WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів - Курсова робота

Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів - Курсова робота

поведінкою заподіювача, вини є обов'язковими умовами виникнення даного виду

відповідальності.

Одними з перших дослідників інституту зобов'язань із відшкодування шкоди, в тому числі і завданої незаконними діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів були Б.С. Антимонов, О.О. Красавчиков та А.М. Бєлякова. Їхні праці є основним підґрунтям для науковців та практиків при вирішенні питань про відшкодування завданої шкоди. Пізніше дослідження даного інституту проводили М.С. Малеїн, Л.Г. Могилянський, О.Л. Жуковська. Серед досліджень, виконаних в Україні, на особливу увагу заслуговують праці Д.В. Бобрової та С.Н. Приступи. У роботах згаданих авторів аналіз зобов'язань із відшкодування шкоди був основним предметом дослідження. Про даний вид зобов'язань йшлося також у працях Х.І. Шварца, К.К. Яїчкова, К.А. Флейшиц, Ю.С. Червоного, О.С. Йоффе, Г.П. Кафтановської, А.О. Собчака, В.Т. Смірнова, Ю.Х. Калмикова, Г.К. Матвеєва, В.В. Глянцева, С.Є. Донцова, К.Б. Ярошенка, П.Р. Стависького, Є.О. Харитонова, М.Д. Єгорова, А.М. Савицької, О.С. Шевченко, А.І. Загорулька та ін. Однак питання про поняття зобов'язань із відшкодування шкоди є суперечливим, спірним в юридичній літературі.[9, с. 86] Оскільки, в новому Цивільному кодексі України законодавець не дає визначення поняття відшкодування шкоди, завданої діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів, ми змушені досліджувати його правову природу через призму теорії інституту зобов'язань із відшкодування шкоди.

За чинним законодавством, шкода, що спричинена незаконними діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів відшкодовується за нормами: Цивільного кодексу України, Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду"; Положення про застосування Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", затвердженого наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України; Порядку

виконання Державним казначейством України рішень суду щодо відшкодування

_____________________________________

[9] Делікти в цивільному праві України: Навч. посібник./За ред.Русу С.Д.-Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2001.- с. 86

шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього

(досудового) слідства, прокуратури, а також судів, затвердженого Державним казначейством України; Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди", „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", „Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення".

Підводячи підсумок, хочеться загадати висловлювання О.С. Йоффе про двояке цільове призначення зобов'язань такого характеру, як відшкодування шкоди, завданої незаконними діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів:

  • по - перше, вони слугують охороні власності, оскільки загроза майнових

санкцій відіграє превентивну (попереджувальну) роль. Але якщо, не дивлячись на попереджувальні заходи, майнова шкода все-таки була заподіяна, компенсація за рахунок порушника забезпечить відновлення власнику того становища, у якому він знаходився до моменту, коли йому було завдано шкоди.

  • по - друге, вони слугують також захисту інтересів особистості, охороні її

життя та здоров'я. Завдана шкода теж може призводити до певних майнових втрат, тому вона виконує і відновлювальну (компенсаційну) функцію.[10, с. 38]

Атож, можемо стверджувати, що шкода, завдана громадянину незаконними діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів та порядок її відшкодування має свою специфіку. По-перше, не кожна шкода, завдана незаконними діями згаданих органів, підлягає відшкодуванню, а лише та, яка передбачена у спеціальних нормативно-правових актах; по-друге, шкода відшкодовується не судовими та правоохоронними органами, а державою; по-третє, шкода відшкодовується незалежно від вини заподіювача. Враховуючи, що видання спеціальних норм, пов'язане із внутрішньою особливістю врегулювання відносин з відшкодування шкоди, вимагається наявність у чинному законодавстві норми, в якій би була врахована ця специфіка, а також чітко визначене поняття такого відшкодування.

____________________________________

[10] Онищенко Ганна. До питання про співвідношення поняття „деліктного зобов'язання" та „деліктної відповідальності" у теорії цивільного права. /Юридичний журнал №10/2005 від 19 грудня 2005 року - с.38

    1. Підстави та умови відповідальності за шкоду, заподіяну незаконними діями (бездіяльністю) судових та правоохоронних органів

Підставами відповідальності за шкоду, заподіяну незаконними діями

(бездіяльністю) судових та правоохоронних органів, є шкода, незаконні дії, причинний зв'язок між незаконними діями та шкодою. При цьому, як уже зазначалось, наявність вини не є обов'язковою, бо відповідно до законодавства шкода відшкодовується незалежно від вини службових осіб органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури та суду. Адже незаконність дій виражається у тому, що заподіювач шкоди діяв поза межами, встановленими для його правомірної поведінки правом (законом), і таким чином діяв проти законних прав інших осіб, порушуючи їх.

Обов'язковою підставою для відшкодування заподіяної шкоди є наявність взаємозв'язку між протиправною поведінкою того, хто заподіяв шкоду, і шкодою, що настала. Для його встановлення слід довести, що: 1) протиправна поведінка передувала настанню шкідливих наслідків; 2) шкідливі наслідки є результатом протиправної поведінки. [11, с. 6,7]

Насамперед, спробуємо з'ясувати, що ж таке: „протиправність", „протиправна поведінка", „протиправна бездіяльність" і в чому вона проявляється, оскільки в жодному нормативному акті ми такого визначення не зустрічаємо.

Протиправність поведінки – це невиконання юридичного обов'язку, встановленого нормою права. Відповідно до форм юридичних обов'язків протиправність виступає у формі дії або бездіяльності. Якщо для виконання активного юридичного обов'язку необхідне вчинення зобов'язаною стороною певних дій, то пасивний юридичний обов'язок виконується шляхом утримання від вчинення заборонених дій. Протиправна поведінка – це поведінка, заборонена законом. Протиправна бездіяльність – це не вчинення особою дії, до якої вона зобов'язувалася нормою права. Сама по собі пасивність не є протиправною, вона стає такою лише у випадку, коли норма права зобов'язує цю особу до вчинення

___________________________________

[11] Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового слідства), прокуратури або суду. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. /Л.М. Горбунова, С.В. Рогачов, І.Ф. Іванчук, Ю.В.Трало; М-во юстиції України.-К.:[ТОВ „Поліграф-Експрес], 2006.- с.6,7

відповідної дії.[12, с. 870] Хоча Б.Т. Безлепкін вважає, що „не протиправність дій чи вина службових осіб, а несправедливість обвинувачення, покарання, застосування кримінально-процесуального примусу є загальною ознакою умов для відшкодування шкоди, завданої громадянину судовими та правоохоронними органами".[13, с. 116]

Спробуємо визначити за вчинення яких протиправних діянь правоохоронних і судових органів передбачається відшкодування шкоди.

До таких діянь Цивільним кодексом України віднесено:

  1. незаконне засудження;

  2. незаконне притягнення до кримінальної відповідальності;

  3. незаконне застосування як запобіжного заходу тримання під вартою;

  4. незаконне застосування як запобіжного заходу підписки про невиїзд;

  5. незаконне затримання;

  6. незаконне накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.[14, с. 220]

Закон України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові

незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" майже дублює статтю 1176 Цивільного кодексу України, хоча більш її деталізує зокрема у статті 1 вказано, що відшкодуванню підлягає шкода, завдана громадянинові внаслідок:

Loading...

 
 

Цікаве