WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи - Реферат

Правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи - Реферат

Реферат на тему:

Правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи

Застосування судово-медичних знань для вирішення питань, які виникають у практичній діяльності органів дізнання, слідства і суду, називається судово-медичною експертизою. Експертиза, в тому числі і судово-медична, є одним із доказів у слідчому і судовому процесах. Слід підкреслити, що така функція судово-медичної експертизи, як допомога органам охорони здоров`я, є специфічною тільки для нашої судово-медичної служби, у той час як в інших країнах судово-медична експертиза обслуговує лише органи слідства і суду. Існують різні види експертиз: судово-медична, судово-психіатрична, судово-балістична, криміналістична, судово-технічна та ін. Причому судово-медична експертиза почала застосовуватись значно раніше, ніж інші види експертиз. В Україні здійснюється державна (посадова) і вільна судово-медична експертиза. Переважна більшість експертиз проводиться судово-медичними експертами, тобто лікарями, які отримали спеціальну підготовку й обіймають посади судово-медичних експертів. Така експертиза є посадовою чи державною. Обов`язки судово-медичного експерта може виконувати тільки спеціаліст з вищою медичною освітою. Якщо немає лікаря, який обіймає посаду судово-медичного експерта, то відповідно статті КПК України запрошується лікар іншої спеціальності, у такому випадку він називається лікар-експерт, на якого поширюються права і обов`язки судово-медичного експерта. Цей вид експертизи називається вільною експертизою. Проведення судово-медичної експертизи регламентується рядом спеціальних статей кримінального, кримінально-процесуального, цивільного, цивільно-процесуального кодексів України, постанов і розпоряджень уряду, а також положень, правил та інструкцій, які видаються Міністерством охорони здоров`я України і затверджені Наказом № 6 Міністра охорони здоров`я України від 17 січня 1995 р. "Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України". Судово-медична експертиза (дослідження), як і інші види експертиз, проводиться тільки за письмовою пропозицією, постановою, поданням органів дізнання, слідчих органів чи постановою суду (статті КПК України). Відповідно до статті КПК України вона призначається обов`язково для встановлення: причини і категорії смерті; характеру і тяжкості тілесних ушкоджень; статевої зрілості у справах про злочини, передбачені статтями КПК України; віку підозрюваної особи чи звинуваченого, якщо це має значення для вирішення питання про їх кримінальну відповідальність за відсутності відповідних документів про вік. Судово-медична і судово-слідча практика показує, що експертизу необхідно проводити і в ряді інших випадків, наприклад, для визначення втрати працездатності, при симуляції хвороби, статевих злочинах, для визначення стану здоров`я і т. ін. У плані практичного виконання розрізняють такі види судово-медичної експертизи: первинну, додаткову і повторну. При первинній експертизі здійснюється первинне частіше одномоментне і кінцеве дослідження об`єкта з відповідним висновком експерта. Інколи після проведення первинної експертизи необхідно провести додаткове дослідження, проконсультуватися зі спеціалістами, коли слідчий пропонує дати кінцеві висновки з урахуванням усіх матеріалів. Таке дослідження і є додатковою експертизою. Вона може призначатись у випадках недостатньої ясності чи повноти висновків експерта і, як правило, доручається тому саму експерту, який проводив первинну експертизу, або іншому експерту. Повторна експертиза проводиться в тих випадках, коли висновки первинної експертизи були необґрунтованими чи викликали сумнів у їх правильності, не задовольнили з будь-яких мотивів слідство чи суд, або якщо вони суперечать іншим доказам у справі. Повторна експертиза проводиться іншим, більш кваліфікованим експертом чи кількома експертами. Комісійна експертиза за участю кількох експертів однієї спеціальності проводиться в найбільш складних випадках, а саме: у правах про притягнення до кримінальної відповідальності медичних працівників за професійні правопорушення, для визначення процента стійкої втрати працездатності, як повторні експертизи, часто як первинні експертизи у складних кримінальних справах і т. ін. Комплексна експертиза проводиться в одній справі групою різних спеціалістів. В експертизі отруєнь беруть участь лікарі-клініцисти, судові хіміки, біологи, ботаніки та ін. Судово-медична експертиза проводиться як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні. У своїй практичній діяльності судово-медичні експерти керуються Інструкцією про проведення судово-медичної експертизи, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України 17 січня 1995 р. № 6 і узгодженою з Верховним судом України, Генеральною прокуратурою України, Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України. З метою якісної діяльності судово-медичний експерт у процесі досудового слідства і в судовому засіданні повинен добре знати свої права і обов`язки (стаття КПК України). Так, експерт має право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються експертизи; 2) порушувати клопотання про представлення нових матеріалів, необхідних для дачі висновку; 3) з дозволу особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора або суду бути присутнім при провадженні допитів та інших слідчих дій і задавати особам, які допитуються, запитання, що стосуються експертизи; 4) за наявності відповідних підстав – на забезпечення безпеки.

Експерт зобов`язаний: 1) вирішувати питання медико-біологічного характеру і не повинен відповідати на юридичні, технічні та інші немедичні питання, оскільки в них він не є компетентним. Вирішення таких питань, як ступінь вини, умисел та інших, належить до компетенції органів слідства і суду; 2) давати консультації з питань експертизи працівникам слідчих та судових органів (ці консультації не повинні даватися в особистому порядку, наприклад адвокатам, які бажають інколи за допомогою експертних даних якось вигородити свого підзахисного); 3) з`являтися за викликом особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, суду. При неявці без поважних причин він, як і свідок, може бути підданий приводу. До поважних причин неявки відноситься хвороба, службове відрядження, відпустка, неотримання виклику та ін.; 4) зберігати слідчу таємницю, не допускати розголошення даних досудового слідства. Про кримінальну відповідальність за таке розголошення він несе відповідальність за статтями КК України; 5) документувати результати експертизи, тобто складати висновки експерта (акт судово-медичного дослідження) за передбаченою законом формою; 6) доводити до відома відповідних слідчих та судових органів про нові дані, які виявляються при проведенні експертизи і які не знайшли відображення у справі раніше, а також у порядку особистої ініціативи звертати увагу слідчих та судових органів на обставини і факти, які мають значення для розслідування і судового розгляду.

Loading...

 
 

Цікаве