WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Знання у галузі балістики як науково-теоретичні основи проведення судово-балістичних досліджень - Реферат

Знання у галузі балістики як науково-теоретичні основи проведення судово-балістичних досліджень - Реферат

Реферат на тему:

Знання у галузі балістики як науково-теоретичні основи проведення судово-балістичних досліджень

На сьогоднішній день судова балістика сформувалась як галузь науки криміналістики, а тому має свій предмет, методи, завдання. Судова балістика є теоретичною і методологічною основою експертизи вогнепальної зброї і набоїв. В процесі проведення досліджень застосовуються не тільки методи і прийоми судової балістики, але й залучаються знання з інших наук. Перш ніж досягти сучасного становища серед інших галузей знань криміналістичної техніки, судова балістика пройшла довгий і нелегкий шлях. Початківцями в даній галузі стали зброярі, судові медики та хіміки. Тільки в першій половині ХІХ століття сформувалась галузь криміналістики - судова балістика, на основі завдань та об'єктів, що досліджуються в ході проведення експертизи вогнепальної зброї і набоїв. Розвиток судової балістики базувався на принципах, які були результатом праці багатьох науковців-криміналістів протягом десятка років. Ці принципи і стали теоретичною основою стійкого фундаменту сучасної судової балістики. Експертиза налічує не одне століття свого існування. Її зародження безпосередньо пов'язане з появою вогнепальної зброї, разом з якою з'явились і випадки як необережного, так і умисного нанесення вогнепальних ушкоджень. Але теоретичне обґрунтування, а відповідно, і наукове визнання експертиза вогнепальної зброї і набоїв одержала порівняно нещодавно. В сучасних умовах спеціальними знаннями, стосовно кримінально-процесуальної діяльності, згідно ст. 75 КПК України, є спеціальні знання в галузі науки, техніки, мистецтва і ремесла, що використовуються для вирішення певних питань при розслідуванні кримінальних злочинів. Судової балістики, як окремої галузі знань в дореволюційній (до 1917 р.) Росії не існувало. Незважаючи на це, окремі, іноді талановито виконані судово-балістичні експертизи були і в ті роки. Судова балістика як частина криміналістичної науки відбулась лише в радянський час, і то не відразу. Більше двох десятиліть відбувалось накопичення спеціальних знань і практичного досвіду, готувались найкращі кадри, створювались необхідні прилади. Заслуга зведення у визначену систему всіх накопичених у цій галузі знань належить радянському судовому медику і криміналісту проф. В.Ф. Червакову. Його внесок у формування нової наукової галузі був дуже значним. Саме він вперше в нашій літературі вжив у 1937 році і сам термін "судова балістика", раніше запропонований американськими вченими. Спочатку до даного терміну радянські вчені відносились критично, так С.П. Мітрічев наголошував, що поняття "балістика" має лише непряме відношення до дослідження вогнепальної зброї і боєприпасів і що криміналіста цікавить значно більш ширше коло питань, ніж фахівця з балістики. Виходячи з цих розумінь С.П. Мітрічев робив висновок, що термін "судова балістика" є невдалий, тому що не відображає специфіки досліджень, а також є незрозумілим для широкої маси судових і слідчих працівників. Цієї думки дотримувавсь і М.В. Терзієв, котрий вважав, що стосовно експертизи вогнепальної зброї, боєприпасів і слідів дії вогнепальної зброї термін "судово-балістична експертиза" є не точним. Заперечення проти терміна "судова балістика" не припинились і пізніше. Так, І.А. Сапожніков у 1956 році знову повернувся до обговорення даного терміна. Знаходячи вживання його необґрунтованим, він запропонував назву "судово-балістична експертиза" замінити назвою "криміналістична експертиза зброї і боєприпасів" [1, с.65-68]. Цю думку підтримав Б.І. Шевченко в 1962 році та ряд сучасних науковців. П.Д. Біленчук, А.В. Кофанов, О.Ф. Сулява, в ході написання підручника "Балістика: криміналістичне вогнестрільне зброєзнавство" в 2003 році, не лише погодились з вище викладеним судженням, але й запропонували власний термін - "криміналістичне вогнестрільне зброєзнавство". Криміналістичне вогнестрільне зброєзнавство як галузь криміналістичної техніки вивчає технічні питання, що виникають під час розслідування злочинів, пов'язаних із застосуванням вогнепальної зброї і боєприпасів до неї. [2, с.60-74].

