WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Сторони договору субпідряду на капітальне будівництво - Реферат

Сторони договору субпідряду на капітальне будівництво - Реферат

Реферат на тему:

Сторони договору субпідряду на капітальне будівництво

Перехід від адміністративно-планового методу ведення господарства України до ринкових відносин зумовлює необхідність зміни і нормативно-правової законодавчої бази в частині регулювання відносин договору будівельного підряду. Відтак дослідження цієї теми є актуальне, оскільки на сьогодні змінилися правові підстави укладення договору будівельного підряду.

Це питання досліджувалось такими вченими – цивілістами як М. Брагінський, О. Красавчіков, Д. Мейер, Ю. Толстой, Г. Шершеневич та ін.

Пропонована стаття присвячена аналізу суб'єктного складу договору субпідряду на капітальне будівництво.

Одними із найпоширеніших у господарській практиці правовідносинами є підрядні, які включають в себе і договір субпідряду в капітальному будівництві.

Згідно із ст.354 ЦК України договір підряду на капітальне будівництво укладається замовником з однією, двома і більше будівельними організаціями, які вправі як генеральний підрядчик на підставі договору субпідряду доручити виконання окремих комплексів робіт спеціалізованим організаціям. Отже, якщо із договору будівельного підряду не випливає обов'язок підрядчика виконати обумовлену роботу особисто, підрядчик вправі залучити до виконання робіт інших осіб, уклавши з ними договір субпідряду. Укладаючи договір субпідряду, підрядчик набуває статусу генерального підрядчика, а спеціалізована організація – статусу субпідрядчика.

Така складна структура договірних зв'язків є настільки характерна підряду, що деколи саме в цьому і вбачають його індивідуалізовану ознаку. Так Д. Мейєр у свій час вважав підрядом договір, за яким підрядчик не зобов'язується сам виконувати роботу, а передбачає, що вона буде виконана через посередництво інших осіб, і що робота самого підрядчика переважно не та, яка обумовлюється за підрядом, а полягає тільки у посередництві між особою, яка укладає підряд, і робітниками, які виконують роботу. Так укладається підряд на будівництво споруди; сам підрядчик не бере участі в будівництві, а він тільки наймає робітників, наглядає за ними – словом тільки керує операцією" [1, с.654]

Г. Шершеневич висловлював думку, що договір субпідряду "займає середнє місце між особистим наймом і поставкою" [2, с.483]. Водночас він вбачав і відмінності між ними, які полягали в тому, що "підрядчик самостійно складає план досягнення мети, яку йому вказує його контрагент: "підрядчику дають тільки завдання – побудувати міст, будинок..., але сам спосіб виконання завдання покладається на його особисте вирішення... Підрядчик залучає необхідну робочу силу, стає посередником між робітниками і своїм контрагентом" [2, с.483]

Позиція обох вчених щодо генерального підрядчика зводиться лише до виконання ним посередницької функції між замовником і субпідрядчиком, тим самим йому надається статус посередника.

Дослідження Д. Мейера, Г. Шершеневича та інших учених-цивілістів цього періоду були актуальними стосовно тогочасних економічних умов і засад укладення підрядних договорів.

За умов планової економіки вченими-цивілістами обгрунтовувалася правомірність законодавчої заборони для фізичних осіб бути підрядчиком. У тих економічних та ідеологічних умовах іншої позиції бути не могло.

Економічні умови в сучасний період зазнали істотних змін: від повного знищення приватної ініціативи і повернення до адміністративних методів управління економікою до відродження і законодавчого визнання приватної власності та переходу економіки на ринкові засади функціонування.

Зауважимо, що міжнародна практика підтверджує ефективність у певних випадках, зокрема під час будівництва масштабних об'єктів, залучення спеціальної фігури "інженера". Так Міжнародними умовами договору про будівництво 1977 року передбачена участь інженера від імені замовника. При цьому інженер у рамках, визначених у договорі, вправі давати обов'язкові для підрядника вказівки, наслідки яких несе замовник. Спеціально наголошено, що роботи повинні відповідати вимогам інженера. Відповідно, вказівки і розпорядження підрядчику має право надавати лише інженер, який вправі вносити будь-які зміни у форму, якість і об'єм виконуваних робіт або будь-яку їхню частину, що, на думку інженера, є необхідними. [3, с.189]

Заслуговує на увагу і рекомендація, яка міститься в Міжнародних умовах договору про будівництво, виділяти у договорах ситуації, які потребують спеціального схвалення цих дій інженера замовником [3, с.193]

На генеральних підрядах передусім спеціалізуються потужні будівельні організації. Вони беруть на себе виконання зобов'язань, які пов'язані з будівництвом. Їхні функції можуть полягати: в організації, забезпеченні і веденні робіт одночасно на декількох будівельних майданчиках; в одержанні, аналізі і використанні економічної, управлінської та іншої інформації, пов'язаної з будівельною сферою; у залученні до виконання робіт менш потужних спеціалізованих будівельних організацій та ін.

На сьогодні у зв'язку з невідповідністю одних нормативних актів іншим на практиці постає проблема щодо правомірності укладення фізичними особами, в тому числі суб'єктами підприємницької діяльності, договору субпідряду на капітальне будівництво.

Виходячи з положень ст.353, 354 ЦК України, підрядчиком може бути винятково юридична особа. Аналогічна норма містилася і в Законі України від 6 квітня 2000 року "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництво об'єктів" (дію якого зупинено на 2003 рік згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2003 рік"), яка встановлювала, що підрядчиком можуть бути юридичні особи будь-якої форми власності.

Протилежна позиція міститься в п.2.7 Положення про підрядні контракти у будівництві України (цей підзаконний нормативний акт має рекомендаційний характер), згідно з якими підрядчиками можуть бути юридичні і фізичні особи, які одержали у встановленому законом порядку право (ліцензію) на здійснення будівельної діяльності, або посередницькі, управлінські, консультаційні та інші подібні структури, що підбирають безпосередніх виконавців, укладають з ними контракти, координують їхню діяльність, забезпечують здачу об'єктів в експлуатацію.

Вбачається, що на практиці слід було б керуватися другою позицією. Проте і у вказане Положення слід було б внести зміни щодо можливості участі у договорі будівельного підряду фізичної особи як сторони-підрядчика.

Аналізуючи вищенаведені положення, доходимо висновку, що така неоднозначність законодавця відносно цієї норми зумовлена необхідністю спеціальних знань та навиків і з використанням спеціального обладнання підрядчиком. Проте все це, напевно, не суперечило б можливості укладення договору будівельного підряду фізичною особою, в тому числі суб'єктом підприємницької діяльності. Адже про одержання фізичною особою доходу юридична особа-замовник має повідомити податковим органам. Сама ж фізична особа у наступному за звітним роком зобов'язана також подати податкову декларацію про доходи і здійснити встановлені законом податкові платежі.

Loading...

 
 

Цікаве