WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів - Курсова робота

Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів - Курсова робота

Громадяни України, які потерпіли в результаті незаконних дій органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, не завжди звертаються до відповідних органів з питанням про відшкодування завданої їм шкоди. Одні не роблять цього тому, що вважають за достатнє той стан речей, за якого їм вдалось уникнути незаконного засудження, бути звільненим з місць позбавлення волі тощо.

Інші – з причини незнання такого конституційного права, яке передбачено статтею 56 Конституції України, і порядку його реалізації.

Тому стаття 11 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" зобов'язує орган дізнання, слідчого, прокурора або суд у разі постановляння виправдувального вироку, закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеності участі громадянина у вчиненні злочину, а також у разі закриття справи про адміністративне правопорушення: а) роз'яснити громадянинові порядок поновлення його порушених прав і відшкодування іншої шкоди (одночасно з повідомленням про закриття справи в стадії дізнання і попереднього слідства або з копією виправдувального вироку, що ______________________________________

[35] Андрей Чебаненко. Возмещение ущерба, причиненного гражданину незаконными действиями органов дознания, досудебного следствия, прокуратуры и суда (национальный аспект). /Информационный бюллетень адвокатского объединения "Одесская областная коллегия адвокатов" и Одесского отделения Союза адвокатов Украины.-№4/2006. - с. 58

набрав законної сили, або постановою (ухвалою) суду (судді) громадянинові (в разі його смерті - його спадкоємцям) направляється повідомлення, в якому роз'яснюється куди і протягом якого терміну можна звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав, а також зазначається перелік тих вимог, які даний громадянин має право висувати. При відсутності відомостей про місце проживання спадкоємців повідомлення направляється їм не пізніше 5 днів з дня їх звернення до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду); б) на прохання потерпілого в місячний термін письмово повідомити про своє рішення трудовий колектив або громадські організації за місцем проживання.[36, с. 61,62] Крім того, якщо відомості про засудження або притягнення громадянина до кримінальної відповідальності, застосування до нього як запобіжного заходу взяття під варту чи накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт були опубліковані у пресі, то на вимогу цього громадянина, а в разі його смерті – на вимогу його родичів чи органу дізнання, слідчого, прокурора або суду редакція повинна протягом 1 місяця зробити повідомлення про рішення, що реабілітує громадянина (ст. 37 Закону України „Про друковані засоби масової інформації). В тому випадку, коли редакція газети, журналу або іншого друкованого видання не опублікує таке повідомлення добровільно, зазначені особи можуть звернутися до суду з вимогою примусити їх зробити це. У місячний строк від дня звернення громадянина один з вищеназваних органів робить усі необхідне для визначення розміру шкоди (витребовує потрібні документи, робить розрахунки тощо) і виносить постанову (ухвалу), в якій з посиланням на одержані документи наводиться розрахунок, вказується остаточна належна до сплати, а також викладаються відомості, передбачені у п.12 Положення про застосування Закону. Заява про оскарження постанови про відшкодування шкоди, на розсуд громадянина може бути подана до суду за місцем його проживання чи за місцем перебування відповідного органу досудового розслідування. Сторони у цих справах звільняються від сплати судових витрат. Наразі, якщо громадянин не згодний з винесеною ухвалою суду про відшкодування шкоди, він має право оскаржити її до суду

_____________________________________________________

[36] Шумило М.Є. Про реабілітацію у кримінальному судочинстві та оперативно-розшуковій діяльності. /Вісник Дніпропетровського університету. Правознавство.-1994-№2.-с.61,62

вищестоящої організації.[37, с. 25] Зокрема, до суду громадянин може звернутися, якщо: 1) він не згоден з винесеною правоохоронними органами постановою про відшкодування шкоди; 2) він не згоден з рішенням фінансового органу щодо відшкодування майна, яке було передано підприємствам, установам, організаціям безоплатно (в разі їх ліквідації), або відшкодування частини такого майна за рахунок державного бюджету; 3) він не згоден з рішенням фінансового органу щодо відшкодування вартості майна, яке було передано підприємствам, установам, організаціям за плату; 4) вимога повернення майна або відшкодування його вартості у безспірному порядку не задоволена або громадянин не згоден з прийнятим рішенням органів дізнання, прокуратури, попереднього слідства. Крім того, в судовому порядку вирішується питання відшкодування моральної шкоди.[38, с. 23]

Тобто, можна зробити висновок, що згідно з чинним законодавством України є два способи відшкодування шкоди, як майнової, так і моральної: добровільний (за заявою працівника правоохоронних органів) та судовий (за рішенням суду).

Нажаль, розглянуте право не у повній мірі використовується громадянами. За свідченнями фахівців його реалізують тільки 15% реабілітованих осіб, на що є як об'єктивні, так і суб'єктивні причини. Головна серед них – та, що вказані особи побоюються відновлення провадження у справі. І небезпідставно. Наприклад, справи про відшкодування шкоди і реабілітацію особи можуть тривати не тільки місяцями, але й роками.[39, с. 32]

Таким чином, вважаємо, що однією із гарантій права на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями (бездіяльністю) органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, має бути встановлення в законодавстві строку, протягом якого можуть бути скасовані постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, постанова про закриття справи або виправдувальний вирок суду.

_____________________________________

[37] Озерський І.Реабілітація у кримінальному процесі. /Право України.-2004-№5.-с.25

[38] Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового слідства), прокуратури або суду. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю/Л.М. Горбунова, С.В. Рогачов, І.Ф. Іванчук, Ю.В.Трало; М-во юстиції України.-К.:[ТОВ „Поліграф-Експрес], 2006.- с. 23

[38] Новиков В.Гарантії права особи на компенсацію шкоди, заподіяної незаконним обвинуваченням /Право України. - 1998. - № 11. - с.- 32

ВИСНОВОК

Закріплення за державою обов'язку забезпечення прав і свобод людини дає можливість, у випадку порушення останніх, звернутись до суду з метою їх захисту та відновлення, а також за компенсацією шкоди, завданої таким порушенням.

На сьогодні зі вступом в дію Цивільного кодексу України вирішення питань, пов'язаних із відшкодування заподіяної шкоди перейшло на новий етап регулювання. Однак і зараз перед громадянином, який потрапив у життєву ситуацію, в якій він є постраждалим постає багато питань правового характеру. Адже для того, щоб правильно, а головне законно вчинити у кожній конкретній ситуації, крім норм Цивільного кодексу необхідне знання цілого ряду підзаконних нормативних актів.

Атож, у цій роботі ми намагалися якнайповніше розглянути чинне законодавство України, яке регулює питання відшкодування шкоди, завданої незаконними діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів, а також дослідити сутність самого поняття як деліктного зобов'язання, підстави та умови відповідальності. Ми розглянули більш детально порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів та її особливості.

Дослідивши ці питання, ми можемо, зробити висновок, що нечисленні наукові праці з даної тематики були створені ще в радянський час і в правовому сенсі вже значно застаріли для тлумачення діючої нормативно-правової бази, а висвітлення цього питання недостатньою мірою розкрите в літературі. В сучасній же цивілістиці недостатнє висвітлення цього питання пояснюється складністю самих деліктних правовідносин, які знаходяться на стику цілого ряду суміжних галузей права. Також, майже не приділяється увага проблемі відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів, немає чіткого визначення сторін у цій категорії справ для відшкодування шкоди, не визначено в Законі від 1 грудня 1994 року граничного розміру моральної шкоди, яка відшкодовується, виникає складність при відновленні майнового стану потерпілого.

Loading...

 
 

Цікаве