WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Законодавча техніка: поняття, склад, сутність - Курсова робота

Законодавча техніка: поняття, склад, сутність - Курсова робота

Висновок.

Отже, можна виділити такі основні напрямки для вдосконалення законотворчої діяльності в Україні: створення єдиних законів на кшталт „Про закони та законодавчі акти в Україні", „Про нормативні правові акти в Україні", які б закріплювали не тільки правила законодавчої техніки, а й принципи, якими би мали керуватись законотворці у своєїй професійній діяльності; поліпшення законотворчої роботи повинно здійснюватись також у взаємозв'язку з удосконаленням системи та форм діяльності комітетів Верховної Ради України, наданням їм додаткових повноважень таких, як можливості відхилити законопроект до внесення на розгляд парламенту в зв'язку з низьким рівнем підготовки; залучити до вирішення важливих законодавчих проблем населення. Важливим є також узгоджена діяльність трьох гілок влади; приділення більшої уваги питанню адаптації вітчизняних нормативних актів до міжнародних стандартів; професійна підготовка законотворців для створення більш якісних норм права; вдосконалення механізму впровадження нормативних актів у життя; приділення більшої уваги формуванню у нового покоління законотворців моральних та професійних якостей, а також введенням окремої дисципліни в навчальних закладах, яка б забезпечувала знання правил, техніки, способів, прийомів, методів викладу правових норм, що сприяло б розвитку і вдосконаленню законотворчості у нашій державі.

ВИСНОВОК.

Підводячи підсумки розглянутої теми, можна зробити такі висновки:

Реалізація правових норм та принципів моралі в житті суспільства вимагає високопрофесійних якостей від суб'єктів законотворчої діяльності, а також наукового підходу щодо здійснення об'єктивного аналізу стану справ у державі, культурного рівня суспільства і перш за все ефективності впливу на них з боку законотворчої діяльності. Рівень і культура законотворчості, а відповідно і якість правових норм є показником цивілізованості і демократії суспільства.

Саме зараз, коли державна політика України перебуває на стадії адаптації її законодавства до міжнародних норм, питання культури і техніки законотворчості є, як ніколи, актуальним.

Саме зараз, коли „Помаранчева Революція" принципово змінила ставлення до державної влади, основних принципів її формування, необхідно підвищити увагу навчальних закладів щодо підготовки юристів-професіоналів, ввести в програму навчання дисципліни на кшталт „законодавча техніка", які б навчали майбутніх законотворців основним правилам, технікою, методами та прийомами правильного кваліфікованого створення, зміни, внесення змін до законів. Але цього також замало. Неможливо створити якісний закон без певних моральних принципів, етичних та культурних якостей законодавця. Для культурного коректування законотворчості необхідні також люди які володіють певним рівнем знань етики, моралі та культури. Навіть не просто володіють цими знаннями, а й мають високоморальні професійні якості, високі етичні погляди, повагу до людей, держави та законів тощо. А тому, необхідно також підвищити увагу ряду гуманітарних дисциплін, які сприятимуть підвищенню загальної культури майбутніх законотворців. Адже, навряд чи можна обійтись без культури, етики та моралі, якщо насправді бажати людям добра.

У даній роботі я намагалася розкрити сутність, склад та поняття законодавчої техніки, розглянути її вплив не тільки на культуру держави та суспільства, а й на формування особистості. Я зробила висновок, що необхідно не тільки займатися законотворчою, політико-юридичною діяльністю, а й плекати громадянське суспільство на основі моралі, етики, культури, високої порядності, чесності , усвідомленню людьми власних та чужих прав, своєї гідності, поваги до своєї держави. Адже, від рівня культури суспільства і залежатиме рівень законотворчості в державі. І слід пам'ятати, що законотворчість є неодмінним і чи не найголовнішим атрибутом держави.

Також у своїй роботі я спробувала визначити, що таке юридична конструкція, юридична термінологія, які є основні способи викладу правових норм, що таке аксіома, фікція.

Я дізналась, що використання цих понять в процесі законотворення відіграє важливу роль в правильному відображенні соціальної дійсності і виконати цю роль можна тільки при вмілому їх застосуванні. Без певних правил, понять неможливо би було створити текст закону, який можна би було впровадити у життя.

