WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Про результати дослiдження проблем, що пов'язані з протидiєю корупцiї в Українi (науковий реферат) - Реферат

Про результати дослiдження проблем, що пов'язані з протидiєю корупцiї в Українi (науковий реферат) - Реферат

Таким чином, результати дослідження дають підстави зробити висновки щодо рівня діяльності державних органів і судів стосовно обмеження масштабів і впливу корупції на життєво важливі сторони суспільного життя країни, а також рівня організаційно-правового забезпечення цієї діяльності.

Враховуючи ці обставини, потребують невідкладного внесення змін і доповнень закони України: "Про боротьбу з корупцією" – з огляду на комплексність проблеми, крім адміністративних і дисциплінарних, передбачити економічні, кримінальні, кадрові, соціальні та інші важелі протидії корупційним проявам; "Про державну службу" – стосовно чіткого визначення в ньому поняття державного службовця, а у додатку до Закону навести вичерпний перелік категорій державних службовців та інших посадових осіб, які є суб'єктами корупційних діянь.

З огляду на високий рівень латентності корупційних проявів, наведені дані адміністративної і кримінальної статистики та їх аналіз не дозволяють достатньо об'єктивно судити про масштабність корумпованості державних органів влади та управління, ефективність боротьби з нею.

Органи, які ведуть боротьбу з корупцією, поки що спрямовують свої зусилля на викриття корупційних проявів у владних структурах районної ланки, а також серед народних депутатів місцевих рад.

Вивчення боротьби з корупцією висвітлило гострі проблеми кадрової політики в регіонах. Простежується негативна тенденція щодо зростання корумпованості серед голів місцевих рад народних депутатів.

У комплексі заходів щодо подолання корупції в державі проблема чистоти кадрів в правоохоронних органах ще залишається гострою.

Протягом 1997 – І півріччя 1998 р. відбулися певні зміни у структурі корупційних проявів. Найбільш поширеними є порушення, пов'язані з декларуванням доходів.

Судова практика не стала стримуючим фактором для злочинців, які скоїли посадові злочини. Вона не направлена на рішуче викоренення корупційних проявів кримінального характеру. Понад 90% осіб, засуджених у 1997 р. до позбавлення волі за отримання хабара при обтяжуючих обставинах, призначена міра покарання нижче найнижчої межі.

На думку авторів, результати дослідження можуть бути використані відповідними державними органами для розробки організаційно-правових заходів, спрямованих на протидію корупції в державі, викоренення причин, які сприяють її існуванню. З огляду на ці обставини, Координаційним комітетом по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України було проаналізовано виконання міністерствами та відомствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади Національної програми боротьби з корупцією та Закону України "Про боротьбу з корупцією". З метою їх практичної реалізації і проведення єдиної державної політики у цій сфері Кабінет Міністрів України 24 квітня 1997 р. затвердив План заходів організаційного забезпечення реалізації пунктів Національної програми.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок звітування органів виконавчої влади про дотримання вимог Закону України "Про боротьбу з корупцією"" від 28.06.97 р. № 616 запроваджена щоквартальна звітність про виявлені корупційні діяння та правопорушення, пов'язані з корупцією. Міністерством юстиції була розроблена і введена в дію нова форма статистичного звіту № 1-К "Про роботу судів по розгляду справ на виконання Закону України "Про боротьбу з корупцією"", а на засіданні Кабінету Міністрів, яке відбулося 5 липня 1997 р. заслуховано звіти керівників центральних органів виконавчої влади.

Уряд зазначив, що особисто міністрами, керівниками інших центральних органів виконавчої влади, Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій не зроблено належних висновків стосовно критичних зауважень Президента України Л.Д. Кучми, висловлених ним на засіданнях Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України у лютому та квітні 1997 р. Було визнано незадовільною роботу колегій міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, колегій обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щодо забезпечення виконання законів України, рішень Президента України та Кабінету Міністрів України з питань боротьби з корупцією і злочинністю. Зазначені колегіальні органи зобов'язано притягати винних до відповідальності. Було суворо попереджено міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, Голову Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій про недопустимість подальшого зволікання з реалізацією визначених Президентом України та Кабінетом Міністрів України заходів щодо боротьби з корупцією і злочинністю.

