WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Господарське право та господарське законодавство. Предмет і метод господарського права - Реферат

Господарське право та господарське законодавство. Предмет і метод господарського права - Реферат

Витоки господарського законодавства у історичних пам"ятках права.

"Руська правда" - ранньофеодальний кодекс Ки-шсько1 Pyci, поряд з кримшально-правовими нормами становлював порядок торговельного обиу, мав шсти-тути позики, банкрутства, застави, найму, здач1 товару на збершання.

Положения "Русько'1 правди" не набули такого ж розвитку, як торгове право XI - XII ст. у мктах 1та-лшського та шмецького узбережжя, але торгове право Кишсько! Pyci розвивалося у одному напрямку з ев-ропейським торговим правом

Магдебурзьке право - право мюького самовря-дування та ринкових вщносин у м1стах, бшьша час-тина його норм регламентувала торпвлю та ремесло, д1ялънють цех1в та гшьдш, вщносини власносп та оподаткування. Було засобом захисту мют в1д сва-вшля магнат1в-княз1в.

Магдебурзьке право було надано Киеву у 1494 - 1497 pp. та застосовувалося у багатьох мютах Украши до середини XIX ст. (у Галицько-Волинських землях - з початку XIV ст. до середини XVIII ст.)

3. Господарські правовідносини. Суб'єкти господарювання та їх види

У процесі господарської діяльності суб'єкти господарського права вступають між собою в певні господарські відносини. Господарські відносини склада-

ються між державою, яка здійснює управління економікою, органами виконавчої державної влади — міністерствами, відомствами, державними комітетами та між підприємствами і підприємцями. Господарське право як наука охоплює широкий спектр явищ, пов'язаних із господарською діяльністю юридичних, фізичних осіб та їх структурних підрозділів, які здійснюють господарську і підприємницьку діяльність.

Господарські правовідносини регулюються нормами різних галузей права; Так, відносини між державними органами і підприємствами регулюються адміністративним правом, тобто є адміністративними правовідносинами. Відносини щодо організації та застосування найманої праці, оплати праці, часу праці та відпочинку, гарантій і компенсацій регулюються трудовим правом. У процесі господарювання суб'єкти підприємництва використовують природні ресурси, а відносини щодо використання природних ресурсів регулюються відповідними галузями права — земельним, водним, лісовим, екологічним. Суб'єкти підприємництва у своїй діяльності формують і використовують власні фінансові ресурси, є платниками податків, а, отже, і учасниками фінансових правовідносин. Проте ці відносини лише створюють матеріальні, фінансові, організаційні умови функціонування господарських відносин.

Отже, господарські правовідносини — це сукупність відносин, які виникають у процесі господарської діяльності між державними органами і підприємцями (підприємствами) стосовно виробництва, розподілу та реалізації продукції, надання послуг і робіт з метою отримання прибутків. Норми господарського права є загальнообов'язковими правилами поведінки, що встановлені компетентними органами і забезпечені при їх застосуванні примусовою силою держави.

Різноманітний характер господарських правовідносин зумовлює існування широкого кола їх учасників — суб'єктів господарського права.

Суб'єкти господарського права — це учасники гос-

подарських правовідносин, які на основі юридично відособленого майна безпосередньо здійснюють передбачену законодавством і статутом господарську чи управлінську діяльність.

Основними видами суб'єктів господарювання відповідно до Господарського кодексу України (ст. 55— 57, ст. 73, 74, 78, 80, 93, 113) є:

— підприємства всіх форм власності, державні та комунальні унітарні підприємства, господарські товариства, підприємства колективної власності, приватні, та їх структурні підрозділи;

— об'єднання підприємств (асоціації, трести, синдикати, концерни, корпорації, конгломерати та ін.);

— органи державної влади і управління з управління економікою;

— фінансово-кредитні установи (Національний банк, комерційні банки, ощадний банк);

— посередницькі організації (біржі, брокерські контори, аудиторські кампанії);

— фізичні особи — підприємці, які здійснюють господарську діяльність без створення підприємства.