Підсумовуючи вищевикладене, я хочу також поділитися своїми думками з приводу можливих шляхів вирішення питань вдосконалення законотворчості в Україні.

Крім підвищення рівня підготовки молодих юристів-законотворців, на законодавчому рівні потрібно створити не тільки єдині імперативні правила нормотворчої діяльності, а й закріпити певні принципи та вимоги які би ставились перед законотворцем. Напочатку, принаймі, було б доречним хоча би прийняття проекту Закону України "Про закони та законодавчі акти в Україні", який і надалі залишається лише проектом. Також велику увагу слід приділяти ретельній експертизі законодавчих актів, яка б оперативно і кваліфіковано відслідковувала недоліки майбутнього закону, адже у нас вже стало звичним приймати зміни та доповнення до закону, який лише кілька тижнів тому вступив у законну силу.

Також, у нас ще не відпрацьованою залишається система залучення населення до вирішення важливих законодавчих проблем. Парадоксальним є те, що сьогодні демократія сприймається населенням не щодо впливу на правові процеси, які відбуваються в державі, а як тільки участь у виборах.

У процесі законотворення має бути узгодженість дій не тільки між гілками влади, а й між комітетами, підкомітетами, структурними підрозділами тощо.

Важливою є також державна політика України в сфері адаптації до законодавства ЄС, яка має бути спрямована на забезпечення єдиних підходів до нормопроектування та має підвищити рівень вітчизняного законодавства.

Правова держава Україна – це найважливіше завоювання українського народу, що відображено та законодавчо закріплено у ст. 1 Конституції України, а її розбудова, захист, прогресивний розвиток як суверенної є головне надбання нашого суспільства. Саме тому без високого рівня правової культури законотворців, без узгодженості їх дій, без належного рівня якісних законів, без довіри, яку отримали від суспільства не може бути демократичної, правової держави, а відтак і незалежної суверенної України. Вона може бути позбавлена головної підтримки власного народу, її не сприйме світове співтовариство, побудоване на правових засадах.

Використана література

  1. Законотворчість.- К.: ТОВ АТОПОЛ інк, 2005.-

  2. Законотворчість: контрольні функції Парламенту.- К.: Заповіт, 2006.- 108 с.

  3. Законотворчість: основні аспекти законодавчого процесу.- К.: Заповіт, 2006.- 81 с.

  4. Законотворчість: забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.- К.: Заповіт, 2006.-

  5. Законотворчість. Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним та європейським правом.- К.: ТОВ АТОПОЛ інк, 2001.-

  6. Інформаційне законодавство.- К.: ТОВ "Вид-во "Юридична думка", 2005.- 440с.

  7. Житлове законодавство України.- Київ: А.С.К., 1998.- 495с.

  8. Інформаційне законодавство.- К.: ТОВ "Вид-во "Юридична думка", 2005.- 384с.

  9. Навчання: законодавство, оподаткування, облік.- К.: Бліц-Інформ, 2006.-

  10. Законодавство України про відпустки.- К.: Юрінком Інтер, 2000.- 398с.

  11. Антимонопольне законодавство України..- К.: Юрінком Інтер, 2001.- 416с.

  12. Законодавство України про дорожній рух..- К.: Юрінком Інтер, 2000.- 417с.

  13. Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку.- К: , 2000.- 208с.

  14. Екологічне законодавство України.- Харьков: Одіссей, 2002.- 928с.

  15. Законодавство України про громадянство.- К: Юрінком Інтер, 2001.- 416с.

  16. Законодавство України про землю.- К: Юрінком Інтер, 2001.- 352с.

  17. Трудове законодавство для головбуха.- К: Універсал- бізнес, 2005.- 302с.

  18. Законодавство України про охорону здоров'я.- К.: Юрінком Інтер, 2000.- 526с.

  19. Законодавство України про надзвичайні ситуації.- К.: Юрінком Інтер, 2002.- 416с.

  20. Законодавство України про адміністративну відповідальність.- К.: Юрінком Інтер, 2000.- 473с.

  21. Законодавство, організація та проведення ліцензування і акредитації.- К.: Задруга, 2004.- 151с..

  22. Законодавство України про пільги громадянам.- К.: Юрінком Інтер, 2000.- 560с.

  23. Законодавство України про правоохоронні органи.- К.: Парламентське видавництво, 2000.- 160с.

Loading...

 
 

Цікаве