Судова балістика включає технічні відомості, які відносяться до вогнепальної зброї, боєприпасів і слідів їх застосування; розробляє рекомендації щодо застосування методів і засобів виявлення цих об'єктів, їх вилучення і дослідження, з метою встановлення обставин, які мають суттєве значення для розслідування, розкриття і попередження злочинів. Науковими основами формування судової балістики є як положення загальної балістики, так і відомості зі спеціальних військових наук (матеріальна частина зброї, конструювання зброї) та інших споріднених галузей знань. І.С. Андрєєв зазначає, що "балістика - це наука про рух артилерійських снарядів, мін, авіабомб, куль при стрільбі". Основними її розділами є зовнішня і внутрішня балістика. Таким чином до наукових основ судової балістики відносяться також і система знань про процес пострілу, а також закономірності утворення слідів пострілу на кулях, гільзах і перепонах. Зовнішня балістика досліджує дії основного і додаткових факторів пострілу. Це означає, що зовнішня балістика досліджує рух снарядів, куль, шроту і т.п., після зупинення їх силової взаємодії зі стволом зброї, а також фактори, які впливають на цей рух. Внутрішня балістика вивчає рух снарядів, куль, шроту і т.п., в каналі ствола зброї під впливом порохових газів, а також інших процесів, які відбуваються при пострілі в каналі ствола. Вище викладене дозволяє зробити висновки, що внутрішня балістика починається з наколу бойка капсуля, від чого виникає вибуховий запал ініціюючого складу. Промені вогню проникають через затравочні отвори капсульного гнізда дна гільзи і запалюють пороховий заряд. При загоранні порохового заряду і досягненні певного тиску всередині набою снаряд починає рухатися під тиском порохових газів по каналу ствола. До моменту виходу снаряда і супроводжуючих його порохових газів із дульного зрізу ствола процеси внутрішньої балістики закінчуються. І.С. Андрєєв в зв'язку з цим справедливо вказує, що судова балістика як специфічна галузь знань використовує відомості з балістики і адаптує їх для вирішення своїх завдань, вивчає рух снаряда (куль, шроту) в каналі ствола зброї і повітрі, а також відповідно все те що супроводжує такий рух, явищ і обставин (властивості зброї, утворення слідів на кулях, шроті, гільзах та додаткові фактори пострілу), які мають важливе доказове значення [2, с.63]. На снаряд (кулю), який рухається в повітрі діють сили тяжіння та опору повітря. Також ми знаємо, що снаряд (куля) до моменту виходу з каналу ствола набирає обертального руху під час проходження по нарізам (котрі в ньому містяться), а вже після виходу, траєкторія польоту кулі буде відхилятись в бік обертання (в залежності від нарізів, в правий чи лівий бік). Дане явище (зсунення кулі, що обертається під час польоту в повітрі в бік обертання) називають деривацією. Саме під дією цих сил, снаряд (куля) в повітрі проходить меншу відстань ніж у безповітряному просторі [3, с.30]. Дані факти експерт-криміналіст враховує при проведенні судово-балістичних досліджень. Явище деривації приймається до уваги під час визначення дистанції з якої був проведений постріл. На повноту і стійкість відображення ознак зброї на відстріляних кулях впливають дві групи факторів, котрі відносяться до технічного стану зброї і властивостям патронів: діаметр кулі і спосіб її кріплення в гільзі, швидкість руху кулі в стволі, матеріал поверхні оболонки кулі, вага і тип кулі, змазка каналу ствола, наявність продукту пострілу і металізація на поверхні каналу ствола. Стійкість відображення ознак зброї на гільзах залежить від інших факторів: тиску, виникаючого в результаті згорання пороху під час пострілу, міцності і пластичності металу капсуля і гільзи, зусилля пружини бойка (курка), конструкції ударно-спускового механізму, наявності на гільзі захисної плівки лаку, забруднення деталей зброї і згущення змазки і т.п. [4, с.26-31]. Основним фактором пострілу є дія снаряда (кулі, шроту) на перепону. Слідом основного фактору пострілу являються різні по значимості зміни (пошкодження) перепони. За ступенем змін слідосприймаючого об'єкту всі вогнепальні пошкодження можна поділити на проникаючі та поверхневі.

