WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Участь присяжних засідателів у судовому процесі за судовими статутами 1864 року - Реферат

Участь присяжних засідателів у судовому процесі за судовими статутами 1864 року - Реферат

Реферат на тему:

Участь присяжних засідателів у судовому процесі за судовими статутами 1864 року

Демократизація суспільства Української держави, наближення його до європейських стандартів є важливою та багатогранною проблемою. З-поміж багатьох завдань цієї проблеми чільне місце належить реформуванню судово-правової системи. Для її здійснення важливо всебічно дослідити та з'ясувати особливості впливу окремих чинників на ефективність діяльності суду. Передбачений чинними Конституцією України та Законом України "Про судоустрій України" [1] суд присяжних потребує законодавчого закріплення правил їхньої участі в судовому процесі. Обґрунтування змісту цих правил не може бути достатнім без аналізу не лише діяльності аналогічних судів у розвинутих країнах світу, але й власного історичного досвіду, який має Україна.

Історія суду присяжних царської Росії за судовими Статутами 1864 року, що діяв і на території України, досліджена ще недостатньо. Історія суду присяжних в Росії [2] стосується його організації, складу та діяльності за обмежений період (1866-1883). Вона не містить інформації щодо участі присяжних засідателів у судовому процесі, в ній не досліджено їхні обов'язки та права тощо. Ще менш досліджені питання діяльності присяжних засідателів у судах, що функціонували на території України. У монографії П.Ф. Щербини [3] висвітлені лише загальні відомості про цей суд. Питання ж участі присяжних засідателів у судовому процесі не розглядалися.

Мета пропонованої статті – з'ясувати та проаналізувати зміст правил, що регламентували участь присяжних засідателів у судовому процесі.

За Судовими статутами 1864 р., участь присяжних засідателів у судовому процесі регулювалася Статутом кримінального судочинства. Провадження справ в окружних судах регламентувалось десятьма главами: 1) про порядок починання справ в окружних судах; 2) про приготування до суду розпорядженнями; 3) про склад присутності для судового засідання; 4) про управління ходом справ у судовому засіданні; 5) про умови провадження справ у судових засіданнях; 6) про дії, що супроводжують відкриття судового засідання; 7) про порядок провадження судового слідства; 8) про завершальні дебати з судового слідства; 9) про порядок постановлення і оголошення вироку; 10) про протоколи судових засідань [4]. У кожній з них крім загальних правил провадження справ відображалися особливості процесу за участю присяжних засідателів.

Особливістю справ за участю присяжних засідателів було те, що до початку судового провадження обов'язково мало бути проведено попереднє слідство, що не було обов'язковим для справ, які розглядалися без участі присяжних [4, с.253].

Під час готування до судового розгляду регламентувався термін початку та порядок формування чергових і запасних списків присяжних для участі у судовому засіданні. Списки формувалися за три тижні до початку судового засідання. Порядок формування був таким: голова суду виймав із двох окремих скриньок, де були картки з іменами чергових і запасних засідателів, відповідно тридцять і шість карток. Імена з них заносилися до двох особливих списків, що скріплювалися секретарем і підписувалися суддями. Присяжні засідателі, вибрані на підставі жеребкування, повідомлялися повісткою. Список справ, що мав розглядатися за участю присяжних засідателів, публікувався у губернських відомостях не пізніше як за два тижні до початку кожного періоду засідань. Кожному підсудному за три дні до відкриття судового засідання сповіщали іменний список суддів, прокурора та присяжних засідателів [4, с.256].

Щодо управління ходом справ у судовому засіданні, то Статутом визначалися повноваження голови суду стосовно участі засідателів. Зокрема, голова суду був зобов'язаний стежити за тим, щоб присяжні використали всі засоби для ґрунтовного розгляду справи, а також на їхню вимогу мав доступними термінами давати необхідні пояснення. Водночас він повинен був у проміжках між судовими засіданнями забезпечити усунення зовнішнього впливу на присяжних, який би міг стати основою їхньої упередженості. В особливо важливих справах голова суду мав право створити умови для усунення будь-яких стосунків присяжних із сторонніми особами, запропонувати їм для відпочинку окремі кімнати в приміщенні суду.

