WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Роль ОВС в провадженні із застосуванням адміністративно-попереджувальних і запобіжних заходів - Курсова робота

Роль ОВС в провадженні із застосуванням адміністративно-попереджувальних і запобіжних заходів - Курсова робота

Вона складається з підрозділів:

  • кримінальної міліції;

  • міліції громадської безпеки;

  • транспортної міліції;

  • державної автомобільної інспекції;

  • міліції охорони;

  • спеціальної міліції.

У діяльності міліції щодо забезпечення громадського порядку, охорони власності, прав і законних інтересів громадян та організацій від протиправних зазіхань важливе значення має застосування спеціальних запобіжних заходів, до яких належать заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальна зброя, заходи фізичного впливу, застосовувані міліцією для припинення правопорушень або подолання протидії законним вимогам, у наш час не обмежуються прийомами самбо, як це було раніше, працівники міліції можуть звертатися для виконання покладених на них обов'язків до будь-яких заходів фізичного впливу, включаючи прийоми рукопашного бою, залежно від ситуації, а також рівня їх фізичної підготовки.

Ст. 12 Закону України "Про міліцію" указує, що застосуванню фізичної сили має передувати попередження про намір її застосувати, якщо дозволяють обставини.

Без попередження фізична сила може застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції.

У ст. 200 Статуту патрульно-постової служби міліції зазначено: "Працівники міліції мають право застосувати заходи фізичного впливу, в тому числі й прийоми рукопашного бою для: а) припинення правопорушень; б) подолання протидії законним вимогам; якщо інші способи не забезпечили виконання покладених на них обов'язків". Крім того, в п. 4.4.8. Інструкції про організацію роботи чергової частини міського (районного) відділу міліції установлено порядок застосування наручників, зв'язування та прийомів самбо в чергових частинах органів внутрішніх справ.

Застосування заходів фізичного впливу не оформляється спеціальними документами. Статут ППСМ (ст. 215) передбачає тільки обов'язок працівника міліції, котрий заподіяв тілесні ушкодження, надати першу медичну допомогу потерпілому й письмово доповісти про це начальнику, Встановлено вимоги й до змісту рапорту. В ньому мають бути зазначені час, місце, проти кого й за яких обставин застосовано заходи фізичного впливу, а також прізвища та адреси понятих (у разі їх присутності). Викликає сумнів використання в цьому випадку терміна "понятий". Вище зазначалося, що понятий — це особа, присутня при виконанні певних дій на запрошення уповноваженої посадової особи.

Важко собі уявити, щоб працівник міліції перед тим, як застосувати фізичний уплив, запрошував понятих. Правильніше в цьому разі було б говорити не про понятих, а про свідків.

У практичній діяльності міліції ведеться облік усіх випадків застосування спеціальних прийомів, а не лише дій, унаслідок яких була заподіяна шкода здоров'ю порушника.

Спеціальні засоби передбачають різноманітні технічні способи впливу на правопорушника, а в деяких випадках - також на транспортні засоби з метою припинення протиправної ситуації. Підстави та порядок застосування спеціальних засобів закріплено правилами застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Українській РСР, затвердженими Постановою Ради Міністрів УРСР № 49 зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 28.10.1991р. № 597 і від 30.07.1993р. №583.

Згідно із ст.14 Закону України "Про міліцію" спеціальні засоби застосовуються у випадках, коли були використані й не дали бажаного результату всі інші форми попереднього впливу на правопорушників:

а) для захисту громадян і самозахисту від нападу та інших дій, які загрожують їхньому життю або здоров'ю;

б) для припинення масових безпорядків і групових порушень громадського порядку;

в) для відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби, незалежно від їх приналежності або їх звільнення у разі захоплення;

г) для затримання і доставки в міліцію або інше службове приміщення осіб, які вчинили правопорушення, а також для конвоювання й утримання осіб, затриманих і підданих арешту, взятих під варту, якщо ці особи чинять опір працівникам міліції або якщо підстави вважати, що вони можуть вчинити втечу чи завдати шкоди оточенню або собі;

д) для припинення масового захоплення землі та інших дій, що можуть призвести до зіткнення груп населення, а також діянь, які паралізують роботу транспорту, життєдіяльність населених пунктів, посягають на громадський спокій, життя та здоров'я людей;

є) для припинення опору працівникові міліції та іншим особам, які виконують службові або громадські обов'язки щодо охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю;

ж) для звільнення заручників, після чого вони знімаються на час до 15 хвилин. Використання наручників у приміщенні органів внутрішніх справ оформляється актом.