Серед суб'єктів господарського права найважливіша роль належить підприємству, як основній ланці народного господарства України.

Підприємство — самостійний суб'єкт господарювання, який має права юридичної особи і здійснює виробничу, науково-дослідну, торговельну та іншу господарську діяльність з метою отримання відповідних прибутків (доходів). Підприємство має право здійснювати будь-які види діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України та відповідають статуту. Підприємство має самостійний баланс, розрахункові (поточні) та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також ідентифікаційний код (ст. 62 ГКУ).

Відповідно до ст. 63 Господарського кодексу України за формами власності підприємства поділяються на: приватні (засновані на власності фізичної особи); колективні (засновані на власності трудового колективу підприємства); господарські товариства (акціонерні, командитні, з обмеженою відповідаль-

ністю, з додатковою відповідальністю); підприємства, засновані на власності об'єднання громадян; комунальні (засновані на власності відповідної територіальної громади); державні (засновані на державній власності), в тому числі казенні підприємства.

Окремі підприємства як суб'єкти господарського права можуть на добровільних засадах об'єднатися у великі виробничі, комерційні, торгові, наукові комплекси для виконання робіт і виробництва окремих товарів та надання послуг.

Фінансово-кредитні та посередницькі установи займаються забезпеченням кредитування суб'єктів господарської діяльності, інвестування об'єктів підприємництва, страхування, комерційними та посередницькими послугами, біржовою торгівлею тощо.

Суб'єктами господарського права є органи державної влади та управління, а саме: Кабінет Міністрів України, міністерства та відомства, місцеві органи управління економікою, виконкоми, місцеві державні адміністрації та ін. Вони мають право видавати господарські правові акти, регламентують господарські відносини, контролюють діяльність підприємців.

У структурі суб'єктів господарського права особливе місце належить громадянам України, іноземцям і особам без громадянства, які відповідно до законів України можуть створювати підприємства, фірми, займатися торгівлею, підприємницькою діяльністю і надавати послуги.

Суб'єкти господарського права мають право провадити господарську, торговельну та комерційну діяльність, мати фінансові, основні фонди та цінності, статут, печатку, самостійний баланс, розрахунковий рахунок у банках України та за кордоном, розпоряджатися своїм майном, вони мають вчасно надавати податковим органам декларацію щодо прибутків, сплачувати податки, обов'язкові платежі та ін. Всі суб'єкти господарської діяльності мають право володіння, розпорядження та користування предметами господарської діяльності, трудовими, фінансовими, матеріальними ресурсами. Проте всі вони функціонують на основі Господарського Кодексу України та

інших правових актів і законів, підзаконних актів, статутів, рішень, постанов, положень та інструкцій, які мають імперативний, тобто обов'язковий характер і забезпечені силою держави.

4. Господарське законодавство, його система, ознаки та джерела.

В умовах переходу до ринкової економіки, здійснення приватизації та перетворення державної власності в приватну виникла необхідність у прийнятті Господарського кодексу України та пакету законів, які формують нові господарські, економічні, політичні та фінансові процеси функціонування ринкової економіки.

Господарське законодавство — це система економічних і правових норм (фінансового, комерційного, трудового, банківського, земельного, адміністративного права і т. д.), що регулюють різні галузі народного господарства. Більша частина цих нормативних актів включає норми трьох і більше галузей права.

Наприклад, у прийнятих Верховною Радою України нових Господарському та Цивільному кодексах України 2003 року передбачено норми фінансового, господарського, цивільного, адміністративного та трудового права.

Основні засади господарської діяльності передбачені Господарським кодексом України, але разом з тим господарсько-правові норми можуть також прийматися органами державної влади і управління усіх рівнів, господарськими органами, що функціонують на засадах господарського розрахунку, та промисловими об'єднаннями, міністерствами, фінансовими органами та об'єднаннями, підприємствами, організаціями і громадянами.

Господарсько-правові норми є різновидом загальних правових норм і характеризуються такими ознаками:

— вони встановлюються державою та забезпечуються державним примусом;

Loading...

 
 

Цікаве