WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правові заходи заохочення міжнародної технічної допомоги - Реферат

Правові заходи заохочення міжнародної технічної допомоги - Реферат

Реферат на тему:

Правові заходи заохочення міжнародної технічної допомоги

Важливу роль у залученні міжнародної технічної допомоги відіграють правові заходи заохочення. Неоднозначно вони висвітлюються як в літературі, так і в законодавстві. Наголошується навіть на доцільності виділення "заохочувальних" правовідносин. На думку Г. Знаменського, у рамках цих правовідносин необхідно застосовувати заходи заохочення економічного характеру та інший позитивний правовий вплив. [1] Відтак вдосконалення заходів заохочення посідає значне місце в механізмі правового регулювання відносин щодо залучення міжнародної технічної допомоги.

Залучення міжнародної технічної допомоги сприятиме розвитку економіки України, підвищенню технічного та якісного рівня виробництва, підвищенню наукового потенціалу, ліквідації існуючих диспропорцій і дефіцитів на ринку України.

Система міжнародного заохочення залучення міжнародної технічної допомоги практикується в зарубіжних країнах уже протягом тривалого часу. В нашій країні тільки починають запроваджувати певні заохочення та стимули, які мають своє закріплення тільки в міжнародних договорах про надання міжнародної технічної допомоги та в листах митних та податкових служб. З метою врегулювання цих питань український законодавець підготував проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про податок на додану вартість"", де передбачив звільнення від податку міжнародної технічної допомоги, яка безоплатно надається донором реципієнту. Такі пільги також законодавець закріплює і в проекті Закону України "Про міжнародну технічну допомогу". На жаль, на сьогодні не має чинного нормативного акта на рівні закону, який би вирішив ці питання та сприяв залученню міжнародної технічної допомоги.

З метою розробки механізму звільнення від оподаткування та сплати мита, зборів та тарифів, який відображений у договорах про надання міжнародної технічної допомоги Україні, необхідно:

  1. щоб виконавець програми надання міжнародної технічної допомоги України та реципієнт, визначений в рамках відповідної програми, мали легальний статус в Україні;

  2. передбачити в міжнародних договорах положення про надання пільг у галузі зборів та мита.

Виконавцями робіт у рамках надання міжнародної технічної допомоги Україні в більшості випадків є іноземні суб'єкти. Винятком є лише ситуації, коли для надання міжнародної технічної допомоги створюються і реєструються в Україні спеціальні неприбуткові організації.

У постанові Кабінету Міністрів України "Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги" міститься визначення виконавця, зокрема: виконавець – це будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з донором або уповноваженою донором особою та забезпечує реалізацію проекту (програми). Подібне визначення дається і в проекті Закону України "Про міжнародну технічну допомогу". А проте ні проект, ні постанова не конкретизує, хто ж саме може бути виконавцем. Законодавством також передбачено лише порядок акредитації виконавців юридичних осіб – нерезидентів. Щодо інших виконавців, то ні постанова, ні проект закону не врегульовує цього питання, тобто створюється прогалина в законодавстві.

Щоб вести облік виконавців, які працюють у рамках програм міжнародної технічної допомоги, тобто для легалізації іноземних організацій, було запропоновано процедуру акредитації. За своїм змістом ця процедура є своєрідним аналогом акредитації іноземних представництв та організацій в Україні. Важливо пам'ятати, що цей різновид акредитації потребує попередньої реєстрації програми (проекту), в рамках якої має намір працювати відповідна іноземна організація. Це, зокрема, підкреслюється як постановою, так і в проекті закону, а саме зазначається, що підставою для акредитації виконавців є державна реєстрація проектів (програм) міжнародної технічної допомоги. Тобто лише після включення програми (проекту) до Державного реєстру проектів (програм) міжнародної технічної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, проводиться акредитація виконавця.

Конкретний порядок акредитації виконавців програм визначається постановою Кабінету Міністрів України "Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги", де зазначено, що до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції документи, необхідні для акредитації виконавця, подаються мовою оригіналів з обов'язковим офіційним перекладом українською мовою. Розглянувши подані документи, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції приймає рішення щодо акредитації виконавця, яка підтверджується свідоцтвом про акредитацію виконавця проекту міжнародної технічної допомоги, що видається на термін дії договору (контракту) або проекту (програми).

