WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Актуальні проблеми протидії злочинності в економічній сфері - Реферат

Актуальні проблеми протидії злочинності в економічній сфері - Реферат

Реферат на тему:

Актуальні проблеми протидії злочинності в економічній сфері

Гарантом економічної безпеки держави є стабільна соціально-економічна ситуація, яка в Україні впродовж останніх років, з одного боку, є нестабільною, а з іншого – в ній намітились процеси масштабних економічних перетворень і поступових позитивних змін. Якщо детально аналізувати соціально-економічну ситуацію, то складається враження, що упродовж тривалого часу це питання не було першочерговим, нехтувалось з боку владних структур і відомств. По суті, важливість проблеми, за словами В. Шакуна, зумовлена тим, що "економічна криза спричинила зростання безробіття і стало зрозумілим, що причину цього явища, перш за все, слід шукати в організації влади та суспільства".

Несвоєчасність прийняття фінансових, господарських законів про формування ринкових відносин призвели до руйнації пострадянської економічної стабільності, криміналізації економічного сектора. А тіньовий сектор економіки, за офіційними даними Національного банку України, у 2001 році сягнув за 50 відсотків.

Таке становище склалось завдяки тому, що через процес роздержавлення, приватизацію, невивірені податкову, інвестиційну, банкову політику, криміналітет проник в економіку, управління, законодавчу владу. І вже розвиток ринкових, економічних відносин вони здійснювали через прийняття чи неприйняття потрібних суспільству законів, і не завжди в інтересах держави. Злочинне вчинення приватизації (отримання надприбутків в основному від ухилення сплати податків, відшкодування ПДВ) суттєво гальмує розширення виробництва, відволікає інвестиційні та валютні кошти, стимулює інфляційні процеси, позбавляє державний бюджет значної частини доходів, перешкоджає виконанню програм соціальної допомоги населенню, вкрай загострюючи уже існуючі і до того економічні проблеми. Тому сьогодні, як не прикро констатувати, а це є факт, держава практично за рахунок "приватизації" втратила контроль над багатьма галузями, і головне над паливно-енергетичним сектором.

Основними схемами злочинної приватизації в паливно-енергетичному секторі є:

– приватизація через оформлення заборгованості за енергоносії як інвестиційні внески;

– штучне доведення підприємства до банкрутства, з подальшим викупом за залишковою ціною та порушенням методик оцінки об'єктів приватизації шляхом скуповування акцій за цінами, нижче номінальної вартості.

Світовий досвід показує, що саме енергоносії повинні бути під контролем держави, яка відповідає за економічну стабільність, безпеку, є гарантією незалежності, суверенітету, прогресивного соціально-економічного розвитку, активного просування шляхом реформ для благополуччя як народу, так і держави.

Сьогодні ми констатуємо, що лише за останні два роки намітилась тенденція економічного зростання, а за звітами правоохоронних органів дещо знизились темпи тінізації та криміналізації суспільства.

Якщо все ж таки повернутися до пройденого шляху, то детальний аналіз криміногенних чинників свідчить, що в минулі роки злочини в економічній сфері скоювались заради багатства, грошей, а інструментом для їх отримання були: нерівномірні умови господарювання за рахунок отримання квот, ліцензій, дозволів, лібералізації цін на імпорт, експорт, різниці між ставками на кредити, операції з приватизаційними чеками, перекази безготівкової валюти в готівкову. І це тому, що ці та інші негативні чинники супроводжувала корупція, яка і створила надзвичайно сприятливе середовище для активізації кримінально-тіньової діяльності. З цього приводу спеціалісти зазначають, що криміналітет поступово вкоренився в економічну сферу, де створив і створює напругу в суспільстві та завдає істотної шкоди престижу України на світовій арені.

І тому закономірно, що сьогодні на всіх рівнях заявлено – злочинність несе в собі серйозну небезпеку в підриві економічної системи держави, дестабілізує зовнішньоекономічні відносини, фінансові та валютні стосунки. Вона є одним із економічних факторів росту організованої злочинності, проявляється в найбільш небезпечних формах як злочинів, так і осіб, які їх вчиняють. Досліджено, що пріоритетними для неї є наркобізнес, торгівля зброєю та людьми, хабарництво, корупція, контрабанда тощо. Їх дії ведуть як до криміналізації економіки і суспільства, так і підпорядкування економічних важелів злочинним угрупованням та сприянню розповсюдження дій останніх у трансдержавному просторі.

