WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Теоретичні засади криміналістичної ідентифікації гладкоствольної вогнепальної зброї - Реферат

Теоретичні засади криміналістичної ідентифікації гладкоствольної вогнепальної зброї - Реферат

Реферат на тему:

Теоретичні засади криміналістичної ідентифікації гладкоствольної вогнепальної зброї

В процесі розслідування злочинів, вчинених із використанням вогнепальної зброї, в тому числі гладкоствольної, нерідко, виникає потреба в проведенні ідентифікаційних судово-балістичних експертиз.

Ідентифікація (від лат.identifico) означає ототожнення, тобто встановлення тотожності об'єкта за якимись ознаками, властивостями. Ідентифікувати, ототожнити - означає вирішити питання, чи є певний об'єкт розшукуваним. Наприклад, чи являється вилучена мисливська рушниця тією зброєю, що застосовувалась під час вчинення розслідуваного злочину. Ідентифікацією прийнято називати і сам процес ототожнення, порівняльного дослідження, що є основою вирішення питання про тотожність [3, с.27].

На думку М.В.Салтевського, ідентифікацію, як загальний метод, що використовується у різних галузях знання, треба відрізняти від криміналістичної ідентифікації як окремого методу криміналістики. Як зазначає М.В.Салтевський, криміналістична ідентифікація - це специфічний метод, що дозволяє виконувати вузькі ідентифікаційні завдання, сутність яких зводиться до встановлення тотожності конкретного об'єкта, що має стійку зовнішню форму [5, с.29].

Методологічну основу криміналістичної ідентифікації становлять такі положення матеріалістичної діалектики та логіки як інструмента пізнання, а саме:

а) загальний взаємозв'язок явищ у природі та суспільстві (якщо є наслідок, то обов'язково існувала причина, немає наслідку без причини, немає злочинів без слідів);

б) усі об'єкти матеріального світу індивідуальні ("немає двох речей, котрі були б однакові" - Гегель); будь-який об'єкт, подія, явище індивідуальні і можуть бути ототожнені;

в) всі об'єкти рухаються та видозмінюються, таким чином об'єкт залишається самим собою тільки деякий час, який залежить від швидкості змін; час, протягом якого об'єкт залишається відносно незмінюваним і його можна ототожнювати, називають ідентифікаційним періодом.

В основі теорії і практики криміналістичної ідентифікації знаходяться поняття індивідуальності об'єктів та їх тотожності. Індивідуальність - це якісна та кількісна визначеність об'єкта, яка відрізняє його від всіх інших об'єктів. Говорячи про індивідуальність, потрібно не забувати, що з плином часу стан любих предметів та їх ознак певним чином змінюється. Саме цьому матеріалістична діалектика виходить з відносного характеру тотожності, включаючи до нього також відмінності та зміни [2, с.38].

В судовій балістиці для індивідуалізації вивчаються не всі ознаки зброї, а лише ознаки її зовнішньої будови, оскільки поверхня каналу ствола та деталей, контактуючих з гільзою, завжди мають певний рельєф. Рельєфність слідоутворюючих поверхонь деталей вогнепальної зброї, в тому числі гладкоствольної, мається навіть у абсолютно нових екземплярів, що витікає з характеру виробничого процесу та чистоти обробки деталей [4, с.35].

Вогнепальна зброя ототожнюється за слідами, які містять відображені ознаки. До ознак відносяться різноманітні конструктивні особливості, нерівності мікрорельєфу самої вогнепальної зброї (слідоутворюючого об'єкту), а також відображення вказаних нерівностей мікрорельєфу зброї у слідах на снарядах та гільзах.

Загальні ознаки властиві всім екземплярам зброї даної системи, і тому вони дають підставу для розподілу зброї на системи та в свою чергу в середині системи зброї на групи. Класифікація загальних ознак в значній мірі сприяє індивідуалізації зброї, але будь-яка їх сукупність недостатня для ідентифікації зброї.

Індивідуальними або особистими ознаки в балістиці являються окремі дрібні нерівності та дефекти поверхні слідоутворюючих деталей. В слідах тертя ці ознаки відображаються у вигляді трас-борозенок та валиків. В слідах натискання індивідуальними ознаками являються дрібні особливості форми та конфігурація окремих вм'ятин і опуклостей [2, с.40].

