рада України. Секретаріат. Реєстр №1029. С. 44 (231 с.). Не передбачали такої спеціальної норми, очевидно, прогнозуючи можливі проблеми при правозастосуванні, і члени робочої групи Кабінету Міністрів України з підготовки проекту КК України. – Див.: Проект КК України. // Українське право. – 1997. – число 2. – С. 48 – 51.

  4. А образи бузувіри заляпали болотом. // Високий Замок. – 2002. – 5 листопада. – С.1.

  5. 5. Уголовный кодекс Швейцарии. / Пер. с нем. – М.: Издательство "Зерцало", 2000. – С. 1 – 2.

  6. Коржанський М.Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України. – К.: Атіка, Академія, Ельга – Н, – 2001. – 656 с.

  7. Яценко С.С. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 2-ге вид., переробл. та доповн. – К.: А.С.К., 2002. – 968 с.; Мельник М.І., Хавронюк М.І. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001. – К.: Каннон, 2001. – 1104 с.; Потебенько М.О., Гончаренко В.Г. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – К., – "Форум", 2001., у 2-х ч.; Кармазин Ю.А. и Е.Л.Стрельцова. Уголовный кодекс Украины. Комментарий: Издание второе. – Х.: ООО "Одиссей", 2002. – 960 с.

  8. Бойко В.Ф. Суддя як центральна фігура в судовій реформі. // Вісник Верховного Суду України. – №4. – 2002. – С. 3.

  9. Григорьев Н.В., Плотников А.А. Следственные ошибки и причины их возникновения: Лекция. – Хабаровск: Высшая школа МВД СССР, 1990. – С. 15.

  10. Каз Ц.М. Профессиональная подготовка кадров – важный фактор обеспечения качества уголовного судопроизводства. // Вопросы укрепления законности и устранения следственных ошибок в уголовном судопроизводстве. Сборник научных трудов. – М., 1988. – С. 40 – 44.

  11. Характер, причины и способы устранения ошибок в стадии предварительного следствия: Методическое пособие. – М., 1990. – С. 75.

  12. Григорьев Н.В., Плотников А.А. Следственные ошибки и причины их возникновения: Лекция. – Хабаровск: Высшая школа МВД СССР, 1990. – С. 20.

Loading...

 
 

Цікаве