Координаційним комітетом разом з правоохоронними відомствами протягом 1997 р. комплексно вивчено стан боротьби з організованою злочинністю і корупцією у 20 областях, містах Києві, Севастополі та 17 міністерствах. Результати вивчення розглянуті на розширених засіданнях Координаційного комітету.

В цілому, із передбачених Програмою 40 заходів, які було намічено реалізувати у 1997 р., повністю виконано 25 і 15 ще знаходяться у стадії виконання. Особлива увага була зосереджена на атестуванні державних службовців, декларуванні їх доходів, посиленні контролю за фінансовою і господарською діяльністю суб'єктів господарювання, виявленні та попередженні корисливих злочинів, пов'язаних з корупцією тощо.

У 1997 році пройшли атестацію 139 тис. 408 осіб або 98,3 % від кількості осіб, що підлягали атестуванню, у тому числі 97,7 % – в центральних та підвідомчих їм органах і 99,7 % – в державних адміністраціях і органах місцевого самоврядування. Не атестовано у встановлені терміни 2 тис. 410 осіб, або 1,7 % державних службовців, в основному з поважних причин (відпустка по догляду за дитиною, довготривала хвороба тощо).

У порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 р. в частині проведення першої атестації у 1997 р., не дивлячись на неодноразові звернення Головдержслужби, не було проведено атестацію державних службовців у встановлені терміни в апаратах Мінтрансу і Мінекономіки, Фонду державного майна України, посилаючись на очікувані зміни в структурі та чисельності штатів. На черговому засіданні Кабінету Міністрів, яке відбулося 26 лютого 1998 р. передбачалося заслухати звіти з цього питання і прийняти рішення щодо персональної відповідальності.

Відповідно до Положення про атестування більше половини державних службовців (153 тис. 791 особа, або 52,1%) не підлягали атестації. Серед них знаходяться й ті працівники, які призначені на посади органом вищого рівня або колегіальним органом, перебували на посадах патронатної служби, молоді спеціалісти, жінки, які знаходяться у відпустках через вагітність та догляд за дитиною, а також особи, котрі перебувають на займаній посаді менше одного року.

Із загальної кількості державних службовців, які пройшли атестацію, визнані такими, що відповідають займаним посадам - 127 тис. 479 осіб (91,4%), відповідають займаним посадам за певних умов - 10 тис. 957 осіб (7,9%), не відповідають займаним посадам - 972 особи (0,7%).

По кожному четвертому державному службовцю атестаційними комісіями прийняті відповідні рекомендації: пройти стажування на більш високій посаді (1,2%), зарахувати до кадрового резерву (3,6%), підвищити кваліфікацію (8,6%), набути навичок роботи на комп'ютері (3,5%) тощо.

Слід також зазначити, що при проведенні атестації не завжди враховувались правопорушення, допущені державними службовцями. Це певною мірою пов'язано з недостатнім рівнем взаємодії органів виконавчої влади з правоохоронними органами. На практиці мають місце недоліки в інформуванні судами державних органів про прийняті рішення стосовно державних службовців, які вчинили корупційні діяння.

Так, у 1997 році, тобто в період, коли в більшості органів виконавчої влади та місцевого самоврядування здійснювалась атестація, за даними звітів центральних та місцевих органів виконавчої влади було виявлено 2482 порушення Закону України "Про боротьбу з корупцією" з боку державних службовців, притягнуто до дисциплінарної відповідальності через суди 890 чоловік, але звільнено з посад всього 72 особи.

У ході атестації виявлено недоліки в роботі з кадрами, зокрема з резервом на посади державних службовців. Відповідно до діючого Положення відповідальність за формування кадрового резерву покладена на керівників державних органів, у тому числі й на тих, призначення яких на посади здійснюється Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України, але новопризначені керівники часто не зважують на резерв, сформований їх попередниками, вносять пропозиції щодо призначення інших осіб. Тому було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України "Про внесення змін і доповнень до Положення про формування кадрового резерву для державної служби" від 29 листопада 1997 р. № 1333.

Loading...

 
 

Цікаве