WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Використання автоматизованих систем у практиці експертно-криміналістичних центрів - Реферат

Використання автоматизованих систем у практиці експертно-криміналістичних центрів - Реферат

Реферат на тему:

Використання автоматизованих систем у практиці експертно-криміналістичних центрів

Світовий досвід правоохоронної діяльності свідчить, що найбільш важливим аспектом у підвищенні ефективності використання дактилоскопічних обліків є їх автоматизація. Тобто використання сучасних досягнень інформатики, з метою створення інформаційно-пошукових систем, що містять в своїй основі, по-перше, комп'ютеризовані бази даних, у тому числі про злочинців, знаряддя злочинів, методи здійснення злочинів тощо, а, по-друге, - потужне програмне забезпечення, що дозволяє оперувати цими даними. Як відомо, створення національних автоматизованих дактилоскопічних ідентифікаційних систем, як найбільш ефективних з точки зору їх практичного використання у процесі розкриття злочину, у національних програмах боротьби зі злочинністю зарубіжних країн займає особливе місце. Подібного роду системи являють собою електронний варіант архіву дактилокарт і слідів пальців рук з місць скоєння злочинів із високорозвиненою системою пошуку усередині цього архіву. Вони відрізняються потужним технічним забезпеченням. Певні роботи у цьому напрямку фахівцями експертної служби проводяться, налагоджені ділові контакти з вітчизняними виробниками, які працюють у цій галузі, проаналізовані існуючі автоматизовані системи аналогічного профілю, що працюють в окремих експертних підрозділах, опрацьовані тактико-технічні характеристики майбутньої системи. Враховуючи важливість вирішення даного питання, фахівці експертної служби протягом останніх років співпрацюють над створенням автоматизованої дактилоскопічної уніфікованої пошукової системи, впровадження якої в практичну діяльність дозволить повністю виключити втручання людини в процес обробки дактилоскопічної інформації. Реаліями сьогодення є і той факт, що постійно розвиваючи і удосконалюючи існуючі напрямки традиційної криміналістики, насамперед, працюючи над підвищенням рівня автоматизації експертних досліджень і створенням інформаційно-пошукових банків даних, фахівці служби досягли певних конкретних результатів. За останні десять років автоматизовані банки даних набули широкого застосування в експертній практиці. В першу чергу, це стосується впровадження автоматизованих дактилоскопічних інформаційно-пошукових систем (АДІС), які функціонують сьогодні в „ДНДЕКЦ" і 22 регіональних центрах. Ефективність їх використання підтверджується розкриттям конкретних резонансних злочинів. Наприклад вилучений під час огляду місця події в Івано-Франківській області слід пальця руки дозволив викрити злочинну групу з 20 осіб, яка протягом тривалого часу вчинила низку розбійних нападів. Крім цього саме завдяки дактилоскопічним облікам лише у поточному році було встановлено понад півтисячі осіб невпізнаних трупів. І саме у цьому напрямку використання цих обліків має великий резерв і потребує вдосконалення свого функціонування, адже за останні 16 років в Україні було поховано безіменними понад 12,8 тисяч невпізнаних трупів. [7, С.8,9] Серед різноманітних слідів, що вилучають із місць учинення злочинів, більш як 50% складають сліди рук. Це пов'язано з тим, що вони природно й юридично мають найбільше доказове значення причетності особи до злочину. Ефективність застосування слідів рук у розкритті злочинів в Україні за останні роки постійно зростає. Так, 1995 року вона складала 7,1%, 1996-го - 7,4%, 1997-го - 8,4%, 1998-го - 8,6%. Ці показники знаходяться на рівні розвинутих країн світу, де процеси дактилоскопічної ідентифікації автоматизовані. Наприклад, у Франції за наявності автоматизованої дактилоскопічної ідентифікаційної системи (АДІС) "Могfо" (до речі, однієї з найкращих у світі), чіткої структури та порядку функціонування криміналістичних дактилообліків ефективність характеризувалась такими даними: 1995 рік - 7,9%, 1996-й - 8,3%, 1997-й - 6,9%, 1998-й - 7,3% [4]. Проте зазначені показники мають різне походження. В Україні переважну більшість позитивних ідентифікацій проведено не за дактилообліками, а