WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Державно-правовий розвиток Канади в XVII – 60-х роках ХІХ ст. - Реферат

Державно-правовий розвиток Канади в XVII – 60-х роках ХІХ ст. - Реферат

Не висвітленим у вітчизняній історико-правовій науці є питання про те, чому "батьки конфедерації" обрали саме федерацію як єдино прийнятну форму майбутнього канадського союзу. На підставі фрагментарних даних праць В.Ш. Агамогланова [60, с.35-36], Н.Ю. Козлової [90], С.Б. Райерсона [91]і Р. Ван Луна і М.С. Віттінгтона [92] ми зробили спробу відповісти на це питання [93].

Важливу роль для правильної оцінки тенденцій історичного розвитку канадської держави відіграло поступове поглиблення аналізу процесів, що відбувалися у межах канадської федерації. Введення в науковий обіг фактичного й аналітичного матеріалу дало змогу ширше трактувати правову природу та еволюцію федеративної держави в Канаді. Цими проблемами, крім канадських авторів, займаються і російські дослідники. Серед них виділяються В.С. Ажаєва [94],К.Ю. Барановський [95], А.А. Мелкумов [96], Т.М. Тімашова [97], В.Є. Шило [98; 99].

В історико-правовій науці висловлюються різні оцінки Акта про Британську Північну Америку 1867 р., який став першим писаним документом канадської конституції, а також тривають нескінченні дебати з приводу його юридичної природи. Чи є цей Акт 1867 р., згідно з договірною теорією результатом певного договору між провінціями, виробленого в ході переговорів на міжпровінційних конференціях у Шарлоттауні, Квебеку і Лондоні? Чи не був він якимось урочистим пактом між франкомовною і англомовною "культурними" групами? А може, це звичайний законодавчий акт імперського парламенту або договір-закон, який створив новий соціальний і політичний інститут у Північній Америці [91, с.312-314]? А укладачі збірника конституцій головних зарубіжних країн наголошують, що в Акті про Британську Північну Америку 1867 р. "були досить суттєві прогалини, щоб його можна було охарактеризувати як повноцінну конституцію" [100, с.309].

Відомі також дослідники, які вказують, що канадська конституція була написана "розчерком залізниць": "Канада, напевне, єдина у світі країна з конституцією, написаною за допомогою двох магістралей залізниці. Міжколоніальна дорога була побудована частково для оборони, частково як принада, щоб змусити приморські провінції вступити до конфедерації, частково для того, щоб застрахуватися проти загрози скасування привілеїв стосовно використання портів США з тим, щоб забезпечити центральну Канаду залізничним зв'язком із зимовими портами... Канадська тихоокеанська залізниця була найсуттєвішою частиною угоди, яка привела Британську Колумбію в домініон" [101, с.170].

І. Звавич вважає, що Акт 1867 р. є лише конституційним оформленням раніше існуючої практики у взаємовідносинах між метрополією та домініоном, і, що було для того часу значно важливіше, встановив постійні юридичні взаємозв'язки між союзом та окремими провінціями, а також являє собою компроміс між вимогами єдності британських володінь у Північній Америці, які виходили від більшості британських колоністів, і намаганням Англії забезпечити підкорення франко-канадської меншості (Квебека) [102, с.130].

Дослідження історії становлення та розвитку державно-правових інститутів Канади є неможливим без аналізу законодавчих актів, які становлять головну частину джерельної бази дослідження цієї проблеми. Тексти базових законодавчих актів, таких як Прокламація 1763 р., Квебекський акт 1774 р., Конституційний акт 1791 р., Акт про союз 1840 р., "Сімдесят дві резолюції" 1864 р., які часто відносять до конституційних законів Канади, а інколи називають складовими канадської конституції [103, с.303], знаходимо в опублікованих збірниках офіційних документів.

Серед них заслуговують на особливу увагу тритомне зібрання документів, присвячених конституційній історії Канади періоду англійського колоніального панування [126], а також два томи із серії "Канадські історичні документи". Перший з них присвячений французькому колоніальному режиму [127], а другий – англійському періоду до утворення канадської конфедерації [128]. Крім того, дві останні праці вміщують у собі витяги з інструкцій губернаторам і посилань губернаторів у Лондон, листування і особисті папери лідерів визвольного руху, документів, які відображають діяльність реформаторів у колонії, та ін. Повний текст Акта про Британську Північну Америку 1867 р. знаходимо як у роcійських джерелах [129-132], так і в іншій зарубіжній літературі [133].

