WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Роль ОВС в провадженні із застосуванням адміністративно-попереджувальних і запобіжних заходів - Курсова робота

Роль ОВС в провадженні із застосуванням адміністративно-попереджувальних і запобіжних заходів - Курсова робота

Застосування запобіжних заходів органами міліції здійснюється тільки на підставі норм чинного законодавства, з дотриманням вимог законності, яке забезпечується систематичним контролем з боку вищих органів міліції та посадових осіб за їх застосуванням, прокурорським наглядом, правом адміністративного й судового оскарження, низкою організаційних заходів тощо.

Послідовність здійснення процесуальної діяльності щодо застосування запобіжних та адміністративно-попереджувальних заходів свідчить про наявність у провадженні із застосування заходів певних стадій, які мають свої особливості, зумовлені специфічністю розглядуваних заходів і, певною мірою, порівняно невеликими тимчасовими рамками їх застосування.

Можна виділити три стадії провадження із застосуванням запобіжних заходів та адміністративно-попереджувальних заходів:

  1. розв'язання питання про застосування запобіжних чи адміністративно-попереджувальних заходів;

  2. застосування цих заходів і його процесуальне оформлення;

  3. оскарження застосування зазначених заходів.

При цьому слід мати на увазі, що для заходів припинення, які законодавець визначає як заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, процесуальним документом є протокол про застосування заходів, або факт такого застосування слід відбити в протоколі про адміністративне правопорушення чи затримання.

З іншого боку, застосування зазначених заходів не завжди вимагає процесуального їх оформлення. Так, при перевірці документів немає необхідності в складанні процесуального документа.

2. Характеристика адміністративно-попереджувальних та запобіжних заходів.

Адміністративно-попереджувальні заходи – заходи що застосовуються з метою охорони держави і громадських інтересів та безпеки громадян, як засіб попередження майбутніх правопорушень та їх негативних наслідків. Як показує практика, адміністративне затриманняє одним із найчастіше застосовуваних запобіжних заходів. Аналіз чинного законодавства дозволяє визначити, що правовою підставою затримання є вчинення особою адміністративного правопорушення. Про це свідчить положення ч. 1 ст. 262 КУпАП, де йдеться про адміністративне затримання особи, котра вчинила адміністративне правопорушення. Фактичні підстави співвідносяться з цілями адміністративного затримання.

Адміністративне затримання вправі здійснювати посадові особи органів внутрішніх справ, прикордонних військ, військової інспекції безпеки дорожнього руху, а також посадові особи воєнізованої охорони.

На відміну від доставляння, адміністративне затримання характеризується детальнішою процесуальною регламентацією. Складається протокол, який має містити дату, місце складання, посаду, прізвище, ім'я й по батькові особи, котра його склала, відомості про особу затриманого, а також час та мотиви затримання. Особливе значення має відбиття мотивів затримання, їх докладний виклад у протоколі є важливою гарантією дотримання прав та законних інтересів громадян, стосовно котрих застосовано зазначений захід.

Протокол підписує посадова особа, котра його склала, а також затриманий, причому у разі відмовлення останнього підписати робиться про це відповідний запис.

Регламентація процесуального статусу громадянина при здійсненні стосовно нього адміністративного затримання обмежується можливістю заявити прохання про повідомлення про місце його перебування родичів або адміністрації за місцем роботи чи навчання. Положення ж про обов'язковість повідомлення батьків неповнолітніх затриманих або осіб, котрі їх заміняють, про факт затримання слід трактувати як обов'язок посадових осіб, котрі здійснюють цей захід.

Перевірка документів.У контексті конституційних положень, які регламентують право власності громадян і захист такого права, питання дотримання прав І законних інтересів громадянина при здійсненні такого запобіжного заходу, як вилучення речей і документів, набувають особливого значення.

Застосування вилучення речей і документів досить повно регламентовано законодавцем у КУпАП. Ст. 265 КУпАП передбачає, що цей захід застосовують посадові особи органів, наділених правом проведення огляду, а також уповноважених здійснювати адміністративне затримання. По суті вилучення речей і документів у більшості випадків є результатом і логічним продовженням застосування зазначених запобіжних заходів.

Законодавець закріплює положення про те, що процесуальне оформлення проведення вилучення речей і документів оформляється окремим протоколом або про це робиться запис у протоколах про адміністративне правопорушення, огляд речей чи адміністративне затримання.

Відсторонення водіїв від керування транспортними засобами й перевірку їх на стан алкогольного сп'яніння застосовує міліція у випадках, коли є достатні підстави вважати, що вони перебувають у такому стані. У ст. 266 КУпАП установлено лише загальне правило про відсторонення й огляд, без деталізації підстав і порядку здійснення.

Такий захід застосовується, коли в працівника міліції є досить підстав вважати, що водій (мається на увазі особа, котра фактично керує транспортним засобом, навіть якщо вона не має на це права) керує транспортним засобом у стані сп'яніння. Про це можуть свідчити, наприклад, характер руху транспортного засобу, зовнішній вигляд особи, або ж працівнику міліції відомо від інших осіб, що водій конкретного транспортного засобу вживав алкогольні напої.

Відсторонення водія від керування транспортним засобом полягає в примусовому припиненні руху, звільненні цього транспорту від особи, котра ним керує. При цьому можуть бути застосовані заходи фізичного впливу, якщо водій не погоджується добровільно залишити транспортний засіб.

Нормативними актами України порядок огляду на предмет сп'яніння достатньою мірою не регламентовано. Застосовують цей захід згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян на огляд для встановлення стану сп'яніння і порядок його проведення, затвердженою спільним наказом МВС і Міністерства охорони здоров'я СРСР від 29 червня 1983 року.

Огляд на стан сп'яніння може проводитися за допомогою індикаторної трубки "Контроль тверезості" або в медичних установах.

Огляд на стан сп'яніння здійснюється в будь-який час доби в спеціалізованих кабінетах лікувально-профілактичних установ або в пересувних спеціалізованих медичних авто-лабораторіях лікарями або особами, котрі мають спеціальну підготовку. В усіх випадках складається акт огляду, один примірник якого передається органу міліції, який направив водія, а другий зберігається в медичній установі

Ухилення - від проходження огляду на стан сп'яніння розцінюється як адміністративна провина, що передбачає ст.131 КУпАП

3. Компетенція ОВС і ДІМ по застосуванню адміністративно-попереджувальних та запобіжних заходів

Міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Правові основи діяльності органів внутрішніх справ, зокрема міліції, визначені Законом України „Про міліцію" від 20.12.1990 року.

Основними завданнями міліції виступають:

  • забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод,законних інтересів;

  • запобігання правопорушенням та їх припинення;

  • охорона і забезпечення громадського порядку;

  • виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;

  • забезпечення безпеки дорожнього руху;

  • захист власності від злочинних посягань;

  • виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;

> участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам,сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам,установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків.

Міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.

Loading...

 
 

Цікаве