WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Адміністративне і фінансове право радник з питань етики - Реферат

Адміністративне і фінансове право радник з питань етики - Реферат

1 В канадській системі партія, яка набирає найбільшу кількість голосів у виборчих округах, переважно формує уряд, а голова цієї партії стає Прем'єр-міністром. Прем'єр-міністр, як правило, вибирає з-поміж обраних членів Парламенту тих, хто даватиме йому поради, і разом з Прем'єр-міністром ці люди називаються "Урядом". Більшість цих "радників" очолюють урядові міністерства і називаються "міністрами". Прем'єр-міністр і міністри формують так званий "Кабінет". Крім того, існують ще два інші види вищих посадових осіб: "державні секретарі" та "парламентські секретарі". Державний секретар – це член Парламенту від правлячої партії, призначений для того, щоб надавати допомогу міністрові Кабінету щодо певних питань, віднесених до компетенції останнього. Державні секретарі є членами Уряду, але не є членами Кабінету. Парламентські секретарі – це члени Парламенту від правлячої партії, які допомагають міністрам Кабінету виконувати їхні обов'язки. Наприклад, парламентський секретар може відповідати на запитання депутатів Палати громад від імені міністра в разі відсутності останнього. Парламентські секретарі не є членами ні Кабінету, ні Уряду.

2 Призначення на посаду федерального державного службовця в Канаді здійснюється двома шляхами: урядовим органом або Комісією з питань державної служби (Public Service Commission), яка є незалежним органом, що стоїть на сторожі цінностей професійної державної служби: компетентності, безпартійності і принципу представництва. Призначення особи на певну посаду Комісією з питань державної служби переважно здійснюється після проведення відкритого конкурсу і на відміну від призначень урядовими органами є неполітичним за характером. Радник з питань етики займається виключно особами, призначеними на політичні посади. На звичайних державних службовців, що обіймають неполітичні посади, поширюється окрема система.

3 Служба Радника з питань етики також відповідає за дотримання положень Закону про реєстрацію лобістів (Lobbyists Registration Act) та Кодексу поведінки лобістів (Lobbyists Code of Conduct). Ці окремі напрями діяльності Радника з питань етики у цьому дослідженні не висвітлюються.

4 Помічник заступника начальника служби реєстрації входив до Міністерства у справах споживачів і корпорацій (яке зараз називається Міністерством промисловості) і підпорядковувався Начальнику служби реєстрації. Крім того, Начальник служби реєстрації відповідав за реєстрацію та видачу документів, що вимагаються різними законами і нормативними актами, а також за відповідне використання і збереження Великої печатки Канади.

5 Секретаріат Таємної ради є основним органом державної служби, який забезпечує підтримку Прем'єр-міністра і Кабінету. Секретаріат Таємної ради відповідає за розробку та узгодження загальної урядової політики. В Секретаріаті Таємної ради працюють понад 300 професійних державних службовців: від канцелярських працівників і юрисконсультів до технічних і наукових спеціалістів, відряджених до цього органу з різних відомств. Таємною радою керує Секретар Таємної ради, найвищий за рангом державний службовець в Канаді. Починаючи з 1940 року, Секретар Таємної ради одночасно є і Секретарем Кабінету. Функції і значення Секретаря значною мірою залежать від того, в яких стосунках з Прем'єр-міністром перебуває людина, яка обіймає цю посаду. Основна функція Секретаря полягає в наданні порад і підтримки Прем'єр-міністру в справах, яким він як голова уряду приділяє особливу увагу. Прем'єр-міністр звертається до Секретаря за порадою щодо призначення на вищі державні посади, організації уряду та системи прийняття рішень у Кабінеті міністрів, визначення загальних напрямів політики, підтримки ефективної взаємодії з урядами провінцій і територій та ряду інших питань. Секретар Кабінету міністрів допомагає Прем'єр-міністру підтримувати єдність Кабінету і здійснювати керівництво цим органом.

