WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблемні питання правового регулювання діяльності акціонерних товариств - Реферат

Проблемні питання правового регулювання діяльності акціонерних товариств - Реферат

Проект Закону "Про акціонерні товариства" [3] передбачає, що статутом ЗАТ може бути встановлено переважне право акціонерів чи самого товариства на придбання акцій цього товариства, опціонів, які пропонуються їх власником до продажу третій особі за ціною пропозиції.

Статут ЗАТ може передбачати обов'язкову пропозицію про продаж товариству акцій особами, що стали власниками акцій внаслідок правонаступництва (в порядку спадкування) чи на підставі інших угод, крім купівлі-продажу (дарування, міни).

Акція – різноплановий вид цінного паперу. Вона посвідчує право на частку у статутному фонді АТ (тому і розцінюється як пайовий цінний папір), право на участь в управлінні справами емітента та право на отримання дивідендів. Сукупність цих прав і набуло узагальнену назву – корпоративні права.

Оскільки акція специфічний вид майна, на яке може бути звернено стягнення за боргами акціонера, то, водночас, – накладення арешту на акції не означає автоматичного позбавлення всіх інших прав, що нею посвідчується.

Порядок накладення арешту на цінні папери (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.1999 р.) [4] передбачає, що іменні цінні папери у документарній формі обмежуються в обігу шляхом їхнього блокування реєстроутримувачем на особовому рахунку власника невідкладно після одержання копії постанови державного виконавця. Тобто припиняється реєстрація переходу права власності на іменні цінні папери. Цінні папери, випущені у бездокументарній формі та знерухомлені цінні папери, на які накладено арешт, обмежуються в обігу шляхом здійснення облікової операції на підставі копії постанови державного виконавця. Отже, обмежується лише право вільного розпорядження акціями як особливим видом майна. Такі обмеження до винесення рішення судом не ведуть до позбавлення права власності на акції чи до позбавлення права на участь в управлінні справами АТ.

Акціонерами можуть бути і неповнолітні особи. Право на участь в управлінні справами АТ, згідно з роз'ясненням ДКЦПФР, неповнолітні віком до 15 років реалізують через осіб, які за законом представляють їхні інтереси (батьки, усиновителі, опікуни), неповнолітні віком від 15 до 18 років мають право на участь у загальних зборах за письмовою згодою осіб, які представляють їхні інтереси (батьки, усиновителі і піклувальники). Згода має бути оформлена письмово. Справжність підпису законних представників посвідчується нотаріально або завіряється за місцем роботи чи за місцем проживання законних представників.

Чинне законодавство України надає право голосу власникам простих акцій.

Природа акціонерного товариства як об'єднання капіталів приводить до того, що реальна влада належить все ж таки тим акціонерам, які володіють значним пакетом акцій. Отже, є актуальною проблема захисту інтересів дрібних акціонерів. Законодавство різних країн встановлює певні гарантії інтересів дрібних акціонерів. Так, згідно з Законом РФ "Про акціонерні товариства", у випадку скупки контрольного пакету голосуючих акцій (30 і більше відсотків) однією особою інші акціонери мають право вимагати викупу належних їм акцій за справедливою ціною. Доцільним є встановлення саме на законодавчому рівні права дрібних акціонерів на "відмову". Тобто у випадку голосування "проти" певних рішень загальних зборів дрібний акціонер повинен мати право, а, відповідно, АТ зобов'язане викупити його акції.

Обов'язковий викуп може мати місце на вимогу акціонера, якщо він голосував проти:

  1. реорганізації товариства чи зміни його типу;

  2. укладення товариством значних угод.

Типовою ілюстрацією фактично грубого порушення (ігнорування) інтересів дрібних акціонерів є ситуація з проведенням загальних зборів ВАТ "Х". Згідно з вимогами ст.43 Закону "Про господарські товариства" було опубліковане повідомлення про проведення загальних зборів ВАТ "Х" 04.04.2001, порядок денний яких передбачав, серед інших питань, прийняття нової редакції статуту та переобрання органів управління товариством. Збори розпочали свою роботу після проведення реєстрації акціонерів (за даними реєстрації на зборах були присутні акціонери, які володіли понад 69% акцій). На зборах була висловлена пропозиція про оголошення перерви для узгодження з акціонерами положень статуту на термін не більше як один місяць. Після перерви з дотриманням всіх формальних процедур збори продовжили роботу згідно із порядком денним. Але протягом місяця акції були перерозподілені контрольний пакет опинився в руках одного акціонера – компанії "У", яка фактично і провела всі вигідні їй рішення. Звичайно, дрібні акціонери знаючи фактичний стан речей, голосували проти. Однак їхні голоси фактично і юридично не впливали на прийняті рішення.

