WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Генезис спеціальних знань та значення експертно-криміналістичних установ що до проведення судово-балістичних досліджень - Реферат

Генезис спеціальних знань та значення експертно-криміналістичних установ що до проведення судово-балістичних досліджень - Реферат

Реферат на тему:

Генезис спеціальних знань та значення експертно-криміналістичних установ що до проведення судово-балістичних досліджень

В сучасних умовах спеціальними знаннями, стосовно кримінально-процесуальної діяльності, згідно ст. 75 КПК України, є спеціальні знання в області науки, техніки, мистецтва і ремесла, що використовуються для вирішення певних питань при розслідуванні карних злочинів. Суб'єктами використання спеціальних знань можуть бути слідчі і особи, що проводять дізнання, експерти і спеціалісти, що володіють знаннями в галузі науки, техніки, ремесла, мистецтва. Аналіз ряду тогочасних законодавчих актів свідчить про те, що спеціальні знання широко застосовувались в юридичній практиці. Основними формами їх були: запрошення (притягнення) досвідчених осіб для з'ясування, перевірки значущої для розкриття злочину інформації; дослідження матеріальних носіїв інформації. В законодавчих актах нормативне врегулювання використання спеціальних знань фактично не відображається, відповідальні особи не визначаються, згадка в законах про існування спеціальних дослідних закладі не зустрічається. В якості суб'єктів застосування спеціальних знань найбільш часто використовувались дяки та піддячі. Перші спроби використання спеціальних знань в галузі балістики були проведені медиками та хіміками, ще починаючи з ХІV-ХV століття. Першими державними експертними установами в Росії, котрі повинні були забезпечити об'єктивність правосуддя, були Аптекарський наказ і Іванівська площа в Москві. Аптекарський наказ функціонував і проводив експертні дослідження вже в першій половині ХV століття. Другою експертною установою була Іванівська площа в Москві. Про діяльність площі, як самостійної організації, згадується в історичних документах, що відносяться до 1589-1590 років. Як експертну установу площа почала свою діяльність в XVII столітті. Однак процес використання спеціальних знань в правоохоронній практиці не був достатньо чітко врегульований нормами права і мав стихійний характер. В цей період часу відбувалось емпіричне використання спеціальних знань. З подальшим накопиченням навичок, знань та досвіду, переконанні в необхідності їх використання, відбувається законодавче закріплення спеціальних знань. Так, у 1864 році, вперше, в Статуті Кримінального Судочинства передбачалось проведення експертиз і участь в них спеціалістів. Характерно, що законодавець вперше визначив умови, що забезпечують об'єктивність проведення експертизи. Законом заборонялося залучати в якості спеціалістів осіб, котрі мають зацікавленість в результатах розслідування судової справи, а саме: свідки, судді чи присяжні засідателі, а також божевільні, священики, присяжні, повірені та інші особи. В цей час, як джерело доказів при розкритті злочинів, використовуються не тільки показання свідків і явні обставини скоєного злочину, а і результати використання спеціальних знань. Крім того, вперше в законодавчому порядку урегульовано питання про таку форму використання спеціальних знань, як судова експертиза. Визначено поняття спеціаліста як суб'єкта використання спеціальних знань, що стало розумінням такого і в сучасних умовах. Об'єкти досліджуються не шляхом візуального спостереження, а з використанням технічних засобів. Експертними дослідженнями займаються такі державні заклади, як: Медична рада, Лікарські управи, Експедиція заготовлення державних паперів, Російське технічне товариство. В кінці ХІХ століття створено перший криміналістичний заклад - судово-фотографічна лабораторія Є.Ф. Бурінського. Перша спроба наукового узагальнення експертної практики в галузі дослідження вогнепальної зброї стосувалась застосування хімічних методів. В керівництві по судовій хімії А. Наке, котре вийшло в світ в 1874 р., поряд із методами дослідження отруть, автор розглянув питання про дослідження вогнепальної зброї. Він поділяв експертизу на три стадії: 1) експертний огляд; 2) дослідження; 3) відповідь на поставлене питання. З кінця ХІХ століття проведення судово-балістичних експертиз стає все більш поширеним явищем. При розслідуванні справ та проведенні судово-балістичних експертиз, починають проводитись експертні експерименти [3, 5-6]. Першим хто здійснив ідентифікацію за кулею був Генрі Годдард в 1835 році. 28 липня 1912 року був ухвалений закон про заснування першого в Росії кабінету науково-судової експертизи. Подальша деталізація правового регулювання діяльності кабінету знайшла своє відображення в інструкції, що була ухвалена 3 листопада 1912 року. В січні 1913 року кабінети науково-судової експертизи відкрили при прокурорі Московської судової палати. В 1914 році такі ж кабінети почали працювати в Києві і Одесі. Організація кабінетів криміналістичної експертизи на науковій основі зробила значний внесок в розвиток вітчизняної криміналістики. На зміну застарілим кустарним заходам, що виконувалися випадковими в експертній справі особами при дослідженні об'єктів, прийшли нові методи, засновані на новітніх досягненнях технічних і природознавчих наук. Виникнення криміналістичних установ в системі органів внутрішніх справ тісно пов'язане з організацією і діяльністю служби карного розшуку. 5 жовтня 1918 року було прийняте Положення про організацію відділів карного розшуку. 1 березня 1919 року при Центррозшуку був створений і почав діяти кабінет науково-судової експертизи, завідуючим якого був призначений П.С. Семеновський. 1 листопада 1923 року в Україні в м. Харкові був створений третій кабінет науково-судової експертизи. Харківський кабінет науково-судової експертизи, як інститут, почав свою роботу з жовтня 1925 року. На сьогодні створена чітка система експертних органів. Так, в цей час в системі Міністерства внутрішніх справ України існують і ефективно діють експертно-криміналістичні установи оснащені сучасним науково-технічними засобами. Експертно-криміналістична служба МВС України входить до блоку кримінальної міліції і складається з експертно-криміналістичних підрозділів, до яких належать Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України (ДНДЕКЦ) та науково-дослідні експертно-криміналістичні центри (НДЕКЦ) при ГУМВС, УМВС, УМВСТ [40, 1.1.1.]. ДНДЕКЦ, НДЕКЦ є самостійними структурними підрозділами Міністерства внутрішніх справ, підпорядковуються Міністру, начальникам ГУМВС, УМВС, УМВСТ. Структурними підрозділами НДЕКЦ ГУМВС, УМВС, УМВСТ є відділи, відділення, групи з експертно-криміналістичного забезпечення органів внутрішніх справ, які перебувають в оперативному підпорядкуванні керівництва відповідних міськрайлінорганів внутрішніх справ і підрозділів спеціальної міліції для експертно-криміналістичного забезпечення розкриття, розслідування та попередження злочинів [40, 1.1.2.]. Організаційно-методичне керівництво НДЕКЦ, ГУМВС, УМВС, УМВСТ здійснює Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України.

Література:

  1. И.Ф. Крылов. В мире криминалистики. Л.: 1980. С. 5-6.

  2. Наказ МВС України 30.08.1999 р., № 682. П. 1.1.1.-1.1.4.

Loading...

 
 

Цікаве