Умови провадження справ у судових засіданнях за участю присяжних мали ту особливість, що з дозволу голови суду до розгляду справ, які відбувалися за зачиненими дверима, допускалися чергові присяжні, які не входили до складу суду. Після оголошення головою суду про завершення дебатів двері відчинялись і всі подальші судові дії, починаючи з пояснень голови суду, відбувалися публічно. Присяжні засідателі мали право вимагати відновлення дій або продовження судового слідства з самого початку. Якщо судове засідання переривалося і після перерви був змінений склад присяжних засідателів, то його продовження мало починатися з самого початку [4, с.260].

Відкриття судового засідання за участю присяжних засідателів відбувалося поетапно. Насамперед голова суду інформував присутніх про те, чи всі запрошені засідателі з'явилися до суду. Якщо кількість засідателів була менша від тридцяти осіб, то голова суду повинен був поповнити їх штат на підставі жеребкування із числа запасних засідателів. Перед початком розгляду кожної справи голова суду подавав списки засідателів спочатку прокурору або приватному обвинувачу, а потім підсудному. Прокурор або приватний обвинувач мали право без пояснення причини викреслити зі списку (відхилити) до шести засідателів. Підсудний мав змогу викреслити таку кількість засідателів, щоб у списку залишалося не менше як вісімнадцять осіб. Якщо підсудних було декілька, то відхилення засідателів здійснювалося ними на підставі взаємної згоди. Якщо такої згоди не було, то засідателі викреслювалися на основі рівного розподілу підсудними, або ж за більшістю голосів, або ж на основі жеребкування [4, с.261].

За списком невідхилених (невикреслених) засідателів на основі жеребкування формувалися списки комплектних і запасних присяжних засідателів. Комплектних засідателів мало бути дванадцять, а запасних – двоє. Процедура жеребкування та формування списків присутності (комплектних і запасних) засідателів чітко регламентувалася.

Після формування присутності присяжних вони складали присягу. Присяга здійснювалася за обрядом віросповідання присяжного духовною особою. В разі відсутності в місці засідання суду духовної особи тієї віри, якої був той чи інший засідатель, присягу для нього складав голова суду. Якщо ж засідатель належав до віросповідання, яке не дозволяло йому присягати, то він давав урочисту обіцянку, яка відповідала змісту присяги [4, с.262]. Для управління процесом обговорення присяжними обставин злочину та вини підсудного вони обирали з-поміж себе голову (старшину), який мав бути грамотним.

Перед кожним засіданням голова суду роз'яснював присяжним їхні права, обов'язки та відповідальність. Під час судового слідства засідателі мали таке ж саме право, як і судді, оглядати сліди злочину та речові докази, через голову суду задавати запитання особам, що допитувалися. Засідателі мали право в будь-який момент судового процесу просити голову суду роз'яснити їм зміст прочитаних у суді документів, ознаки, якими визначався в законі злочин, що приписувався підсудному, а також все те, що було для них незрозумілим. Вони мали також право письмово занотовувати все, що їх цікавило [4, с.262].

До засідателів була встановлена вимога без дозволу голови суду не виходити із зали засідання та не контактувати з особами, що не належали до складу суду. Їм заборонялося збирати будь-які відомості зі справи поза судовим засіданням. У разі порушення зазначених вимог присяжний засідатель усувався від подальшого розгляду справи і на нього накладалося грошове стягнення від десяти до ста рублів. Окрім того, якщо його усунення унеможливлювало продовження судового процесу без виклику до суду інших осіб, то усунутий засідатель повинен був оплатити потрібні на це витрати. Присяжні засідателі були зобов'язані зберігати таємницю своїх нарад і не поширювати інформацію щодо голосування. Недотримання цієї вимоги каралося грошовим стягненням від десяти до ста рублів [4, с.263].

У разі визнання вини підсудним до початку провадження судового слідства присяжні засідателі мали право вимагати цього слідства. Суд був зобов'язаний приступити до розгляду і перевірки доказів.

Через голову суду присяжні засідателі мали право запитувати підсудного про обставини справи, що на їхній розсуд були недостатньо роз'ясненими. За їхньою вимогою мали бути зачитаними в суді протоколи про огляд, показання, обшуки та виїмки. Окрім того, на вимогу засідателів, якщо вони вважали, що протокол огляду не мав законної вірогідності або ж був недостатньо повним, огляд проводили повторно. Засідателі могли вимагати призначення нового (повторного) огляду або випробування досвідченими людьми (експертами), а також могли запитувати досвідчених людей та оглядати речові докази [4, с.264].

Loading...

 
 

Цікаве