WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості правового регулювання договорів про спільну господарську діяльність - Реферат

Особливості правового регулювання договорів про спільну господарську діяльність - Реферат

Реферат на тему:

Особливості правовогорегулювання договорів про спільну господарську діяльність

Однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарські договори, за допомогою яких опосередковуються зв'язки між суб'єктами господарювання, а також між ними та іншими учасниками господарських відносин.

Кожен вид договору має свої особливості, і тому вимагає окремого правового регулювання і відповідного закріплення спеціальних норм.

Одним із завдань, що мають вирішуватися в процесі нормативно-правового регулювання господарських договірних відносин, є підтримання рівноваги між інтересами окремих суб'єктів господарювання та публічними інтересами.

В процесі правового регулювання господарських договірних відносин досягаються два види цілей: внутрішні та зовнішні. Внутрішні цілі завжди виражаються в правомірності, тобто законності правових відносин, що виникають. Зовнішні цілі пов'язані із досягненням у процесі правового регулювання конкретного економічного, політичного та іншого ефекту [2].

Згідно із ч.7 ст.179 Господарського кодексу (далі – ГК) України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом (далі – ЦК) України з урахуванням особливостей, передбачених іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Однак, чинним ГК України не передбачено жодних особливостей укладення господарського договору про спільну діяльність (далі – СД), а тому суб'єкти господарювання та негосподарюючі суб'єкти – юридичні особи при укладенні господарського договору спільної господарської діяльності керуються правилами, встановленими ЦК України (зокрема гл.77 „Спільна діяльність") та такими спеціальними нормативно-правовими актами, як, наприклад, Інструкція про порядок обліку платників податків, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998 р. № 80, Порядок привласнення реєстраційних намірів платників податків, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 03.08.1998 р. № 180 та ін. Зазначена особливість правового регулювання процедури укладення господарського договору про СД тягне за собою низку проблем, що вимагають свого ефективного вирішення.

Окремі проблемні питання укладення договорів про СД, переважно з цивільно-правової точки зору, неодноразово висвітлювалися у працях О.Дзери, А.Довгера, В.Луць та ін. З огляду на специфіку укладення господарських договорів, науково-теоретичною розробкою даної проблематики займаються такі вчені, як В.Мамутов, В.Хахулін, В.Щербина та ін. [3].

Договір про СД, як і будь-який інший господарський договір, вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо всіх його істотних умов. Істотними, згідно із чинним ГК України, є умови, визначені такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ч.2 ст.180). Відповідно до ч.3 ст. 180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-яком уразі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

При укладанні договору про СД перед суб'єктами господарювання та негосподарюючими суб'єктами – юридичними особами неминуче постають проблеми правового регулювання.

Першою із них є проблема форми господарського договору про СД та його державної реєстрації. Із цієї проблеми випливає й інша проблема: укладання попереднього договору про спільну діяльність.

Ускладнена процедура укладання та реєстрації договорів про СД згідно із податковим законодавством, а також прагнення держави до тотального контролю за підприємницькою діяльністю господарюючих суб'єктів й обліком її фінансових результатів призводять до створення в процесі укладення господарського договору про СД, так званого неправосуб'єктного об'єднання. Воно виникає безпосередньо у процесі укладення та виконання договору про СД суб'єктами господарювання та негосподарюючими суб'єктами – юридичними особами. Це пов'язано з тим, що вимоги податкового законодавства створюють необхідність формування в дійсності неіснуючого суб'єкта, що має свій реєстраційний номер платника податків, є платником ПДВ й має відповідне свідоцтво платника ПДВ, має індивідуальний податковий номер, складає окремий баланс, може також мати окремий поточний рахунок у банку. Здає окремо від звітності учасників СД спеціальну звітність про облік результатів СД тощо [4].

Утворення неправосуб'єктного об'єднання є суттєвого перешкодою, що створює проблеми та ускладнення при виконанні вимог ГК та ЦК України в частині правового регулювання СД. Цю проблему доцільно вирішувати господарсько-правовим методом владних приписів, згідно із якими діяльність суб'єктів зазначених правовідносин підпорядковуватиметься обов'язковим моделям, визначеним господарським, а не податковим законодавством.

Список використаних джерел:

  1. Станіславський В. „Договірні відносини в насінницькій діяльності" // Право України. – 2007. – № 10. – С.65.

  2. Беляневич О. „Деонтичні характеристики господарського договірного права України як нормативної підсистеми" // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 12. – С.16.

  3. Рєзнікова В. „Особливості правового регулювання договорів про спільну господарську діяльність за участю іноземного інвестора" // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 10. – С.10.

  4. Рєзнікова В. „Укладення господарського договору про спільну діяльність: проблемні аспекти правового регулювання // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 9. – С.104.

Loading...

 
 

Цікаве