WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Реалізація права - Реферат

Реалізація права - Реферат

1) кримінально-правові;

2) адміністративно-правові;

3) цивільно-правові та ін. (крім процесуальних).

За юридичними наслідками:

1) правовстановлюючі (про призначення директора, про присвоєння звання);

2) правоконстатуючі (свідоцтво про шлюб; свідоцтво про смерть);

3) правоприпиняючі (протест прокурора з приводу незаконного виселення громадянина);

4) правозмінюючі (заміна арешту підслідного на підписку про невиїзд);

5) правоскасовуючі (винесення судом рішення про ліквідацію акта, про втрату ним юридичної сили).

За значенням у юридичному процесі:

основні акти, що містять завершене рішення у справі (вирок, рішення суду);

допоміжні акти, що забезпечують прийняття основних актів (постанова і порушення кримінальної справи).

За характером індивідуальних велінь (розпоряджень):

    • дозвільні

    • зобов'язуючі

    • заборонні

4.Тлумачення правових норм, як важливий елемент правозастосування

Тлумачення правових норм являється складовою частину процесу застосування права. Це складне явище, яке має інтелектуально-правовий характер і направлене на пізнання і пояснення змісту права.

Термін "тлумачення" (interpretatio) латинського походження і має багато значень. Тлумачення в самому широкому значенні розуміють, як пізнавальний процес, який направлений на пояснення явищ природи або суспільного життя. Більш точніше тлумачення розуміють як пояснення виразів, формул, символів, тощо.

В правознавстві тлумачення розуміють як певний процес мислення, направлений на пізнання змісту правових норм і як результат цього процесу, який виражається в усній або письмовій формі і має певне значення. Цей процес направлений на з'ясування значення і змісту термінів і виразів, які викладені в нормативно-правових актах.

Необхідність тлумачення норм права обумовлена також особливостями зовнішнього оформлення норм права, їх мовно-логічною і юридичною формою. Оскільки нормативно-правові акти викладені на літературній мові народу, в різних сферах суспільних відносин і знань, то з'ясування їх змісту потребує іноді великих зусиль від суб'єктів правозастосування, знання

правової, літературної і спеціальної термінології. Законодавець. Формулюючи нормативно-правові акти, виходить не з того, які існують місцеві діалекти і значення тих чи інших слів, а з того, як вони використовуються в спеціальних галузях знань, як вони склалися в правозастосовчій практиці і в міжнародно-правових документах.

Необхідність тлумачення норм права обумовлена тим, що норми права взаємопов'язані. Це означає, що норми права діють не ізольовано одна від одної, а в певній системі. Вони регулюють певну систему однорідних суспільних відносин, якщо брати певні правові інститути. Тлумачення норм права обумовлено двома факторами. По-перше, необхідністю і потребами правозастосувальної діяльності державних і інших суб'єктів суспільних відносин. По-друге, потребами навчального процесу в юридичних вузах і юридичною наукою, як аналізує і узагальнює правові поняття.

В процесі тлумачення нормативно-правових актів встановлюється значення нормативних приписів, основна мета, ціль і соціальна направленість, місце в системі правового регулювання.

Тлумачення права служить правильному, точному і однозначному розумінню і застосуванню нормативно-правових актів, що в свою чергу впливає на стан законності і правопорядку. Тлумачення не повинно вносити поправок у діючі нормативно-правові акти.

Правильне тлумачення норм права необхідне для всіх форм реалізації правових норм - при дотриманні, використанні, виконанні і особливо при застосуванні норм права. Особливе значення тлумачення правових норм набуває в процесі правового виховання і правової пропаганди.

Тлумачення правових норм - це спеціальна діяльність офіційних і неофіційних суб'єктів суспільних відносин, яка направлена на з'ясування і роз'яснення змісту і значення нормативно-правових актів, понять, термінів і

може бути виражена в інтерпретаційних актах.

Тлумачення правових норм відбувається за різними видами, формами і особами. Класифікувати його можна по різним підставам: по юридичній силі, по цілям, по об'єкту.

По юридичній силі, або в залежності від суб'єктів, воно може бути офіційним (легальним) і неофіційним. Офіційне тлумачення - це роз'яснення змісту і цілей правових норм, яке здійснюється компетентними державними органами і має загальнообов'язковий характер для всіх суб'єктів, які реалізують ці норми права. Таке тлумачення має юридичні наслідки. Воно відрізняється від неофіційного також формою і особливим порядком здійснення.

