WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Перспективи впровадження в експертну практику автоматизованих ідентифікаційних систем - Реферат

Перспективи впровадження в експертну практику автоматизованих ідентифікаційних систем - Реферат

Реферат на тему:

Перспективи впровадження в експертну практику автоматизованих ідентифікаційних систем

Всі системи АІС є дуже коштовними. Наприклад, поліції Німеччини придбання системи „Моrfо" для 16 федеральних земель та центральної бази обійшлось майже у 100 млн. євро, а щомісячне обслуговування її становить 15 тис. євро [1, С.15]. Питання автоматизації процесу перевірки за дактилообліками в Україні поки що розв'язується стихійно. Обласні експертні підрозділи забезпечують себе різноманітними автоматизованими дактилоскопічними ідентифікаційними системами самостійно залежно від маркетингу та коштів, які вони мають. Ось чому сьогодні в державі експлуатується п'ять різних систем: „Сонда" та „DЕХ" - російського походження, „Дакто-2000" - білоруського, „Dermolog" - німецького та „Моnа Lizа" - американо-угорського. У 1999 році за їх допомогою отримано 10%позитивних ідентифікацій від загальної кількості. Усі зазначені системи відрізняються одна від одної як операційною системою так і системою керування базою даних, а також алгоритмами побудови цифрових образів зображення для зберігання в базі даних та пошуку. Для створення таких систем використовують різні програмні засоби розробки інтерфейсу. Такий стан справ не дозволяє створити однотипну розподілену систему обробки дактилоскопічної ідентифікації, унеможливлює взаємодію між регіонами, не дозволяє здійснювати централізоване управління системою. Система АДІС, яку слід створити, повинна охоплювати всі дактилоскопічні обліки ОВС України (а не близько 6,5 млн. дактилокарт, інакше навіщо її взагалі створювати), і тому вже за своїм значенням вона має бути національною. Є підстави вимагати використання при її створенні сертифікаційних ліцензійно чистих програмно-технічних засобів і проектних рішень, які повинні бути документально підтверджені, причому прикладні програми також мають бути локалізовані. До того ж проект створення національної АДІС повинен розроблятися відповідно до вимог постанов Кабінету Міністрів України і бути узгодженим із Національним агентством по інформації при Президенті України, а відбір та придбання засобів обчислювальної техніки, оргтехніки, телекомунікаційного обладнання тощо, необхідних для функціонування системи, має визначатись на тендерній основі. [1, С.5] Отож, стає зрозумілим, що побудова національної АДІС не можлива без створення відповідної інфраструктури, яка сьогодні практично відсутня. Йдеться, насамперед, про впровадження однотипного програмного забезпечення та сучасних високоякісних телекомунікаційних мереж, кадрове забезпечення щодо експлуатації АДІС та їх супроводження, створення нової чіткої системи формування дактиломасивів і, нарешті, дотримання суворої виконавчої дисципліни. Україна, на жаль, досі не має власної АДІС. Використання закордонних систем створює низку труднощів щодо їх експлуатації та подальшого розвитку, вводить у залежність від виробника. Крім того, по-перше, це суперечить економічній політиці держави, спрямованій на підтримку вітчизняного виробника, і потребує додаткових фінансових витрат при технічному супроводженні та оновленні версій програмного забезпечення, суттєвих доробок через постійно зростаючі вимоги до якості та надійності системи. По-друге, однією з головних цілей державної політики в науковій та науково-технічній діяльності є зміцнення національної безпеки. Враховуючи всі наявні об'єктивні причини, стає очевидним, що проблема створення власного національного аналога автоматизованої дактилоскопічної ідентифікаційної системи є нагальною. Впровадження АДІС передбачає використання високоякісних телекомунікаційних мереж, які здатні здійснювати обмін дактилоскопічною інформацією в значних обсягах між віддаленими станціями. З цього приводу можна розглянути варіант, як створення окремої мережі передачі дактилоскопічної інформації, так і використання наявних каналів зв'язку, якими користується МВС. Однією з найважливіших умов упровадження та експлуатації автоматизованих систем є кадрове забезпечення. Нажаль технічне забезпечення підготовки експертів-дактилоскопістів у деяких навчальних закладах не відповідає вимогам розвитку сучасних комп'ютерних технологій - взагалі. Проте разом із тим виникла інша проблема, яка, здається побічною, але насправді є надзвичайно важливою й суттєвою. Ідеться про підвищення культури праці, яка пов'язана зі збором, систематизацією дактилоскопічної інформації та експлуатацією автоматизованих систем. Причому це стосується не тільки співробітників експертної служби, а й інших підрозділів, причетних до функціонування дактилоскопічних обліків. Ефективність АДІС оцінюють кількістю розкритих злочинів, яка залежить не тільки від надійності системи, а й від того, чи є в базі сліди і дактилокарти злочинців. [2, С.135] З огляду на якісний склад дактилообліків необхідно зазначити, що оперативні співробітники, на котрих покладено завдання щодо їх створення, не приділяють необхідної уваги формуванню повноцінних масивів, не вбачають у цьому один із найефективніших елементів скорочення часу на розкриття злочину. Крім того, експерти-криміналісти не завжди забезпечують своєчасну передачу дактилокарт до наступних облікових рівнів. Низька якість застосування дактилообліків характеризується, наприклад, тим, що тільки 10-20% списку осіб, що становлять оперативний інтерес, зберігається в криміналістичних обліках районної ланки. Багато дактилокарт виготовляються з порушенням правил і мають низьку якість і тому стають не придатними для ідентифікації. Непоодинокими є факти, коли співробітники оперативних підрозділів надсилають дактилокарти потерпілих для постановки на облік із свідомо невірними установчими даними. Отже, вірогідність того, що дактилокарти осіб, котрі вчинили або можуть вчинити злочин, будуть включені до процесу перевірки за слідами рук, вилучених з місць нерозкритих злочинів, стає дуже низькою. Насамкінець зазначимо, що впровадження автоматизованих дактилоскопічних ідентифікаційних систем в експертну практику органів внутрішніхсправ України слід проводити планомірно, поетапно, без розрахунку на миттєве й легке отримання високих позитивних результатів. [3, С.26]

Література:

  1. Доповідна записка начальнику ДНДЕКЦ МВС України від 05.07.99. Вих. № 3307.

  2. Бирюков В.В. Совершенствование форм - одно из условий унификации учетно-регистрационных систем//Вісник Луганського інституту ВС. - Луганськ. 1999. - № 3.

  3. Клименко Н.І. Дактилоскопічні обліки органів внутрішніх справ як джерело криміналістично значимої інформації та їх автоматизація // Криміналістичний вісник. Науково-практичний збірник. - К.: ДНДЕКЦ МВС України, НАВСУ, 2000. - Вип. 1.

Loading...

 
 

Цікаве