Під час вивчення історії державно-правового розвиту Канади особливо в період визвольної боротьби в середині ХІХ ст. важливим джерелом є преса. Передусім це такі газети, як "Globe", "Colonial Advocate", "Constitution". Відтак значний інтерес викликає дослідження П. Уайта, який зробив спробу простежити процес утворення канадської конфедерації у площині тогочасних газетних публікацій [134]. Автор вважав, що історія Британської Північної Америки періоду утворення конфедерації відображена "не лише в посланнях губернаторів до метрополії, в дебатах колоніальної законодавчої влади, в листах громадських діячів", а й в газетних публікаціях. Адже політику неможливо відокремити від політичного коментаря, політика – від газети [134]. Водночас П. Уайт вказує на необхідність обережно використовувати дані періодики, які "можна було купити і продати" [134].

Загалом досліджувана тема не знайшла всебічної і глибокої розробки ні у вітчизняній, ні в іноземній літературі. Дослідження проводилися по таких головних напрямах: загальна історія Канади (Дж. Бамстед, Л. Бержерон, В. Генен, Л.В. Кошелев, Е. Макінніс, С.Б. Райерсон, О.С. Сороко-Цюпа, В.О. Тішков й інші); еволюція і правова природа канадського федералізму (А.А. Мелкумов, Т.Н.Тімашова, Р. Ван Лун, М. Віттінгтон та ін.); квебекська проблема (В.Ш. Агамогланов, С. Арнопоулос, Р. Марсель і ін.); канадо-американські відносини (А.Г. Мілейковський), історико-правові аспекти виникнення, функціонування і розвитку канадського парламенту (С.А. Корф, К.Б. Марисюк), еміграційні та національні процеси (М.Я. Берзіна, В.Б. Євтух) та соціально-правове становище корінного населення країни (Ю.П.Аверкієва, Л.А. Фрайнберг). Це дає підстави стверджувати, що як об'єкт наукового аналізу державно-правовий напрям історії Канади є сприятливим ґрунтом для подальших канадознавчих досліджень.

Література

  1. Александров Ю. Парламент Канады: организация, структура // Советское государство и право. – 1976. – №3. – С.106-109.

  2. Данилов С.Ю. Двухпартийная система Канады: тенденции развития. – М.: Наука, 1982.

  3. Данилов С.Ю., Шило В.Е. Политико-государственный механизм современной Канады. – М.: Наука, 1991.

  4. Качанов В.А. Федерализм в Канаде // Современный буржуазный федерализм. – М., 1978. – С.88-129.

  5. Козлова Н.Ю. Некоторые особенности формирования и развития института исполнительной власти (кабинета министров) в Канаде в 1867-1967 гг. // Историко-правовые исследования: проблемы и перспективы. – М., 1982. – С.81-88.

  6. Кочегарова Н.И. Великобритания и новая канадская конституция // Великобритания, Франция, США в международных отношениях нового и новейшего времени. – М.: МГПИ им. В.И. Ленина, 1986. – С.84-105.

  7. Лидин А. Государственный строй Канады. – М.: Гос. изд-во юрид. лит-ры, 1960.

  8. Австралия и Канада. – М.: Мысль, 1984/

  9. Канада на пороге 80-х годов. Экономика и политика. – М.: Наука, 1979

  10. Канада: взгляд из России. – М.: Анкил, 2002/

  11. Коненко С. Між минулим і майбутнім. До 125-річчя канадскьої конфедерації // Політика і час. – 1982. – №6/

  12. Шляфер Л.Г. Канада: география, экономика, право. – М.: Московский изд. дом, 1999.

  13. Калашников В.М. Буржуазные фальсификации истории европейской колониальной экспансии в Северной Америке в XVI – XVII веках. Учебное пособие. – Днепропетровск: ДГУ, 1984.

  14. Бейклесс Д.Ж. Америка глазами первооткрывателей. – М., 1969.

Loading...

 
 

Цікаве