Встановлено, що виникнення та поширення в Україні злочинності в сфері економіки, з одного боку, пов'язане з неузгодженістю фінансової, податкової, інвестиційної, банківської, промислової, господарчої та митно-тарифної політики, тінізації найважливіших її ланок. З іншого – це обставини, а також законодавче відставання, неврегульованість, недостатнє, несвоєчасне застосування існуючих правових норм, відсутність ефективно діючих систем запобігання злочинам, пов'язаним з "відмиванням" коштів, правового визначення, що таке "відмивання" грошей, "незаконна діяльність", "злочинно здобуті доходи" тощо. Невідпрацьований, невстановлений механізм взаємодії правоохоронних органів і кредитно-фінансових установ щодо повернення коштів, одержаних злочинним шляхом, що знаходяться за межами України, привели в рух процеси, які стали сприятливим підґрунтям для правопорушників у сфері економіки в період формування ринкових відносин. Крім цього, вчиненню злочинів у фінансовій сфері до недавнього часу певним чином сприяла в першу чергу відсутність спеціального органу фінансового моніторингу. Поряд з цим обмеженим (сьогодні ще залишається проблемою) є доступ правоохоронних та контролюючих органів до інформації про фінансові операції з метою упередження легалізації коштів та ухилення від сплати податків. Особливо це торкнулося паливно-енергетичного комплексу, фінансово-банківської системи, сфери приватизації, тобто тих сфер і галузей, які є найприбутковішими і привели до наявності у галузевих, регіональних, фабричних, заводських керівників надприбутків, неврахованої сировини, готової продукції, грошей та можливості все це вивезти, а капітал вкласти в банки офшорних зон. У суспільстві одночасно панує безвідповідальність, упевненість у безкарності, психологія особистого та кланового збагачення, кругової поруки, пошуку нових шляхів проникнення в легальний бізнес та гілки влади.

Гальмування руху країни демократичним шляхом відбувається як внаслідок недостатньо швидкої зміни самосвідомості суспільства, так і боротьби за владу груп правлячої еліти, які суперничають між собою, що відображається у формі протиріч між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади.

Аналіз свідчить, що за умов реформування економіки найбільш вразливою у криміногенному аспекті стала кредитно-банківська система. Кількість злочинів у банківській сфері постійно збільшується. Бажання власників "брудних" грошей приховати їх походження, необхідність змінити їхні функції та прагнення зберегти контроль над ними, визначає неминучість залучення злочинцями кредитних організацій та банків. Поширенню процесів "відмивання" грошей, здобутих злочинним шляхом, їх проникненню в легальну економіку, а також встановленню контролю з боку кримінальних структур над державними і приватними підприємствами значною мірою сприяли закритість кредитно-фінансових установ, банківська таємниця вкладів, невизначеність законодавчої бази щодо реєстрації та джерел походження первинного капіталу.

Досвід оперативно-слідчої практики, матеріали перевірок державних контролюючих органів, по-перше, свідчать про масштабні зловживання в самій банківській системі, яка стала центральною ланкою у злочинному ланцюгу з "відмивання" капіталів, здобутих злочинним шляхом. По-друге, бізнесмени, олігархи, які володіють "чорною" частиною грошової маси та займають відповідні посади в структурах влади, пускають коріння і в ту 50 відсоткову державну частку економіки, забезпечуючи умови для легалізації злочинних коштів у підприємницькій діяльності, сфері послуг і тим самим здійснюють вплив на економічні процеси та реалізують свої плани. Таким чином, прослідковується вчення К. Маркса "гроші – товар – гроші", та в умовах, що склалися, ще й додається – "влада – гроші – товар – гроші – влада".

Сьогодні можна констатувати, що держава не стоїть осторонь від боротьби з цим негативним явищем. Сьогодні на всіх рівнях розуміють національну загрозу організованої злочинності, її вплив на політику, економіку, засоби масової інформації, органи державного управління, а також те, що вона в транснаціональних масштабах дестабілізує міжнародні відносини.

Loading...

 
 

Цікаве