По формі офіційне тлумачення виражається в інтерпретаційних актах, які мають всі ознаки нормативно-правових актів, але не зводяться до них. Ці акти приймаються офіційно компетентними державними органами чи уповноваженими державою іншими суб'єктами і повинні використовуватись в процесі реалізації права. Вони мають загальнообов'язковий характер. Суб'єкти офіційного тлумачення нормативно-правових актів визначаються законом або їх правовим статусом в системі органів державної влади. Офіційне тлумачення виражається, як правило, в письмовій формі, хоча іноді може бути і в іншій формі.

Офіційне тлумачення характеризується також особливим порядком здійснення і виражається в правозясувальному процесі. Цей процес складається з 5 стадій: 1) праворозяснювальна ініціатива суб'єктів суспільних відносин; 2) узагальнення практики і перевірка необхідності надання роз'яснення законодавства; 3) розробка і обговорення тексту роз'яснення; 4) прийняття або затвердження проекту роз'яснення; 5) публікація акту роз'яснення нормативно-правових актів.

Офіційне тлумачення правових норм по характеру і юридичним наслідкам

поділяються на нормативне і казуальне. Нормативне відрізняється від казуального тим, що воно є загальнообов'язковим для всіх суб'єктів суспільних відносин і використовується багато разів. Таке значення, наприклад, мають інтерпретаційні акти ВРУ і її президії, Президента, КМУ, Верховного Суду тощо.

Казуальне тлумачення - це таке тлумачення, коли норма права роз'яснюється по конкретній справі, тобто уточняються суб'єктивні права і обов'язки та інші юридичні факти і обставини і рамках конкретних правовідносин. Воно розповсюджує свою дію тільки на конкретну ситуацію, хоча і може враховуватись при вирішенні інших аналогічних справ. Найбільш розповсюджене таке офіційне тлумачення в рішеннях Верховного Суду України по конкретним справам. Казуальне тлумачення може бути судовим і адміністративним.

Серед офіційного нормативного тлумачення слід виділити автентичне тлумачення. Це таке роз'яснення нормативно-правових актів, яке дає офіційно той державний орган, який приймав нормативно-правовий акт.

В практичному житті можна зустріти делеговане тлумачення. У цьому випадку норми права роз'яснюються тим органом, який держава уповноважила давати обов'язкове тлумачення.

Неофіційне тлумачення - це таке роз'яснення норм право, яке дається неофіційними суб'єктами, воно немає загальнообов'язкового характеру для суб'єктів суспільних відносин, так як не забезпечується державним примусом.

Вона може виражатись в усній або письмовій формі. Його суб'єктами можуть бути громадяни, вчені-юристи, практичні працівники, наукові і громадські організації. Особливою різновидністю неофіційного тлумачення є доктринальне тлумачення. Суб'єктами його є наукові і практичні працівники, опирається воно на наукові теорії і виражається в монографіях,

науково-практичних коментарях, статтях.

Серед неофіційного тлумачення виділяють професійне тлумачення юристів практиків і буденне тлумачення, яке дається любою особою без юридично освіти.

Офіційне і неофіційне тлумачення можна класифікувати залежно від об'єкту (способів) роз'яснення правових норм: буквальне, розширене і обмеження.

Буквальне тлумачення відбувається тоді, коли текст правової норми роз'яснюється без будь-яких уточнень її змісту, оскільки вона точно виражає волю законодавця і не виникає ніяких розбіжностей в розумінні її змісту.

Розширене тлумачення відбувається тоді, коли норми права потрібно тлумачити трохи ширше буквального тексту. Це означає, що норма права викладена дуже лаконічно і необхідні додаткові засоби, щоб правильно зрозуміти її зміст.

Обмежене тлумачення відбувається тоді, коли зміст норми права необхідно тлумачити трохи вужче тексту відповідної статті нормативно-правового акту.

При офіційному і неофіційному тлумаченні норм права можуть використовуватись різні способи тлумачення. До них можна віднести: граматичний, логічний, систематичний, історичний, функціональний, телеологічний (цільовий).

Loading...

 
 

Цікаве