Поняття встановлення індивідуальної тотожності гладкоствольної вогнепальної зброї може включати в себе [1, с.160]: - ідентифікацію гладкоствольної зброї, що застосовувалась на місці події за слідами на снарядах (наприклад, кулях, шроті, картечі, клейтухах-концентраторах та їх замінниках) і стріляних гільзах; - приналежність кулі та гільзи одному набою; - встановлення єдиного джерела походження набоїв і їх елементів за місцем їхнього виготовлення, застосовуваним інструментам для їх спорядження.

Наукові засади дослідження слідів каналу гладкоствольної зброї були закладені В.Ф.Гущиним у Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім.М.С.Бокаріуса.

В основі методики ототожнення гладкоствольної зброї за слідами каналу ствола на шротові, картечі та спеціальних кулях, полягають такі принципи:

а. шріт, що рухається при пострілі по каналу ствола у снарядах, не обертається і не переміщується, а кожна шротина зберігає своє положення;

б. у зв'язку з цим треба розрізняти шротини крайові - розташовані по поверхні заряду і які безпосередньо контактують з внутрішньою поверхнею каналу ствола, та серединні - які знаходяться в середині заряду;

в. при пострілі у русі шротового снаряду по стволу о його стінки труться тільки крайові шротини, на їх поверхні в контактних точках виникають сліди ковзання у вигляді рівнобіжних борозенок і валиків [5, с.243].

У зв'язку з вищезазначеними принципами слідоутворення на снарядах, складність проведення ідентифікаційних досліджень гладкоствольної вогнепальної зброї обумовлена декількома чинниками, основними з яких є:

- на відмінність від слідів на кулях, стріляних з нарізної зброї, у слідах на шроті, картечі та клейтухах-концентраторах, стріляних з гладкоствольної зброї, відображається обмежена кількість загальних ознак;

- рідко вдається встановити початок та закінчення трас, тобто визначити положення шротини в момент слідоутворення;

- якщо при порівнянні декількох полів нарізів експерт синхронно повертає кулі, суміщаючи співпадаючі сліди, то при порівнянні декількох шротин неможливо визначити їх взаєморозташування по окружності ствола - це може тягнути за собою порівняння невідповідних ділянок;

- при стрільбі з нових хромованих стволів сліди на снарядах дуже дрібні та нестійкі;

- сліди відображаються на м`якому матеріалі (полімерні матеріали, сплави металів) і піддаються значним змінам після утворення їх в каналі ствола (сліди згладжуються навіть після влучення шротин в одяг або тіло людини);

- важко відтворити на експериментальних снарядах такі як і на шроті, умови слідоутворення, що в значній мірі ускладнює процес пошуку стійких слідів на слідосприймаючих частинах снарядів, а в даних дослідженнях це крайнє необхідно із-за обмеженості загальних ознак.

Перераховані та деякі інші чинники ускладнюють ідентифікацію гладкоствольної вогнепальної зброї, за слідами на шроті, картечі та клейтухах-концентраторах, але не виключають її. Тому, на нашу думку, залишається актуальним питання вдосконалення, розробки та впровадження в практичну діяльність нових методів та методик ідентифікації гладкоствольної вогнепальної зброї.

Література:

  1. Біленчук П.Д., Кофанов А.В., Сулява О.Ф. Балістика: криміналістичне вогнестрільне зброєзнавство. Підручник./ За редакцією проф. П.Д.Біленчука.- К.: Міжнародна агенція "BeeZone", 2003. - 384 с.

  2. Ермоленко Б.Н. Теоретические и методические проблемі судебной баллистики. К., РИО МВД УССР, 1976, 152 с.

  3. Криминалистическое исследование охотничьего огнестрельного оружия / И.В.Писаренко, Н.П.Молибога, Г.П.Василенко, П.Д.Биленчук.К.: РИО МВД УССР, 1987.- 176 с.

  4. Кофанов А.В. Криміналістичне дослідження гладкоствольної вогнепальної зброї. Монографія.- К.: Видавництво "КИЙ", 2005.- 192 с.

  5. Салтевський М.В. Криміналістика (у сучасному викладі): Підручник. - К.: Кондор, 2005. - 588с, 32 іл.

Loading...

 
 

Цікаве