за оперативними або слідчими матеріалами (тобто по конкретних особах). Водночас у Франції, завдяки повній автоматизації дактилоскопічних перевірок, більшість ідентифікацій отримано безпосередньо під час роботи з обліками. Це дуже важлива і принципова розбіжність, яка свідчить про те, що в Україні більшість криміналістичних дактилоскопічних обліків не працює. Яка ж причина того, що криміналістичні дактилоскопічні обліки не виконують своїх функцій за призначенням? Тут існує ціла низка об'єктивних і суб'єктивних чинників. За останні десятиліття в експертних підрозділах України як районної, так і обласної ланки значно збільшилися обсяги дактиломасивів. Залежно від кількості населення області вони знаходяться в межах 1-3 тисячі дактилокарт для районів, 5-140 тисяч для областей. У свою чергу, масиви слідів рук для районних і обласних експертних підрозділів налічують від декількох десятків до сотень та від тисячі до десятка тисяч слідів відповідно. На початок 1999 року загальний обсяг дактиломасивів в експертних підрозділах налічував 1062855 дактилокарт. За перше півріччя він зріс на 10% і склав 1180479 дактилокарт. „Динаміка" подальшого поповнення масивів у тому ж об'ємі у наступні 4-5 років збільшить їх удвічі і досягне двох мільйонів дактилокарт. При цьому загальний об'єм слідів рук, які були вилучені з місць нерозкритих злочинів на початок 1999 року, становив 196048. За перше півріччя цей облік зріс на 6,2% і досяг 208908 слідів [2, 3] (для порівняння - на початок 1999 року у Франції автоматизована дактилоскопічна ідентифікаційна система "Моrf" нараховувала базу з 12 млн. дактилокарт і 54768 слідів) [4, С.6]. Варто відзначити, що дактилокартотека в Україні формується з дактилокарт усіх осіб, котрі становлять для органів внутрішніх справ оперативний інтерес, і зберігається до смерті особи. Сліди рук зберігаються до закінчення строку давності за видом злочину, якщо злочин не було розкрито. У Франції під дактилоскопіювання підпадають лише особи, котрі вчинили злочин, а дактилокарти зберігаються у базі 25 років з моменту останнього скоєного злочину. Сліди ж рук, які вилучені з місць учинення нерозкритих злочинів, зберігаються до трьох років, а по вбивствах - до десяти.[6, С.17], [1, С.64] Отже, цілком зрозуміло, що криміналістичні дактиломасиви в Україні постійно зростатимуть, а їх обробка гальмуватиметься внаслідок ручного методу перевірок. По цифрах, наведених вище, видно, що обробити такі масиви дактилокарт та слідів ручним методом не виявляється можливим. Єдиний шлях розв'язання цієї проблеми полягає в автоматизації накопичування дактило- скопічної інформації і процесу перевірок. Це питання не є новим, і необхідність його розв'язання стала вже зрозумілою для всіх. У світі розроблено й упроваджено в практику багато автоматизованих дактилоскопічних ідентифікаційних систем. До найвідоміших можна віднести французьку систему "Моrfо", яка впроваджена в практику поліції Франції, Німеччини, Ізраїлю, Словаччини, РФ та інших країн, американські системи „Ргіntrak" та „Коgent", російські системи „Сонда", "Папілон", білоруську „Дакто" та інші [5, С.75, 76].

Література:

1. Закон України „Про авторське право і суміжні права"//Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1994. - №13.

2. Аналітична довідка МВС України від 29.10.99. №6071 „Про результати роботи з використання дактилоскопічної інформації у розкритті злочинів".

3. Аналітична довідка МВС України від 25.01.99. №466/Шт "Про незадовільний стан використання дактилоскопічних обліків".

4. Матеріали офіційного візиту експертів науково-технічної поліції Франції до України. - Серпень, 1999.

5. Деятельность экспертно-криминалистических подразделений органов внутренних дел по применению экспертно-криминалистических методов и средств в раскрытии и расследовании преступлений. - М., 1996.

6. Андрианова В.А., Капитонов В.Е. "Средства и методы выявления, фиксации и изъятия следов рук" Учебн. пособие. М., 1985.

7. Красюк І.П. Дактилоскопічна реєстрація в експертному забезпеченні діяльності органів внутрішніх справ України з розкриття та розслідування злочинів//Криміналістичний вісник. Науково-практичний збірник. - К.: ДНДЕКЦ МВС України, НАВСУ, 2000. - Вип. 1.

Loading...

 
 

Цікаве