WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів - Курсова робота

Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів - Курсова робота

______________________________________

[27] Шкіря М. Визначення моральної шкоди, завданої фізичній особі. /Юридичний вісник України .2003. №40. - с. 11

[28] Постанова Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди". №4 від 31.03.1995 р. /Право України.-1995.-№7.- с.53-54

моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Розмір моральної шкоди визначається судом з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Якщо для з'ясування обставин щодо наявності у громадянина моральної шкоди виявиться потреба в спеціальних знаннях, суд може призначити належну експертизу, висновок якої оцінюється поряд з іншими доказами у справі.[29, с. 33] Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб, у якому виражається характер відповідальності. За час незаконного перебування громадянина під слідством чи судом розмір моральної шкоди має бути не меншим однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством або судом. Моральна шкода в такому випадку відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету, незалежно від вини посадових осіб правоохоронних та судових органів.[30, с. 871, 872]

Але в процесі складання позовних заяв виникає сама важлива проблема – проблема розміру компенсації завданої моральної шкоди.

Звичайно, що спосіб, яким визначається розмір моральної шкоди не є однозначним. Тим більше, коли ми говоримо про те, що при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Пов'язано це з тим, що ключові поняття – фізичні та душевні страждання – не є константою. А тому однакові неправомірні дії у відношеннях різних людей будуть мати абсолютно

різні результати. Хтось на це навіть не зверне уваги, а комусь така подія в його

____________________________________

[29] Порядок виконання Державним казначейством України рішень суду щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури, а також судів. Затв. Наказом Державного казначейства України №48 від 07.03.2006р. /Офіційний вісник України №13 від 11.04.2003 – 2003 р. - с. 33

[30] Науково-практичний коментар Цивільного Кодексу України. /За ред. В.М. Коссака.-К: Істина, 2004. – с. 871, 872

свідомості поламає життя. З вищевказаними труднощами пов'язані і проблеми визначення розміру моральної шкоди у суді. Як правило такий розмір визначається, виходячи не із суб'єктивного сприйняття потерпілим незаконних дій (бездіяльності), які направлені проти нього, а із об'єктивних факторів, таких як тривалості і роду незаконних дій.[31, с. 33]

Залишається також ще одне невирішене запитання – яким чином визначається розмір відшкодування моральної шкоди. Як свідчить практика, визначаючи розмір відшкодування, суддя має кілька варіантів: 1) взяти за основу суму, яку заявляє позивач, але користуватися принципами розумності і справедливості. Суд може змінити суму або залишити такою, про яку просить позивач. Причому суд може не тільки зменшити розмір відшкодування, а й збільшити порівняно з тим, про який просить позивач. Суддя також має звернути увагу на мотивацію розрахунку розміру відшкодування. Якщо визначена сума відрізняється від суми, заявленої позивачем, судді слід абстрагуватися від мотивації позивача та дати власну мотивацію, оскільки в п.9 постанови Пленуму ВСУ від 31.03.95 вказано: "Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви". В іншому разі, як свідчить практика, рішення може бути скасовано в частині відшкодування моральної шкоди з причини невмотивованості визначення її розміру. 2) призначити судово-психологічну експертизу або визначити розмір відшкодування моральної шкоди самостійно.[32, с. 3] Відповідно до п. 152 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз експертові можна поставити такі запитання: - чи є ситуація, що досліджується в справі, психотравмувальною для певної особи? - якщо так, то чи страждала ця особа (чи зазнала вона моральної шкоди)? - який можливий розмір грошової компенсації за завдані страждання (моральну шкоду)?[33, с. 72] Звернутися до експерта позивач може і за власною ініціативою, якщо бажає запропонувати суду розмір

________________________________________

[31] Анатолий Косован.Проблемы возмещения морального вреда. /Юридическая практика №33/2007 от 14.08.2007. – с.33

[32] Агафонов Сергій.Морально шкодити в Україні почали з 1993-го. Особливості відшкодування моральної шкоди за законодавством. /Закон і Бізнес. №14 (794) 7.04.07 - 13.04.07. - с.3

[33] Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень. Затв. Наказ Мінюст. України N 53/5 від 08.10.1998. /Офіційний вісник України вiд 03.12.1998 - 1998 р., № 46. - с.72

відшкодування, але не може визначити його самостійно. Хоча в разі самостійного звернення позивача (без призначення експертизи судом) до експерта останній виступатиме як спеціаліст.

Поки що в Україні не існує чіткої законодавчої позиції стосовно того, яким чином вираховується розмір відшкодування моральної шкоди. Однак російський учений А. Ерделевський розробив формулу, за якою можна вирахувати розмір відшкодування. Цю формулу він описав у своїй монографії „Компенсація моральної шкоди в Росії та за рубежем". Хоча формула розроблена в Росії, вона цілком може застосовуватись і в Україні, оскільки враховує ті самі чинники, передбачені ст.23 Цивільного кодексу України для вирахування розміру відшкодування. Більш того, ця формула вже застосовується при проведенні судово-психологічної експертизи акредитованими експертами, які працюють як у державних НДІ, так і в недержавних закладах.

Формула має такий вигляд:

D = d * fv * i * c * (1 – fs).

D (від англ. damage- збиток, шкода) - розмір компенсації дійсної моральної шкоди;

d - розмір компенсації презюмованої моральної шкоди.

fv (від англ. fault — вина, violator — заподіювач шкоди) - ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, при цьому 0 <= fv <= 1.

c (від англ. circumstances — обставини) — коефіцієнт урахування обставин, що заслуговують на увагу (об'єктивні фактори), при цьому 0 <= с <= 2.

fs (від англ. fault — вина, survivor — потерпілий) - ступінь вини постраждалого, при цьому 0 <= fs <= 1.[34, с. 156]

Підбиваючи підсумки, зазначимо, що проблема відшкодування моральної шкоди й, особливо, визначення її розміру стоїть досить гостро. Немає єдиної концепції та єдиних механізмів призначення відшкодування та певної грошової суми за певний вид страждань. Тому варто на законодавчому рівні детально конкретизувати порядок визначення психотравмувальної ситуації та присудження відшкодування, а також встановити механізм визначення її розміру.

______________________________________

[34] Эрделевский А.М. Компенсация морального вреда в России и за рубежем.- М.: Форум-Инфра-М, 1977.-с. 156

2.3. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями

(бездіяльністю) судових та правоохоронних органів

Право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок незаконних дій органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду виникає у громадянина в таких випадках: а) постановлення судом виправдувального вироку; б) закриття кримінальної справи за відсутністю складу злочину, події злочину, недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину; в) винесення постанови про відмову у порушенні кримінальної справи по будь-яких з вищевказаних обставин; г) закриття справи про адміністративне правопорушення на основі підстав, встановлених Кодексом України про адміністративні правопорушення чи іншим спеціальних законом, наприклад Митним Кодексом України, Законом України „Про боротьбу з корупцією".[35, с. 58]

Loading...

 
 

Цікаве