WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Законодавча техніка: поняття, склад, сутність - Курсова робота

Законодавча техніка: поняття, склад, сутність - Курсова робота

  • принцип професіоналізму – який мав би бути безпосередньо пов'язаним із якістю підготовки

нормативного акту, який би забезпечувався ефективною і добросовісною роботою спеціалістів. Кожний етап повинен бути виконаним на дуже високому професійному рівні компетентними спеціалістами. В підготовці повинні також приймати участь високопрофесійні спеціалісти цієї сфери суспільного життя, відносини якої необхідно врегулювати;

- принцип системності – який би являв собою гармонійну узгодженість всіх норм, що складають проект нормативного акту. Системна побудова права включає встановлення оптимального співвідношення між діючими і створюваними нормативними правовими актами. В результаті

порушення принципу системності в законодавстві накопичуються закони, які містять в собі протиріччя, які вже застаріли і не діють, в результаті чого це стає вже інертною і неефективною системою. [50, с. 44-49]

Поліпшення законотворчої роботи повинно здійснюватись також у взаємозв'язку з удосконаленням системи та форм діяльності комітетів Верховної Ради України, які фактично є сполучною ланкою між суб'єктами права законодавчої ініціативи та сесійними засіданнями парламенту. Згідно зі своїми повноваженнями комітети українського парламенту вправі рекомендувати до прийняття чи відхилення той чи інший законопроект. Проте вони позбавлені можливості відхилити його до внесення на розгляд парламенту в зв'язку з низьким рівнем підготовки.

Очевидним залишається і той факт, що в державному механізмі ще не відпрацьовано процес участі населення у вирішенні важливих законодавчих проблем. Розраховуючи певним зарядом соціальної інформації, суспільна думка суттєва перш за все на етапі виявлення суспільної потреби в прийнятті закону, його зміні чи відміні. Компетентно відпрацьованої, юридично кваліфікованої процедури в цьому випадку не існує. Парадоксальним є те, що висловлюючи незадоволення „елітизацією" політики і навпаки, погоджуючись з тим, що всі люди повинні мати рівні можливості впливати на політику влади, більшість громадян, тим часом, не поспішає використати цю можливість. Демократія сприймається сьогодні населенням не в дусі здатності впливати на прийняття рішень, а як здатність брати участь у виборах.

Планування законопроектної роботи, вдосконалення і забезпечення ефективного механізму розробки і прийняття законодавчих актів за своєю суттю мають відповідати законодавству Європейського Союзу. Оскільки в найближчі 5-10 років передбачається виконання парламентом України значного обсягу робіт, практично створення нової системи законодавства і права, то ймовірно, що протягом цього часу відбуватиметься інтенсивний розвиток інфраструктури парламенту, широке залучення до законопроетних робіт органів виконавчої, судової влади, наукових установ, навчальних закладів, істотне зміцнення законодавчих основ діяльності парламенту. [51, с. 732]

В міжнародний практиці, зокрема в практиці нормопроектування законів держав-членів ЄС, а також законодавства Європейського Союзу в цілому склалися певні вимоги до підготовки законодавчих актів, які умовно можна назвати правилами нормопроектування. Державна політика політика України в сфері адаптації до законодавства ЄС має бути спрямована на забезпечення єдиних підходів до нормопроектування, обов'язкового врахування вимог законодавства ЄС, що в свою чергу підвищить рівень вітчизняного законодавства. [52, с. 33]

Приймаючи законодавчий акт, особливу увагу, на мій погляд, слід приділяти додержанню методології прийняття закону: потребі і соціальному інтересу в такому законі; цілям, які досягатимуться з допомогою закону; достатності засобів якими запроваджується закон; визначенню конкретних адресатів закону; системі контролю за його виконанням.

Підвищення якості правових рішень, зведення до мінімуму кількості неефективних нормативних актів – постійне завдання законодавця. Будь-яка помилка тягне за собою невиправдані матеріальні витрати, порушення інтересів громадян.

У нашій державі в процесі законотворчості мають бути вироблені такі юридичні норми, які максимально відповідали б загальнолюдським принципам права. Для цього сама законотворча діяльність повинна підпорядковуватись керівним засадам – принципам гуманізму, демократизму, збереження національною самобутності та інтернаціоналізму, науковості, технікою юридичної досконалості. [53, с. 176] Доречно підкреслити у зв'язку з цим, що деякі із законів України – „Про національні меншини", „Про державну службу", „Про іноземні інвестиції" та ін. були оцінені експертами не просто як такі, що відповідають кращим стандартам, а як інноваційні для політико-правового процесу у світі в цілому. [54, с. 200] Це вже є певним досягненням в українській законотворчості.

