WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Конституція як форма правового закріплення зміни владних відносин в державі при переході від тоталітарного режиму до демократичних форм правління (реф - Реферат

Конституція як форма правового закріплення зміни владних відносин в державі при переході від тоталітарного режиму до демократичних форм правління (реф - Реферат

У запропоновану схему виникнення (появи) конституцій легко можна "вкласти" перебіг подій соціально-політичного життя Англії, Франції, США напередодні виникнення в них перших конституцій (див. схему 2). При цьому запропонована схема виникнення (появи) конституцій, на наш погляд, не є міцно прив'язаною тільки до часу виникнення перших конституцій – вона має універсальний характер.

На підтвердження цього звернемо увагу на таке.

Перше. Ця схема (такий перебіг подій в процесі виникнення конституції) стосується появи всіх без винятку конституцій упродовж усієї історії конституціоналізму як такого, із незначною похибкою на зміну форми тоталітарного режиму чи характеру соціальних заворушень, які певною мірою визначали характер (насильницький чи мирний) зміни владних відносин. Якщо на початках процесу виникнення конституцій в абсолютній більшості випадків простежувалась фіксація зміни владних відносин у процесі переходу держави від феодальної до ранньобуржуазної, то з часом, зокрема у другій половині XX ст., бачимо таке закріплення при переході від інших форм тоталітарних режимів до демократії. Прикладів більш ніж достатньо: зміни фашистського режиму в Італії, націонал-соціалістичного в Німеччині, радянського на просторах колишнього СРСР, "соціалістичного" в країнах Центральної та Східної Європи, різного роду диктаторів, хунт в азійських, африканських та латино-американських країнах. При цьому як у XIX, так і в XX ст. практична реалізація переходу суспільства від тоталітаризму до різного роду і різного ступеня демократичних форм, не завжди мала тільки грубий насильницький характер. Практика суспільного поступу знає багато прикладів ненасильницького переходу до демократії, як-то добровільна відмова від влади, надання (дарування) конституцій, мирні революції.

Друге. Таку схему виникнення конституцій простежуємо на прикладі будь-якої держави, що має, чи мала раніше конституцію. Зокрема, простежимо історію виникнення конституцій України, починаючи від половини XVII ст. до появи нині чинної Конституції України (див.схему 3).

Третє. Запропонованій схемі притаманний так званий "ефект зворотної дії": вона дає можливість логічно, послідовно показати не тільки появу конституції, а й процес її ліквідації як такої та повернення суспільства до стану тоталітарного режиму. Прикладом можуть бути міжвоєнні європейські держави: та ж Веймарська Республіка, Польща, Фінляндія.

Сам процес переходу від тоталітаризму до демократії незалежно від часу і форм повинен мати добре підготовлену основу, свого роду "ґрунт для паростків" демократії взагалі та інститутів конституційної держави зокрема. В іншому разі проголошення навіть найкращої, найдосконалішої за змістом і духом конституції має всі шанси залишитися тільки добрими намірами. Саме з таких позицій можна пояснити, наприклад, те, що окремі держави навіть на євроазійському спільному просторі практично не знали конституції до кінця XX ст. (наприклад, Росія), або те, що в низці латиноамериканських країн практично все XX століття, незважаючи на численні випадки проголошення на загал демократичних за змістом конституцій, пройшло в рамках жорстких тоталітарних режимів. Окремі випадки неготовності суспільства функціонувати в режимі конституційної держави протягом останніх десяти років минулого століття можна було спостерігати в низці країн, які виникли на пострадянському просторі. На превеликий жаль, деякою мірою це стосується й України.

Підсумовуючи вище викладене щодо умов та причин виникнення (появи) перших конституцій, логічним видається висновок, що конституція як соціальне і політико-правове явище є свого роду виключно продуктом, витвором європейської цивілізації загалом, логічним наслідком розвитку європейської правової й політичної культури. Відтак конституція, конституційна держава, конституціоналізм як такий відповідно тісно пов'язані з ментальністю та традиціями європейських народів, європейськими античними та християнськими моральними цінностями й постулатами. При цьому Конституцію США 1787 року, на наш погляд, також варто розглядати винятково як витвір (невід'ємну складову) власне європейського конституціоналізму другої половини XVIII ст. Адже не тільки творцями цієї Конституції були ті ж самі вихідці з Європи (як правило, з Англії) або їхні діти, народжені вже у Новому світі, але й сам рівень необхідної політичної і правової культури жителів англійських колоній північно-американського континенту був перенесений ними в Америку з Європи (щоправда, на "благодатний" ґрунт суспільно-політичних реалій).

Поява (виникнення) українських конституцій (від половини XVII ст. і до наших днів) повністю відповідає подібним процесам в інших європейських народів.

Головною причиною виникнення конституцій була і залишається потреба правової фіксації на найвищому рівні зміни владних відносин (відносин державного владарювання) у процесі переходу суспільства від тоталітаризму до демократії та створення правових основ дальшого демократичного розвитку суспільства й держави. Закріплення прав і свобод людини та розподілу влади є обов'язковим складовим елементом цього процесу.

Література

  1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верхової Ради України 28 червня 1996 р. – К.:Преса України, 1997.

  2. Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – №31.

  3. Про проголошення незалежності України. Постанова Верховної Ради Української РСР // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. – №38.

  4. Декларація прав людини і громадянина. Прийнята Національними Зборами Франції 26 серпня 1789 року, (В зб. Конституции и законодательные акты буржуазных государств (ХУІІ-ХІХ вв.). //Сборник документов. М.:Государственное издательство юридической литературы, 1957. – С.251.

  5. Лассаль Ф. Сущность конституции. – Что дальше? – СПб.: Молот, 1905.

  6. Див.: Эбзеев Б.С. Конституция. Правовое государство. Конституционный суд: Учебное пособие для вузов. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1997.

  7. Базилевич С.Е. Поняття та суть конституції //Степан Базилевич (1898-1987). Життя та науково-педагогічна діяльнсіть. Спогади.Вибрані статті.-Львів, 1998.

  8. Див.детальніше: Аннерс Э. История европейского права Пер. со швед.; Ин-т Европы. – М.:Наука, 1996.

  9. С.Дністрянський. Загальна наука права і політики. Права, 1923 – Т.1.

  10. Цит.за: Лафитский В.И. Основы конституционного строя США. – М. Изд-во НОРМА, 1998.

  11. Див.детальніше: Шаповал В. Основний закон держави: соціальне призначення і нормативно-регулююча роль нової Конституції України // Віче. – 1996. -№6.

Loading...

 
 

Цікаве