Додаткові фактори пострілу характеризуються явищами, які супроводжують і доповнюють дії основного фактору пострілу. До них відносяться: віддача зброї і рефлекторне повернення її вперед до мішені; викидання з каналу ствола з великою швидкістю розпечених порохових газів; контакт поверхні снаряду з краями пошкодження. Використання вогнепальної зброї для вчинення злочину супроводжується утворенням джерел доказової інформації, якими можуть бути такі об'єкти зброєзнавчих досліджень, як гладкоствольна і нарізна зброя: старовинна і сучасна, головним чином стрілецька, а також її частини - магазин, щоки руків'я; приладдя до зброї - шомпол, протирка, кобура, чохол; тайники для зберігання зброї - книги, бруски деревини з виїмками для зберігання зброї; пристрої та предмети, які не є зброєю, але схожі з нею: стартові пістолети, будівельно-монтажні пістолети, пневматичні, газові пістолети та револьвери, запальнички, іграшки та ін.; боєприпаси, гільзи, кулі, шріт, капсулі, контейнери, клейтухи; матеріали та інструменти для виготовлення спорядження боєприпасів; вибухові речовини - порох та його компоненти (сірка); кульові, шротові пробоїни та пошкодження - вм'ятини, тріщини; сліди відображення на гільзах, кулях, шротинах і клейтухах. При розслідуванні злочинів, які скоєні з застосуванням вогнепальної зброї поряд з іншими слідами і речовими доказами залишаються сліди від куль. шроту на різних предметах, кіптява на тілі стрілявшого, в самій зброї і на предметах, які знаходились в момент пострілу перед нею, кулі, шріт, клейтухи, набої і сама зброя. Дані, які отримані в процесі проведення окремих слідчих дій (огляду місця події, обшуку і т.п.) дозволяють: а) встановити факт застосування вогнепальної зброї; б) визначити вид іноді систему зброї, яка була застосована; в) встановити обставини скоєння злочину (місце стрільби, напрямок і дистанцію пострілів, кількість зброї яка була використана в конкретній ситуації). Знання судової балістики та практичне використання її даних дозволяє експерту-криміналісту одержувати докази про використання вогнепальної зброї при вчиненні злочинів. Вогнепальна зброя - у зброєзнавстві, пристрій призначений для механічного ураження цілі на відстані снарядом (кулею, шротом), який одержує спрямований рух за рахунок енергії порохових газів або їх аналогів. Основними об'єктами судової балістики є вогнепальна зброя, а також її частини і деталі, набої до неї і їх елементи (снаряди - кулі, шрот, картеч; гільзи; капсулі, клейтухи; контейнери; прокладки; порохові заряди), а також сліди застосування набоїв (вогнепальні ушкодження, відкладення продуктів пострілу, сліди на снарядах і стріляних гільзах). Звідси до першої групи закономірностей, що є предметом вивчення судової балістики, відносяться ті, що пов'язані з відображенням у матеріальному світі обставин виготовлення і застосування названих об'єктів (процесу пострілів і формуванні слідів на зброї, елементах набоїв та на уражених перепонах). Завданнями судової балістики є розробка технічних прийомів, методів і засобів виявлення, фіксації, вилучення, зберігання і дослідження вогнепальної зброї, набоїв до неї і слідів їх застосування з метою розкриття, розслідування і попередження злочинів. Ці прийоми, методи і засоби складають другу групу закономірностей, які вивчає судова балістика. До третьої групи, яка є предметом дослідження судової балістики можна віднести закономірності використання отриманої інформації при розкритті злочинів і встановленні обставин при розслідуванні кримінальних справ пов'язаних із застосуванням вогнепальної зброї. Поряд з основними об'єктами судової балістики, існує маса об'єктів, тісно зв'язаних з ними. А саме: матеріали й інструменти, що використовувалися для виготовлен- ня або ремонту знаряддя й елементів набоїв, спорядження набоїв; виготовлені окремі деталі, частини зброї і набоїв; креслення і малюнки для виготовлення вогнепальної зброї і набоїв до неї (виконані підозрюваним або іншими особами); інформація про речову обстановку місця події (місця проведення пострілів, перезаряджанні зброї, виготовлення або зберігання зброї і т.