6 Робочу групу очолювали Мітчелл Шарп (Mitchell Sharp) і Майкл Старр (Michael Starr), колишні члени Парламенту, тому цей звіт також відомий як звіт Шарпа-Старра.

7 У засобах масової інформації та Палаті громад, зокрема, прозвучали заяви, що ніби-то Сінклер Стівенс (Sinclair M. Stevens), міністр з питань регіонального економічного розвитку, іноземних інвестицій і приватизації, мав приватні фінансові справи з окремими особами чи фірмами, які працювали з його міністерством.

8 Проект C-46 Закону про конфлікт інтересів членів Сенату і депутатів Палати громад припинив своє існування 12 травня 1991 року, коли в роботі Парламенту була оголошена перерва; Проект C-43 Закону про конфлікти інтересів членів Сенату і депутатів Палати громад було внесено на розгляд 22 листопада 1991 року, а проект C-116 Закону про конфлікти інтересів держаних посадових осіб – 11 березня 1993 року. Обидва ці законопроекти (C-43 і C-116) припинили своє існування, коли 8 вересня 1993 року Парламент було розпущено.

9 Заява, яку підписують державні посадові особи з метою забезпечення дотримання положень Кодексу поведінки, передбачає так званий "блайнд траст" (англ. "blind trust", в дослівному перекладі "сліпий траст"). Це особливий вид довірчих відносин, при яких особа, якій передається право управління майном державної посадової особи на основі довірчої власності, приймає усі інвестиційні рішення при управлінні цим майном без вказівок чи контролю з боку самої державної посадової особи.

10 Деяке майно, наприклад, майно, що перебуває в особистому вжитку державної посадової особи та її сім'ї і не використовується в комерційних цілях, не підлягає декларуванню і відчуженню.

11 Коли така діяльність пов'язана з виконанням офіційних обов'язків, то вона може допускатися як виняток за умови отримання згоди Прем'єр-міністра або Радника з питань етики, але в цьому разі державна посадова особа повинна публічно заявити про свою участь у такій діяльності або роботу на керівній чи іншій офіційній посаді, вказаній у конфіденційному звіті.

12 Якщо Прем'єр-міністр приймає рішення зменшити цей строк, він має в письмовій формі повідомити про це відповідну колишню посадову особу.

13 Служба не підмінює собою поліцію, прокуратуру і суди, коли йдеться про порушення Кримінального кодексу. Справами, пов'язаними з хабарництвом і так званою "торгівлею впливом" (зловживанням посадовим становищем за винагороду), займається поліція і судові органи.

14 Генеральний повірений історично підпорядкований Генеральному прокурору, для якого Генеральний повірений відігравав роль заступника. Таке підпорядкування Міністру юстиції (який одночасно є і Генеральним прокурором) зберігалося до 1959 року, коли Генарального повіреного було уповноважено діяти самостійно в разі відсутності Міністра юстиції. Зрештою в 1966 році Генеральний повірений став повноправним міністром і очолив окреме відомство: Міністерство Генерального повіреного. Це міністерство об'єднало три оперативні служби: Королівську кінну поліцію Канади (Royal Canadian Mounted Police), Виправну службу Канади (Correctional Service of Canada) і Національну комісію з питань умовно-дострокового звільнення (National Parole Board). У 1984 році було створено окрему службу національної безпеки – Службу безпеки Канади (Canadian Security Intelligence Service), яка стала четвертим оперативним підрозділом цього міністерства.

15 Традиційно Прем'єр-міністр намагається, щоб кожна провінція була представлена в Кабінеті принаймні одним міністром.

16 Казначейство є одним з комітетів Кабінету. Воно відповідає за управління державною службою і виступає в ролі федерального працедавця.

17 До цієї групи також входили такі заклади, як Університет м.Монктона (University of Moncton) провінції Нью-Брансвік, Університет м.Акейдії (Acadia University) провінції Нова Шотландія і Коледж Шерідана (Sheridan College), що знаходиться у провінції Онтаріо.

Loading...

 
 

Цікаве