WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Удосконалення захисту учасників кримінального судочинства спецпідрозділами судової міліції "Грифон" - Реферат

Удосконалення захисту учасників кримінального судочинства спецпідрозділами судової міліції "Грифон" - Реферат

Реферат на тему:

Удосконалення захисту учасників кримінального судочинства спецпідрозділами судової міліції "Грифон"

На сьогоднішній день провадження по забезпеченню безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві недостатньо активно досліджується наукою адміністративного права. Так, замало уваги приділяється теоретичному обгрунтуванню місця цього провадження в системі адміністративних проваджень. Постанова про застосування заходів безпеки як адміністративно-правовий акт також потребує свого теоретичного дослідження: юридичні властивості цього документа, межі дії, місце серед актів адміністративного примусу - всі ці аспекти потребують подальшого вивчення фахівцями адміністративного права.

Підтримання судовою міліцією громадського порядку під час судових засідань - один з ключових моментів забезпечення безпеки учасників судочинства. Але заходи забезпечення цього порядку не є ефективними і потребують удосконалення. Для цього існують як відповідні передумови, так і відповідні можливості.

За даними дослідників, протиправний вплив на учасників кримінального судочинства здійснюється: за місцем проживання потерпілих і свідків - у 46,8 % випадків; у будинках правоохоронних органів, судів і поблизу них - у 25,4% випадків; на вулицях, у громадських місцях - у 20% випадків; за місцем роботи або навчання потерпілих і свідків - у 6,3% випадків; в інших місцях - у 1,5% випадків.[1] Парадоксально, але факт: захищеність учасників кримінального судочинства в приміщеннях судів і на вулицях майже однакова! Наведені дані свідчать, що навіть в будинках судів учасники кримінального судочинства не позбавлені загрози протиправного впливу, не можуть почуватися у безпеці.

Вплив може проявлятися в різних формах: образи, попередження, і т.п. У застосуванні форм протиправного впливу, криміналізація яких неможлива, полягає ще одна, і не менш важлива причина того, що треба розвивати і удосконалювати адміністративно-правові заходи безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.

На сьогоднішній день особі, яка має намір здійснити тиск на учасників кримінального судочинства, ніщо не заважає потрапити до приміщення суду. Згідно п. 2.4.5 "Правил пропуску осіб до приміщень судів..." [2] особи, які прибувають на відкриті судові засідання, пропускаються за пред'явленням документа, який засвідчує особу. Просто треба сказати, на слухання якої справи особа з'явилася і все.

Звичайно, можна сказати, що для припинення подібних проявів існує ст.185-3 КУпАП ("Прояв неповаги до суду"), [3] яку суд має застосовувати. Детальний аналіз норм цієї статті свідчить, що не завжди її можна застосувати до осіб, які здійснюють тиск на учасників кримінального судочинства. Адже відповідальність передбачена у випадку "непідкорення... розпорядженню головуючого" або "порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил".

Крім цього, ніщо не заважає чинити вплив поза зали судового засідання, в коридорах, інших приміщеннях суду і т.п. Все це істотним чином впливає на поведінку учасників судочинства, але притягнути до відповідальності за подібні діяння практично неможливо.

Навіть якщо до особи, яка чинить тиск на учасників судочинства, і буде застосована ст.185-3 КУпАП, не пустити її в наступне засідання працівники судової міліції просто не мають права.

Отже доводиться констатувати, що сьогодні судова міліція не має ефективних важелів впливу на осіб, які порушують громадський порядок в судових засіданнях, погрожують учасникам судочинства. Застосування норм ст.185-3 КУпАП - це реагування "постфактум", коли порушення порядку в залі суду вже відбулося.

Ефективним заходом протидії цим проявам може стати захисний припис. Цей захід вже використовується для попередження насильства в сім'ї. Закон України "Про попередження насильства в сім'ї" [4] містить детально розроблений механізм застосування такого припису, а також передбачає відповідальність за його порушення. Так, стаття 1 цього закону містить поняття "психологічного насильства", тобто насильства, "пов'язаного з дією...на психіку... шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю". В цій же статті є і поняття захисного припису - спеціальної форми реагування "щодо захисту жертви насильства..., яким особі, яка вчинила насильство..., забороняється вчиняти певні дії стосовно жертви насильства..."

На думку автора, ці досить досконалі формулювання з успіхом можна застосовувати в контексті захисту учасників кримінального судочинства.

Підставою для винесення захисного припису повинна бути заява особи, стосовно якої висловлена погроза, здійснюється залякування та інші подібні дії. Працівник судової міліції складає відповідний рапорт, до якого долучаються заява особи, щодо якої здійснюється "психологічне насильство", пояснення особи, яка здійснює тиск, пояснення очевидців.

Припис виноситься командиром спецпідрозділу судової міліції та погоджується з головуючим в судовому засіданні (або головою суду). Особі, щодо якої винесено припис, треба заборонити: входити до приміщення суду; отримувати інформацію про хід судового слідства; вести телефонні переговори з жертвою насильства; розшукувати жертву насильства. Термін дії припису повинен встановлюватися до закінчення судового розгляду справи.

Оскільки згідно п.2.1. "Правил пропуску осіб до приміщень судів..." дані про осіб, які прибули до приміщень судів, повинні заноситися працівниками судової міліції у журнал відвідувачів, то копія припису повинна надаватися цим працівникам для безпосереднього виконання. За порушення вимог захисного припису повинна встановлюватись адміністративна відповідальність.

Ось так, на думку автора, схематично може виглядати ця процедура.

Механізм застосування такої форми реагування як захисний припис існує майже шість років. Тільки у 2006 році винесено близько 5 тисяч захисних приписів з приводу насильства в сім'ї. [5] Процедурно-процесуальні питання: збір матеріалів, винесення припису, його безпосереднє виконання, контроль і нагляд - вже достатньо чітко відпрацьовані. Це провадження треба тільки доопрацювати з урахуванням специфіки діяльності судів та судової міліції.

Запровадження процедури захисного припису - це реагування превентивне, спрямоване на недопущення взагалі подібних негативних проявів. В перспективі, з прийняттям закону про судову міліцію, це провадження можна було б включити в текст даного документа. Цей захід буде ефективним, він дійсно сприятиме охороні громадського порядку в приміщеннях судів, дозволить зменшити рівень психологічної напруги під час проведення судових засідань, реально зміцнити безпеку учасників кримінального судочинства.

Література:

  1. Бобраков И.А. Воздействие преступников на свидетелей и потерпевших и криминалистические методы его преодоления. Дисс. на соискание уч. ст. канд. юрид. наук. - М., 1997. - С. 196-197.

  2. Правила пропуску осіб до приміщень судів та на їх територію транспортних засобів: Наказ Державної судової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2005 № 102/765 // www.rada.gov.ua.

  3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84. (Доповнено статтею 185-3 згідно з Указом ПВР № 9166-11 від 04.05.90; із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 647-12 від 18.01.91, Законами № 55/97-ВР від 07.02.97, № 2635-IV від 02.06.2005) // Відомості Верховної Ради - 2005. - № 28. - Ст.374.

  4. Про попередження насильства в сім'ї : Закон України № 2789-III від 15 листопада 2001 року // Відомості Верховної Ради - 2002. - № 10. - Ст.70.

  5. Офіційний сайт Міністерства внутрішніх справ // http://www.mvs.gov.ua/.

Loading...

 
 

Цікаве