WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Роль ОВС в провадженні із застосуванням адміністративно-попереджувальних і запобіжних заходів - Курсова робота

Роль ОВС в провадженні із застосуванням адміністративно-попереджувальних і запобіжних заходів - Курсова робота

Характерним для цієї групи заходів адміністративного попередження є те, що їх, як правило, застосовують, коли немає факту правопорушення.

Додругої групи заходів адміністративного попередженняналежать заходи, які застосовують у зв'язку з передбачуваним чи скоєним правопорушенням. Вони мають на меті запобігання новим правопорушенням: перевірка документів; огляд; привід, реєстрація й офіційне застереження про неприпустимість антигромадської поведінки і адміністративний нагляд органів МВС за особами, звільненими з місць позбавлення волі і т.д.

Адміністративно-запобіжні заходи. Під запобіжними заходами маються на увазі способи і засоби примусового впливу, які застосовують органи виконавчої влади, щоб припинити адміністративне правопорушення і запобігти його шкідливих наслідків, а також створення можливості для притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності. До запобіжних заходів належать: вимога припинити правопорушення;фізичний вплив на злісних порушників; затримання; вилучення предмета, що виявився знаряддям здійснення чи безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; примусове лікування; заходи технічного характеру"

Іноземця може бути видворено за межі України за рішенням органів внутрішніх справ або Служби безпеки України, якщо: його дії суперечать інтересам забезпечення безпеки України або охорони громадського порядку; це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; він грубо порушив законодавство про правовий статус іноземців.

Іноземець зобов'язаний покинути територію України у термін, зазначений у рішенні про видворення. Іноземці, які ухиляються від виїзду, підлягають з санкції прокурора затриманню і видворенню у примусовому порядку. Затримання допускається лише на термін, необхідний для видворення. Рішення про видворення іноземців з України може бути оскаржено до суду. Оскарження не зупиняє виконання рішення про видворення. Видворення іноземців здійснюється органами внутрішніх справ.

Міліція як правоохоронний орган держави виконує широке коло завдань і функцій щодо охорони правопорядку й боротьби з правопорушеннями. З точки зору правової характеристики в діяльності міліції розрізняють такі головні напрямки: адміністративний, профілактичний, оперативно-розшуковий, кримінально-процесуальний, виконавча й охоронна діяльність. Сукупність цих напрямків зумовлює специфіку форм і методів її роботи.

Велика частина особового складу міліції виконує переважно адміністративні функції, здійснює організаційно-правові повноваження для охорони громадського порядку, які встановлюються й забезпечуються нормами адміністративного права. У процесі здійснення цієї діяльності працівники міліції вступають у численні адміністративно-правові відносини з громадянами, їх об'єднаннями, підприємствами, установами й організаціями.

Адміністративна діяльність міліції має чітко виражений державно-владний, імперативний характер, здійснюється в офіційному порядку від імені держави, що надає її працівникам право на застосування специфічних заходів адміністративного впливу, які зазвичай не використовують інші органи державної виконавчої влади. Цим міліцейська управлінська діяльність відрізняється від діяльності інших органів виконавчої влади.

Реформування державно-управлінської діяльності передбачає широке, багатоаспектне перетворення адміністративної діяльності міліції і, в першу чергу, удосконалення форм і методів охорони громадського порядку і боротьби з правопорушеннями.

Універсальними, всеосяжними методами державного управління є переконання і примус. Вони найширше використовуються в усіх сферах управлінської діяльності, в тому числі в боротьбі з правопорушеннями, і становлять систему заходів впливу держави (в особі її органів і посадових осіб) на свідомість і поведінку людей, є необхідною умовою нормального функціювання суспільства, будь-якого державного та громадського об'єднання, всього процесу управління. Використовуючи ці методи, держава забезпечує функціювання всієї суспільної системи, організованість, дисципліну, охороняє працю і побут людей, нормальну соціальну обстановку в країні.