Складніша ситуація з розробкою універсального механізму звільнення учасників виконання програм міжнародної технічної допомоги від сплати ввізного мита, податку на додану вартість, податку з доходів та інших податків та платежів.

Найбільш "демократичний і конструктивний" підхід у підтвердженні пільг, визначених договорами про надання міжнародної технічної допомоги, пропонує Митний кодекс України. Стаття 67 цього Кодексу стверджує, що "митні пільги для міжнародних, міжурядових організацій та представництв іноземних держав при них, а також для персоналу цих організацій і представництв та членів сімей персоналу визначаються відповідними міжнародними угодами України. Крім того, міжнародним неурядовим організаціям, іноземним підприємствам, організаціям та їхнім представництвам, а також іноземним співробітникам цих підприємств, організацій і представництв та членам їхніх сімей митні пільги можуть надаватись законами України. Використання предметів, щодо яких надано пільги стосовно обкладення митом в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, без дозволу митних органів України тягне за собою накладення штрафу на громадян і на службових осіб – від ста до двохсот відсотків суми мита, не сплаченого у зв'язку з наданням пільг".[2]

Законодавством визначений механізм оподаткування прибутку окремих підприємств та організацій, які беруть участь у виконанні програм міжнародної технічної допомоги. Зокрема у ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зазначено, що під час обрахунку прибутку з валового доходу виключаються кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка надається іншими державами відповідно до міжнародних угод, що набрали чинності у встановленому законодавством порядку. І далі зазначається, що "звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається на безоплатній та безповоротній основі для подальшої експлуатації та зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС і населення міста Славутич". [3]

Як бачимо, норми цього Закону, які регулюють одне і те ж правове явище – надання міжнародної технічної допомоги – не відзначаються послідовністю. Деякою мірою відбувається дублювання окремих нормативних положень. Як уже згадувалось, проблема полягає у вибірковій ратифікації Верховною Радою України міжнародних угод про надання Україні міжнародної технічної допомоги. До того ж дається взнаки відсутність повноцінного закону про міжнародну технічну допомогу.

Механізм звільнення від оподаткування учасників надання міжнародної допомоги в частині податку на прибуток передбачає також і штрафні санкції за неналежне виконання. В Законі сказано, що "у разі порушення цільового використання міжнародної технічної допомоги одержувач її зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання, а також сплатити пеню, нараховану на суму отриманих пільг, виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення зобов'язань у встановленому законом порядку".

Гірше виглядає ситуація із звільненням міжнародної технічної допомоги від податку на додану вартість. Закон України "Про податок на додану вартість" також визначає подвійний підхід у визначенні таких пільг, оскільки в ньому чітко не передбачено звільнення міжнародної технічної допомоги від оподаткування. Однак замість посилання на міжнародні договори діє лише загальне положення про звільнення від оподаткування міжнародної технічної допомоги, яка може бути віднесена до категорії благодійництва. З такої позиції виходять податкові органи, які своїми внутрішніми актами, прирівнюючи категорію міжнародної технічної допомоги до благодійництва, звільняють її від оподаткування.

Закон конкретизує, що звільняються від оподаткування операції з "безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), у тому числі при їх ввезенні (пересиланні) на митну територію України, закладам науки, фізкультури і спорту, що утримуються за рахунок бюджетів; закладам дошкільної, початкової, середньої, професійно-технічної та вищої освіти, закладам охорони здоров'я, культури; релігійним, благодійним організаціям, зареєстрованим у порядку, встановленому законодавством, а також операції з безоплатної передачі таких товарів (робіт, послуг) набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства України".

Під безоплатною допомогою Закон розуміє надання товарів (робіт, послуг) набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсацій благодійній організації такими отримувачами або іншими особами, пов'язаними з ними. Порушення правила "безоплатності" прирівнюється до навмисного ухилення від оподаткування. Правила маркування та порядок розподілу товарів, отриманих як благодійна допомога, а також контролю за цільовим розподілом благодійної допомоги у вигляді конкретно наданих послуг або виконаних робіт встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Loading...

 
 

Цікаве