Крім того, слід зазначити, що систематична робота з наближення законодавства України до міжнародних стандартів відбувається тільки в окремих сферах. Слід продовжувати систематичний аналіз вже діючого законодавства України на відповідність прийнятим міжнародним договорам. Ці питання можна розв'язати доопрацювавши проекти законів України „Про закони та законодавчі акти в Україні", „Про нормативні правові акти в Україні". Останній, зокрема, має регламентувати єдині правила прийняття решти нормативних актів. Одна з причин, того, що українські юристи змушені працювати в недосконалому полі – відсутність єдиних імперативних правил нормотворчої діяльності. [55, с. 26-28]

Відсутність належної взаємодії владних структур є перепоною нормального розвитку законодавчого процесу. Необхідна плідна, узгоджена праця державних інституцій і структур громадянського суспільства, наукових і навчальних установ юридичного профілю для створення необхідних умов ефективного функціонування норм Конституції. Слід звернути увагу також на важливу роль у забезпеченні якості нормативної продукції експертизи. [56, с. 3-7]

Сучасну організацію і технологію опрацювання даних, що охоплює використання нових методів, фіксацію і попередню підготовку інформації, зберігання, запобіжне дублювання інформації на випадок пошкодження оригіналу тощо дозволила впровадити системна інформатизація законотворчого процесу в парламенті. Її впровадженням зробило, на мій погляд, важливий крок до скорочення технологічного циклу законодавчого процесу. Стало можливим прогнозування наслідків введення нових нормативних актів, підвищення продуктивності праці в нормотворчій діяльності. [57, с. 3-11]

Варто окреслити й наболілі проблеми законотворчого процесу: необхідність створення термінологічного словника законодавства, системи юридичної адаптації законодавства, впровадження практики відслідковування нових нормативних актів і оперативного внесення поправок. [58, с. 4]

Серйозною проблемою є також те, що багато законів змінюються і доповнюються вже через пару тижнів після їх прийняття. В результаті їх застосування виникає багато „дірок", які необхідно „латати". Я думаю, що необхідно більш досконало проаналізувати цей законопроект, зробити більш детальну його експертизу, відпрацювати усі наслідки, випадки, суперечності, а не приймати закон поспішно, у безвиході. Все це має відбуватись з допомогою науково-професійної групи, яка б відслідковувала б усі недоліки і хиби створюваного нормативного акту.

Якість закону так само і як його ефективність залежать також від рівня професійної підготовки законодавця. Почуття поваги до закону прямо залежить від авторитету органу, що його видав. [59, с. 31-38]

Законотворці повинні володіти багатьма професійними якостями, серед яких: компетентність, висока повага до законів, відповідальність за долю людей, любов до своєї професії, вміння самокритично оцінювати свою діяльність, дисциплінованість в роботі, непохитність своїх моральних якостей, ерудованість, високі етичні погляди, совість, принциповість, відповідальність за роботу, яку він виконує, вміння брати відповідальність на себе, гуманність, вміння розрізняти суттєве від несуттєвого, головне від не основного, вміння глибоко і логічно мислити, незалежність мислення, розсудливість, мати організаційні дані, тобто вміння організувати свою ефективну роботу, а також роботу своїх колег і всього колективу тощо.

Атож, одним із шляхів вдосконалення законотворчості є професійна підготовка законотворців.

Нажаль, у наших вищих юридичних закладах не існує окремої дисципліни „культура і техніка законотворчості". Можна сказати, вивчення її як окремої дисципліни не практикується.

Важливою є також узгоджена діяльність усіх трьох гілок влади. Побудова моделі єдиної державної влади за принципом її поділу згідно Конституції України на законодавчу, виконавчу та судову [60, с. 80] становить нове явище в конституційній правотворчості України, практиці її державотворення. Без узгодженої їх діяльності, плідної співпраці, певного порядку їхніх взаємовідносин при законотворчості не може існувати в дежаві ні панування права, ні правових законів, ні більш того їхнього верховенства.

Нам належить створити державу, основану на авторитеті, чіткому формулювання законів. Не треба, проте, впадати у крайність, вважаючи, що досить прийняти хороші розумні закони, як найскладніші проблеми суспільства будуть вирішені.

Loading...

 
 

Цікаве