WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Спецкурс з розвитку професійної спостережливості як умова вдосконалення професійної підготовки майбутніх офіцерів-правоохоронців - Реферат

Спецкурс з розвитку професійної спостережливості як умова вдосконалення професійної підготовки майбутніх офіцерів-правоохоронців - Реферат

Реферат на тему:

Спецкурс з розвитку професійної спостережливості як умова вдосконалення професійної підготовки майбутніх офіцерів-правоохоронців

Необхідність забезпечення високоякісної підготовки майбутніх офіцерів правоохоронних органів України, формування та розвиток їх професійних якостей визначає важливість та актуальність визначення педагогічних шляхів формування професійної спостережливості.

Теоретичне вивчення наукової літератури, анкетування й бесіди, проведені з викладачами, свідчать про те, що для вдосконалення процесу розвитку професійної спостережливості у курсантів необхідно провести комплекс педагогічних заходів, зокрема підвищити спрямованість педагогічного процесу на розвиток професійної спостережливості в курсантів; використати організаційні потенціали для формування цієї професійно-значимої якості в курсантів та удосконалити зміст програм і занять з відповідних навчальних дисциплін; поліпшити матеріально-технічне забезпечення відповідних занять; удосконалити методику проведення відповідних занять; удосконалити контрольно-оцінні заходи з розвитку професійної спостережливості в курсантів і слухачів.

Найоптимальнішим, на нашу думку, у цьому випадку можна вважати введення факультативного спецкурсу. Спецкурс повинен передбачати не стільки аудиторні, скільки самостійні заняття слухачів і курсантів та орієнтуватися на їх педагогічно керовану роботу.

При впровадженні спецкурсу з розвитку професійної спостережливості офіцера-правоохоронця важливе значення мають: мета роботи; програма спецкурсу; теоретична модель діяльності курсантів з саморозвитку професійної спостережливості; методика самостійної роботи курсантів з розвитку професійної спостережливості офіцера; теоретична модель діяльності викладача під час проведення спецкурсу; розробка системи контрольно-оцінних заходів за сформованістю рівня професійної спостережливості курсантів на спецкурсі.

Розглянемо основні елементи технології навчання. Одним з перших кроків потрібно вважати розробку однієї загальної програми спецкурсу для ВВНЗ.

При визначенні питання про організаційні форми проведення занять важливо також ураховувати те, що основним способом розвитку професійної спостережливості курсантів під час спецкурсу повинні бути самостійні заняття. Ці заняття повинні проводити спеціально підготовлені викладачі. З огляду на це в програму спецкурсу потрібно включити такі організаційні форми, як самостійні заняття, настановні лекції, практичні заняття й співбесіди. Як показує аналіз наукової літератури, до змісту самостійних занять потрібно внести питання, пов'язані із тренуваннями основних умінь і навичок, необхідних для розвитку професійної спостережливості офіцера правоохоронних органів України, до змісту настановних лекцій і практичних занять - питання, що роз'яснювали б курсантам і слухачам методику формування спостережливості.

Для курсантів потрібно організовувати індивідуальні, самостійні тренування з формування спостережливості. Ці дії (тренування) курсанти можуть здійснювати у вільний від навчання час, у домашніх умовах. У процесі тренувань вони повинні здійснювати такі операції: виявлення й розрізнення візуальних, звукових ознак професійно-значимих об'єктів, порівняння, виявлення відмінностей і подібності, аналіз і синтез та ін. Результатом виконання курсантами (слухачами) тих або інших операцій має бути досягнення ними певного ступеня сформованості професійної спостережливості офіцера-прикордонника.

Контроль, оцінку та облік операцій з розвитку професійної спостережливості курсанти можуть здійснювати як під час їхнього виконання, так і після закінчення. При цьому вони повинні аналізувати, що вже зробили або не зробили під час операцій, що засвоїли й що не засвоїли і чому, чим опанували, а чим не опанували і чому. На основі цього аналізу курсант повинен оцінювати свою діяльність щодо саморозвитку професійної спостережливості в цілому й щодо окремих дій, а також робити потрібне коректування зробленої роботи, заповнювати виявлені прогалини.

Методику самостійної роботи курсантів на спецкурсі з розвитку професійної спостережливості потрібно будувати з урахуванням певних дидактичних принципів: суворої професіоналізації матеріалу; побудови методики тренувань на основі наукових рекомендацій Ю. К. Пугач, Л. О. Регуш, Л. Ф. Спіріна, О. М. Столяренка [3, 4]; дотримання принципу розмаїтості, що передбачає використання усього комплексу дидактичних матеріалів, виданих для самостійних занять на спецкурсі, проведення тренувань з різними реальними об'єктами, зокрема різними приміщеннями, ландшафтами місцевості, вулицями, перехрестями, автомашинами різних марок; принципу поступового нарощування психологічних труднощів, що передбачає зростання складності наочного матеріалу для тренувань з розвитку професійної спостережливості із скороченням часу його подання, проведенням всіх тренувань як у звичайній обстановці, так й в умовах перешкод; принципу самоактивізації мислення, що досягається вправами з опису подібності й відмінностей ознак різних професійно-значимих об'єктів, а також застосуванням методів самонаказу, самопереконання, самонавіювання.