д.) або вогнепальних ушкодженнях на тілах трупів або живих осіб, інформація про які міститься в протоколах слідчих дій (огляду, обшуку, допиту та ін.), висновках експертів і в додатках до них (фотознімках, кресленнях, фонограмах, відеофонограмах та ін.). Судова балістика, як галузь криміналістики ґрунтується на загальних і приватних теоріях та положеннях. До приватних зброєзнавчих теорій і положень можна віднести такі: вчення про індивідуальність рельєфу деталей вогнепальної зброї, що контактують із кулями і гільзами; вчення про усталеність рельєфу деталей вогнепальної зброї (ідентифікаційний період); вчення про механізм утворення сліді на снарядах і гільзах; вчення про вплив різних чинників на відображення ознак деталей зброї в слідах на кулях і гільзах; науково розробки по фіксації слідів на досліджуємих об'єктах; положення про оцінку різних властивостей і ознак при формулюванні висновків експертом. Крім окремих теорій, у процесі проведення експертиз вогнепальної зброї та набоїв керуються і багатьма іншими загально криміналістичними теоріями. Особливо широко використовуються положення теорії криміналістичної ідентифікації, криміналістичної діагностики і класифікації, вчення про криміналістичну версію. У експертизі вогнепальної зброї та набоїв застосовуються традиційні методи дослідження, що використовуються і в інших науках: спостереження і вимірювання, експеримент, порівняння, опис і т.д. До спеціальних криміналістичних методів і методик насамперед варто віднести макро- і мікрофотографічний метод фіксації слідів на снарядах і гільзах, метод одержання експериментальних снарядів і гільз, методику експериментального визначення дистанції пострілу за осипом шроту і методику визначення технічного стану вогнепальної зброї. Експертиза вогнепальної зброї та набоїв вирішує ідентифікаційні і не ідентифікаційні питання. Вирішення ідентифікаційних питань відноситься до "трасології", що вивчає механізм утворення слідів на снарядах і гільзах і ряд інших закономірностей з метою ідентифікації зброї. Специфіка слідоутворення на снарядах і гільзах не дозволяє включити її в загальну трасологію, хоча вона базується на єдиних теоретичних положеннях про індивідуальність зовнішньої будови об'єктів, що ототожнюються, їх відносної усталеності. Багато теоретичних питань слідоутворення, розроблені насамперед трасологією, а методи роботи зі слідами, є загальними для обох видів криміналістичної експертизи. Не ідентифікаційні питання вирішуються "криміналістичним дослідженням обставин пострілу". Термін "криміналістичний" підкреслює, з одного боку, те, що тут вивчаються не тільки технічні питання дослідження вогнепальної зброї і боєприпасів, але і дається належна криміналістична оцінка. З іншого боку, таке найменування виділяє дослідження слідів пострілу на тілі людини і трупа, що відносяться до компетенції судово-медичної експертизи. Дослідження обставин пострілів проводяться експертами (більшість питань) і слідчими в ході огляду місця події (найчастіше - за участю спеціаліста). Судова балістика має тісний взаємозв'язок з іншими науками та галузями знань. Особливо з військово-технічними науками в питаннях зовнішньої балістики [2, с.68]. Як і будь яка галузь криміналістичної техніки, судова балістика має свої сфери практичного застосування. Не процесуальна: при проведенні оперативно-розшукових заходів; у криміналістичній реєстрації - організація і функціонування обліків стріляних куль і гільз, вилучених із місць нерозкритих злочинів (кулегільзотеки), обліків нарізної вогнепальної зброї за зразками (моделям, системам), калібрам, номерам і рокам виготовлення (вилученої, знайденої, добровільно зданої, загубленої і викраденої); у профілактичній діяльності (виявлення конструктивних недоліків зброї, що викликають нещасні випадки при поводженні з нею; визначення засобів і матеріалів, їх джерел, що використовувались для виготовлення зброї і набоїв). Процесуальна: при проведенні слідчих дій: слідчого огляду (місця події, місцевості, помешкань, предметів, трупів людей); слідчого експерименту; перевірки показів на місці; обшуку; виїмки; одержання зразків для порівняльного дослідження; призначення судових експертиз; при проведенні судових експертиз і насамперед, зброєзнавчо-технічної експертизи; криміналістичної експертизи.

Loading...

 
 

Цікаве