При розробці критеріїв класифікації адміністративних примусових заходів необхідно враховувати всі обставини, пов'язані з правовою регламентацією підстав, умов, порядку й кінцевої мети їх застосування. Звідси випливає класифікація примусових заходів за іншими ознаками:

а) за способом забезпечення правопорядку;

б) за метою застосування;

в) за фактичними підставами застосування;

г) за правовими наслідками застосування;

д) за процесуальними підставами здійснення.

За своїм значенням вони нерівноцінні, але в сукупності дають підстави для чіткого виділення різних адміністративних заходів примусу.

Серед адміністративних примусових заходів, у тому числі тих, які використовує міліція, найчисленнішими є запобіжні. Це зумовлено тим, що протиправна поведінка може полягати не тільки в учиненні конкретного адміністративного правопорушення, а й у багаторазових систематичних протиправних діях, антигромадській поведінці окремих осіб. Запобіжні заходи застосовують для припинення не тільки адміністративно-протиправних дій, а в окремих випадках і дій кримінально-правового характеру.

Ще одну особливість цих заходів, яка характеризує їх місце в єдиній системі примусових заходів, дозволяє відзначити порівняльний аналіз останніх. Суть її полягає в тому, що запобіжні заходи тісно пов'язані з адміністративно-попереджувальними, а також з адміністративними стягненнями. Адміністративно-попереджувальні в багатьох випадках передують запобіжним, водночас застосування запобіжних заходів часто передує застосуванню адміністративних стягнень, оскільки забезпечує можливість притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.

Разом із тим запобіжні заходи виконують свої особливі правоохоронні функції, які вирізняють їх серед інших примусових заходів, що й зумовлює їх самостійне місце в системі цих заходів. Наприклад, вони характеризуються тим, що їх застосування пов'язано з реальною протиправною (у тому числі об'єктивно протиправною) ситуацією і починається з моменту, коли вона досягає певного розвитку, тобто коли застосування попереджувальних заходів стає вже неефективним або взагалі непотрібним. Запобіжні заходи не попереджають, а безпосередньо припиняють правопорушення, створюють умови для встановлення особи правопорушника, обставин справи та реальної можливості для наступного застосування до правопорушника заходів адміністративного чи іншого впливу.

На відміну від адміністративних стягнень, розглядувані заходи не містять у собі елемента покарання особи, до котрої застосовуються. Виконуючи поряд із виховною й каральну функцію, адміністративне стягнення за своєю дією в часі є ретроспективним. Запобіжні ж заходи, як правило, спрямовані в сьогодення і часто здатні самостійно й оперативно розв'язати конфліктну ситуацію, зокрема примусово припинити правопорушення. Вони можуть також забезпечувати умови для наступного застосування адміністративної або іншої відповідальності до винного, Нерідко запобіжні заходи застосовують і для боротьби з об'єктивно протиправними діяннями душевнохворих або малолітніх, тобто осіб, котрі не підлягають юридичній відповідальності, Нарешті, адміністративне стягнення тягне за собою стан так званої адміністративної караності на певний термін, заходи ж адміністративного припиненняцього не спричиняють.

Запобіжні заходи, застосовувані міліцією, можна розділити на дві групи, Першу, значнішу, становлять заходи загального характеру, До них належать вимоги до громадянина й державного службовця припинити протиправні дії, вилучення речей і документів, огляд і т. ін. Заходи цієї групи є важливим Інструментом діяльності міліції.

До другої групи належать спеціальні заходи припинення. До них звертаються тільки тоді, коли інакше припинити протиправну поведінку неможливо, тобто коли інші заходи адміністративно-примусового характеру бажаних результатів не дали. Систему цих заходів становлять заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і застосування зброї. Такі заходи застосовують, як правило, тільки після попередження про намір їх застосувати і за суворого дотримання вимог законодавства.

Loading...

 
 

Цікаве