При конструюванні теоретичної моделі діяльності викладача-керівника спецкурсу потрібно враховувати, що цю діяльність необхідно здійснювати за напрямками, що відповідали б трьом організаційним формам занять спецкурсу, запланованим у програмі: діяльність викладача під час настановної лекції, діяльність викладача на практичних заняттях, діяльність викладача під час співбесід [4, с.355-359].

Для того, щоб курсанти, які займаються на спецкурсі, цілеспрямовано розвивали в себе професійну спостережливість, до цієї моделі потрібно включити блок їхньої мотивації через роз'яснення на лекції значення цієї якості для курсанта (слухача) як майбутнього офіцера-правоохоронця.

При конструюванні другої частини моделі, що стосується діяльності викладача під час практичних занять, на експериментальному спецкурсі з розвитку професійної спостережливості офіцера-прикордонника потрібно врахувати теорію К. Д. Ушинського [5, с.388] про педагогічної основи організації вправ і включити до цієї моделі такі блоки: постановка цілей і завдань для курсантів - засвоїти методику самостійної роботи з розвитку професійної спостережливості, навчитися техніці відповідних прийомів; практичний показ викладачем дій з розвитку конкретних умінь і навичок, що є складовими педагогічної структури професійної спостережливості офіцера-прикордонника; організація початкового відтворення курсантами показаних дій в роботі з дидактичним матеріалом, необхідним для розвитку професійної спостережливості; подальше тренування курсантів для зміцнення й удосконалення способів самостійного тренінгу з розвитку професійної спостережливості офіцера-прикордонника.

Окрім цих блоків, до другої частини моделі потрібно включити блоки мотивації (систематичні тренування дозволяють сформувати високорозвинену професійну спостережливість, а значить, і підготуватися до служби в правоохоронних органах України) та підведення підсумків занять, що передбачали б оцінку діяльності курсантів щодо оволодіння запропонованої методики [4, с.275-276].

При конструюванні третьої частини моделі, що стосується діяльності викладача під час занять-співбесід, на основі інформації про вже проведені експерименти з розвитку окремих професійно-значимих якостей у цивільних закладах [3, 4], необхідно включити два основних блоки, що передбачали б контроль за самостійною діяльністю курсантів й надання їм допомоги в оволодінні основною методикою самостійних тренувань з розвитку професійної спостережливості.

Поряд із цим до третьої частини моделі потрібно також включити компонент навчання бажаючих (із числа слухачів і курсантів) методиці оволодіння аутогенним тренуванням, зокрема, за розробками В. С. Лобзіна та М. М. Решетнікова [1], які довели значення самовиховання в розвитку особистості. У психолого-педагогічній літературі є цікавий досвід використання аутогенного тренування в процесі професійного самовиховання.

До третьої частини моделі потрібно також включити і блок способів керування самостійною роботою курсантів, зокрема тих, що позитивно зарекомендували себе: педагогічне навіювання, вплив на слухача, курсанта через конкретну особу; вплив через лідерів мікрогруп і лідера навчальної групи; змагання між слухачами й курсантами щодо кращого розвитку навичок й умінь професійної спостережливості.

Отже, для вдосконалення роботи з формування професійної спостережливості в курсантів необхідно ввести факультативний спецкурс, що передбачав би добровільну участь курсантів і слухачів у тренінгу професійної спостережливості та сприяв їх більшій самовіддачі, активності й цілеспрямованості. Результативність цього спецкурсу значною мірою пов'язана зі спеціальною організацією системи самостійних тренувань курсантів і слухачів, які потрібно проводити у позанавчальний час під педагогічним керівництвом викладача.

Література:

  1. Лобзин В. С, Решетников М. М. Аутогенная тренировка. - Л.: Медицина, 1986. - 280 с.

  2. Попов С. В. Визуальное наблюдение. - СПб.: Изд-во ,,Речь" совместно с издательством ,,Семантика - С", 2002. - 320 с.

  3. Регуш Л. А. Практикум по наблюдению и наблюдательности. СПб: Изд. дом Питер, 2001. - 176 с.

  4. Столяренко А. М. Психологическая подготовка личного состава ОВД. - М., 1978. - С. 18.

  5. Ушинский К. Д. Педагогические сочинения: В 6 т. Ред. коллегия М. И. Кондаков и др. Вступ. сл. и примеч. С. Ф. Егорова. - М.: Педагогика, 1989. - Т.3. - 511 с.

Loading...

 
 

Цікаве