WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Традиції конституційного правосуддя Чехословаччини: деякі аспекти проблеми - Реферат

Традиції конституційного правосуддя Чехословаччини: деякі аспекти проблеми - Реферат

Конституційний суд мав право розглядати спори про компетенцію між органами однієї або обох республік, конституційні скарги про порушення органами державної влади основних прав та свобод людини і громадянина, а також справи про те, чи рішення про розпуск політичної партії або руху є законними.

Конституційний закон "Про конституційний суд Чеської та Словацької Федеративної республіки" містив в собі норми, які стосувалися розгляду справ перед Конституційним Судом. Так у відповідності із ст.8 подання до Конституційного суду могли здійснювати Президент Чехословацької федеративної республіки, Федеральні збори, уряд ЧСФР, Чеська Національна Рада, Словацька Національна Рада, уряд Чеської республіки або інший центральний орган Чеської республіки, уряд Словацької республіки або інший центральний орган Словацької республіки, суд, Генеральний прокурор ЧСФР, Генеральний прокурор Словацької та Чеської республік, фізичні та юридичні особи.

Конституційний Суд складався з 12 суддів, які призначалися Президентом Республіки за згодою Федеральних зборів Чехословацької Федеративної Республіки, Чеської та Словацької Національних рад, строком на сім років, так, щоб кожна республіка була представлена шістьма суддями.

Суддею Конституційного Суду міг бути громадянин, який мав бездоганну репутацію, право голосу, досяг 35 років та не менше ніж 10 років займався юридичною діяльністю. Голову суду та його заступника призначав Президент ЧСФР із суддів Конституційного Суду.

У жовтні 1991 року Федеральні збори ЧСФР прийняли закон "Про організацію Конституційного Суду Чехословацької Федеративної Республіки та розгляд справ перед ним" [10].

Конституційний Суд ЧСФР проіснував з 31.01.1992р. по 31.12.1992р. і припинив свою діяльність з розпадом ЧСФР. За час свого існування він розглянув більше тисячі справ, а практика розгляду і прийняття рішень була пізніше запозичена новосформованими Конституційними Судами вже незалежних Чеської та Словацької республік.

Словацька Національна рада 2 грудня 1992 року прийняла конституційний закон "Про Конституційний Суд Словацької Республіки" [11], а на другий день 3 грудня 1992 року прийняла закон "Про організацію Конституційного Суду Словацької Республіки та розгляд справ перед ним" [12]. Але з проголошенням 1 січня 1993 року самостійної Словацької республіки, вони так і не вступили в силу.

Якщо порівняти розвиток конституційного правосуддя Чехословаччини з іншими соціалістичними країнами того часу, то в Угорській Народній Республіці вперше Конституція 1972 року закріпила право здійснення контролю за дотриманням Конституції і відміни актів державних органів, які протирічать Конституції або порушують інтереси суспільства за Державними зборами. У ході конституційної реформи 1983 року інститут конституційного контролю був переданий новоствореній Конституційно-правовій Раді, яка здійснювала контроль за конституційністю всіх правових норм, дериктив та рішень Верховного Суду, правових актів членів уряду, генерального прокурора, керівників центральних відомств а також місцевих органів влади. Вона була наділена також правом тлумачення конституційних норм. Але обиралася Конституційно-правова Рада Державними Зборами у складі 11-17 чоловік, більшість яких становили депутати зборів, а головою та секретарем Конституційно-правової Ради взагалі могли бути тільки депутати державних зборів.

У Польській Народній Республіці до 1985 року контроль за конституційністю нормативних актів здійснювала Державна Рада і лише з 1986 року був створений спеціалізований орган – Конституційний Суд, який на відміну від органу конституційної юрисдикції Угорської Народної Республіки, хоча і обирався Сеймом, був незалежним органом конституційної юрисдикції. Він не вирішував питання про конституційність актів Сейму і Державної Ради, а лише мав право розглядати дані питання і повідомляти про це Сейм. Самостійно він приймав рішення лише про конституційність актів Ради Міністрів Республіки та інших підзаконних актів.

У Соціалістичній Федеративній Республіці Югославії конституційна юрисдикція виникла у 1963 році і мала свої особливості пов'язані з федеративним устроєм держави. Так, у Югославії діяв не один, а система Конституційних Судів на чолі з Федеративним Конституційним Судом.

Отже, з вищенаведеного бачимо, що орган конституційної юрисдикції Чехословаччини пройшов складний етап розвитку та становлення починаючи з 1920 року, коли Чехословаччина стала другою країною в Європі, після Австрії, де був створений спеціалізований орган конституційної юрисдикції, і закінчуючи 1993 роком, коли Чехословацька федерація перестала існувати.

На різних етапах розвитку відношення до органу конституційної юрисдикції у Чехословаччині змінювалось. У домюнхенській республіці цю функцію здійснював Конституційний Суд, у радянські часи – Президія Національних зборів та самі Національні збори, а згодом був знову утворений Конституційний Суд Чехословацької Соціалістичної Федеративної Республіки. Таким чином, функція контролю за відповідністю законів та підзаконних нормативних актів Конституції була вилучена із компетенції парламенту і сконцентрована в спеціалізованому органі охорони конституційності – Конституційному Суді, який зосереджувався виключно на конституційно-правовій проблематиці розгляду справ і цим самим був невід'ємним органом демократичної держави, що здійснював захист основ державного ладу.

Література

  1. Zkon kterm se uvozuje stavni listina Československ republiky, z 29 nora 1920 // Sbirka zkon a narizeni sttu Československho. – 1920. – 6 brezna.

  2. Zkon "O stavnim soud" z 9 brezna 1920 // Sbirka zkon a narizeni sttu Československho. – 1920. – 6 brezna.

  3. Jednaci rd stavniho soudu, z 19 kvetna 1922 // Sbirka zkon a narizeni sttu Československho. – 1922.-24 sprna.

  4. Rozhodovacia činnost stavnho sdu Slovenskej Republiky 1993 – 1997.-Bratislava,: Kalligram.

  5. stavn zkon "O stave Slovenskej republiky", z 21 jula 1939 //Slovensk zkonnik. – 1939. – 31 jula.

  6. Конституция Народной Республики Чехословакия, от 9 мая 1948г. // Конституции Европейских стран народной демократии. – М.,1954.

  7. Конституция Чехословацкой Социалистической Республики 11 июля 1960г.// Чехословацкая Социалистическая Республика: Конституция и законодательные акты. – М.: Прогрес, 1987.

  8. Правовая охрана Конституции. Сборник обзоров. – М.,1991.

  9. Конституционный закон "О Чехословацкой федерации" от 27 октября 1968г. // Чехословацкая Социалистическая Республика: Конституция и законодательные акты. – М.: Прогрес, 1987.

  10. Zkon "O organizcii stavnho sdu Českej a Slovenskej Federatvnej Republiky a o konan pred nm" zo 7 novembra 1991 // Zbierka zkon Československej Federativney Republiky. – 1991. – № 491.

  11. stavn zkon Slovenskej nrodnej rady "O stavnom sde Slovenskej republiky" z 2 decembra 1991 //Zbierka zkon Československej Federativney Republiky. – 1992. – № 7

  12. Zkon Slovenskej Nrodnej rady "O organizcii stavnho sdu Slovenskej republiky a o konan pred nm" z 3 decembra 1991 // Zbierka zkon Československej Federativney Republiky. – 1992. – № 8.

Loading...

 
 

Цікаве