Зв'язування здійснюють засобами, які виключають можливість нанесення тілесних ушкоджень затриманому (спеціальними ременями з брезентової тканини), й використовують для припинення заворушень серед затриманих та арештованих, коли іншими засобами зупинити їхні дії неможливо, а також для затримання й конвоювання злочинців, коли є підстави припускати, що вони намагаються втекти або здійснити напад на працівників міліції чи громадян, покалічити себе чи вчинити самогубство. Перебування у зв'язаному стані, як і в наручниках, не має перевищувати двох годин. У кожному випадку зв'язування складається акт із позначенням, коли, де, проти кого й за яких обставин використано цей засіб, тривалості перебування особи у зв'язаному стані, а також прізвища, та адреси понятих. Технічні правила використання зв'язування передбачено зазначеною Інструкцією (п. 4.4.8,2).

При використанні сльозоточивих речовин забороняється прицільна стрільба в правопорушників, розкидування й відстрілювання гранат у юрбу, повторне використання їх у межах зони ураження в період дії цих речовин. Деякі речовини можуть використовуватися лише на відкритій місцевості. Слід зазначити, що в діяльності міліції такі речовини використовуються вкрай рідко. Інструкція про порядок придбання, зберігання, видачі й використання газових пістолетів та балончиків, затверджена наказом МВС України від 30.12.1992 р. № 751, передбачає, що ці засоби використовуються з урахуванням їх тактико-технічних спеціальних дій або не ближче як за один метр від правопорушника.

Світло-шумові засоби відволікаючої дії (граната "Зоря" і пристрій "Пламя") використовують на відстані не ближче як два метри від людини.

Обмеженою є також відстань при використанні патронів з гумовими кулями. Вона має бути не меншою як 40 метрів. Стрільба кулями ударної непроникаючої дії дозволяється тільки по нижніх частинах ніг порушників.

Водомети використовують з однією метою - для розосередження учасників масових безпорядків. Відстань при цьому значення не має, проте температура повітря має бути не нижчою за 0° С.

Єдина додаткова вимога при використанні засобів для відкритих приміщень, захоплених правопорушником (малогабаритні вибухові пристрої "Ключ" і "Імпульс"), — у цих приміщеннях не має бути заручників. Не можна використовувати ці засоби й у випадках, якщо це може нанести шкоду іншим особам.

Найдетальніше врегульовано правила використання пристроїв для примусової зупинки автотранспорту. Порадник про дорожньо-патрульну службу передбачає, що ці засоби використовуються щодо водіїв, котрі не виконують вимоги працівника міліції зупинитися, а також у випадках, коли є дані, що транспортний засіб використовується із злочинною ціллю, украдений або керований водієм, котрий залишив, порушивши встановлені правила,, місце дорожньо" транспортної пригоди, до якої він причетний.

За наявності інформації про рух такого транспортного засобу інспектор ДАІ використовує засоби (тимчасові знаки "В'їзд заборонено", шлагбауми, світлофори, патрульний транспорт із спеціальними світловими сигналами тощо) для зупинки всіх транспортних засобів, які рухаються на цій ділянці вулиці чи дороги.

Після цього працівник міліції, безперервно подаючи сигнал про зупинку, перепиняє проїзну частину пристроєм для примусової зупинки.

Правила використання спеціальних засобів установлюють низку обмежень. Так, забороняється використовувати такі засоби для зупинки автотранспорту, який здійснює перевезення людей, у тому числі вантажних автомобілів; автотранспорту, який належить дипломатичним консульським та іншим представництвам іноземних держав; мотоциклів, мотоколясок, моторолерів, мопедів, а також на гірських дорогах чи ділянках доріг з обмеженою видимістю, залізничних переїздах, мостах, естакадах, у тунелях.

Loading...

 
 

Цікаве