Отже, законодавець не може встановлювати жодних прямих обмежень щодо вільного обігу акцій, а проте для дрібних акціонерів мають бути передбачені певні гарантії захисту, хоча б у формі закріплення "права на відмову".

Чинним законодавством України передбачено випуск і розміщення "безголосих" привілейованих акцій. Привілейовані акції дають власникові переважне право на одержання дивідендів, на пріоритетну участь у розподілі майна АТ у разі його ліквідації, але власники таких акцій не мають права брати участь в управлінні АТ, якщо інше не передбачено його статутом. Хоча норма має диспозитивний характер, практично жоден статут не дає право голосу власнику привілейованої акції.

За проектом Закону "Про акціонерні товариства", акціонерам – власникам привілейованих акцій певного типу – надається право голосу при вирішенні таких питань:

  • реорганізація товариства, яка передбачає конвертацію привілейованих акцій цього типу в привілейовані акції іншого типу, прості акції або інші цінні папери;

  • внесення змін чи доповнень до статуту товариства, що передбачають обмеження прав акціонерів – власників цього типу привілейованих акцій;

  • внесення змін чи доповнень до статуту товариства, що передбачають розміщення за рішенням наглядової ради або загальних зборів певного типу привілейованих акцій, власники яких матимуть переваги в черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації або збільшення обсягу прав акціонерів – власників розміщених типів привілейованих акцій, які мають переваги в черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації.

Право на дивіденди належить кожному акціонеру. Розмір дивідендів власників простих акцій залежить від результатів фінансово-господарської діяльності АТ; розмір дивідендів за привілейованими акціями фіксований, наперед відомий і не залежить від результатів діяльності АТ. Порядок виплати дивідендів визначається статутом АТ (ст.9 Закону "Про цінні папери та фондову біржу"). Праву на отримання дивідендів кореспондує обов'язок АТ їх виплачувати. Однак відносини з виплати дивідендів виникають після оголошення їх виплати. Рішення про затвердження річних результатів діяльності АТ, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати дивідендів приймається виключно загальними зборами АТ (ст.41 Закону "Про господарські товариства"). Тому право на виплату дивідендів і обов'язок АТ їх виплатити виникають з моменту винесення відповідного рішення загальними зборами. Будь-які вимоги акціонерів про виплату опріч зазначеного механізму є безпідставними.

Згідно із ст.32 Закону "Про господарські товариства", акціонерне товариство має право викупити належні акціонеру акції за рахунок сум, що перевищують статутний фонд, для їх наступного перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання. Редакція ст.32 самоочевидно є недосконалою, оскільки акціонер фактично зобов'язаний виконати рішення загальних зборів про викуп належних йому акцій навіть і в тому випадку, коли голосував "проти". Викуп акцій, що належать акціонерам повинен здійснюватися виключно за згоди кожного акціонера. Зокрема, рішення загальних зборів про викуп стосовно тих акціонерів, які голосували "проти", фактично означає примусове позбавлення права власності.

За період дії Закону "Про господарські товариства" нагромадилось чимало проблем правового регулювання діяльності акціонерних товариств. На часі прийняття окремого Закону "Про акціонерні товариства", який би комплексно регулював порядок утворення, функціонування та припинення діяльності АТ.

Література

  1. Закон України від 19 вересня 1991 р. "Про господарські товариства" // Відомості Верховної Ради України. –1991. -№49. –ст.682.

  2. Закон України від 18 червня 1991 р. "Про цінні папери і фондову біржу" // Відомості Верховної Ради України. –1991. -№38. –ст.508.

  3. Проект Закону України "Про акціонерні товариства".

  4. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1999 р. Про затвердження Порядку накладення арешту на цінні папери.

Loading...

 
 

Цікаве