WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Про прояви організованої злочинності у виробничій та управлiнськiй сферах економіки - Реферат

Про прояви організованої злочинності у виробничій та управлiнськiй сферах економіки - Реферат

Слiд зазначити, що видача банками коштiв, якi направляються у фонди споживання суб'єктам пiдприємницької дiяльностi, здiйснювалась без урахування результатiв їх дiяльностi, обсягiв реалiзацiї ними товарiв та послуг. Неконтрольований i економiчно необгрунтований перерозподiл коштiв господарчими суб'єктами призвiв до того, що пiдприємства формували фонди споживання за рахунок обiгових коштiв i коштiв, видiлених на розвиток виробництва.

Здiйсненi ранiше Урядом заходи по регулюванню коштiв, видiлених у фонди споживання, стосувались лише державних пiдприємств, в результатi чого грошова маса iнтенсивно направлялась в комерцiйнi структури, а це, поряд з iншими негативними чинниками, призвело до дисбалансу економiки та iнших негативних наслiдкiв.

Розкрадання державних та колективних коштiв на пiдприємствах. Як свiдчать матерiали перевiрок та досвiд Росiйської Федерацiї, де протягом останнiх мiсяцiв були здiйсненi масовi перевiрки з цих питань, систематичнi затримки з виплатою заробiтної плати, несвоєчасне перерахування коштiв до бюджету стали засобом неправомiрного особистого збагачення багатьох керiвникiв пiдприємств i установ. Прикладом цьому є кримiнальнi справи, порушенi проти керiвникiв вугiльних пiдприємств Луганщини, які за грошi, передбаченi для виплат заробiтної плати шахтарям, купували iмпортнi автомобiлi, продукти харчування, будували вiлли та iн. При цьому широко використовували рiзнi пiдприємницькi структури. Так, у сейфах виробничого об'єднання "Краснодонвугiлля" виявлено низку фiктивних документiв приватних фiрм, яким сплачено "шахтарськими зарплатами" за начебто куплену продукцiю.

Для ухилення вiд обов'язкових платежiв поруч з великими пiдприємствами за участю їх керiвникiв нерiдко створюються мережi посередницьких фiрм, що монополiзують збут готової продукцiї, яку вони скуповують у виробникiв майже по собiвартостi, а реалiзують по ринкових цiнах. В результатi посередницькi фiрми отримують надприбутки, а підприємства, що випускають продукцiю, стають неплатоспроможними.

Все бiльшого поширення набуває реалiзацiя промисловими пiдприємствами продукцiї пiдприємницьким структурам без її попередньої оплати. Як наслiдок, кошти вiд реалiзацiї продукцiї надовго "осiдають" в цих структурах, а промисловi пiдприємства потрапляють у штучно створенi умови банкрутства.

Непоодинокими є й випадки, коли пiдприємницькi структури, отримуючи вiд промислових пiдприємств попередню оплату, порушують умови договорiв i використовують кошти не за призначенням. Через такi неправомiрнi дiї значна кiлькiсть промислових пiдприємств не має фiнансових можливостей для своєчасних розрахункiв з iншими суб'єктами господарювання.

Поглибленню кризи неплатежiв значною мiрою сприяє вiдсутнiсть ефективного державного контролю за виконанням договiрних зобов'язань учасниками ринкових вiдносин та недосконалiсть їх законодавчого регулювання.

Неефективною залишається й дiяльнiсть арбiтражного суду. Його рiшення в багатьох випадках не виконуються, нанесенi промисловим пiдприємствам збитки в результатi невиконання договiрних зобов'язань не вiдшкодовуються.

Слiд вiдмiтити й те, що згiдно з даними Нацiонального банку України темпи зростання прибутку у суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi вищi вiд темпiв збiльшення взаємної заборгованостi. Однак виручка (понад 27%) часто використовується пiдприємствами не за призначенням, на так званi "iншi платежi".

Недолiки, допущенi при проведеннi ринкових реформ та лiбералiзацiї зовнiшньоекономiчної дiяльностi. Поряд з такими чинниками, як недолiки в органiзацiї ринку, агресивна конкуренцiя iмпортних товарiв, низька конкурентоздатнiсть багатьох вiтчизняних товарiв, на органiзацiю збуту промислової продукцiї значною мiрою вплинуло й те, що вiтчизнянi товаровиробники фактично втратили контроль за каналами проходження товарiв до споживачiв. Обвальна приватизацiя елементiв iнфраструктури ринку (об'єктiв торгiвлi, складських примiщень, транспортних засобiв тощо) призвела до фактичної монополiї посередникiв в процесi руху товарiв вiд виробникiв до споживачiв, зацiкавлених не у збiльшеннi виробництва i реалiзацiї вiтчизняних товарiв, а в максимальному зростаннi цiн i власних доходiв. В результатi штучно створилася ситуацiя, яка призвела до кризи "надвиробництва", вiд якої зазнають збиткiв як виробники, так i споживачi. Такого роду недолiки значно ускладнюють збут продукцiї, виробленої вiтчизняними виробниками, i, як наслiдок, впливають як на спад виробництва, так i на поглиблення платiжної кризи. При цьому слiд зазначити, що правоохоронними органами викритi непоодинокi факти, коли керiвники пiдприємств з корисливих мотивiв здiйснювали операцiї по закупiвлi сировини i реалiзацiї виробленої пiдприємствами продукцiї через певнi посередницькi структури, навмисно порушуючи ранiше дiючi виробничi зв'язки мiж пiдприємствами, що призводило до штучного зростання цiн i, як наслiдок, - до кризи неплатежiв.

Використовуючи послаблення ефективностi державного контролю у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi, лiбералiзацiю зовнiшньо-економiчних зв'язкiв, органiзованi злочиннi формування через контрольованi ними пiдприємницькi структури посилюють свiй вплив на всi сторони економiчного життя країни, сприяють поглибленню платiжної кризи. Основними негативними наслiдками у сферi зовнiшньоекономiчної дiяльностi є:

- обмеження й скорочення ринкiв збуту вiтчизняних товарiв через конкуренцiю iноземних товарiв, значна частина яких потрапила в Україну контрабандним шляхом;

- експорт сировини за заниженими цiнами, що, з одного боку, веде до зменшення валютних надходжень до країни, а, з iншого, - обезкровлює внутрiшнiй ринок сировини та призводить до росту цiн;

- необгрунтоване занижування цiн при експортi енергоресурсiв, металiв, сировини та iнших товарiв в багатьох випадках, недотримання строків оплати поставок, допущення iнших порушень. В той же час поширеними залишаються випадки, коли iмпортнi контракти заключаються з передоплатою при вiдсутностi гарантiй отримання товарiв. Через цi та iншi зловживання валюта "осiдає" у закордонних банках, вiдбувається вiдтiк капiталiв з країни.

Порушення фiнансової i бюджетної дисциплiни за умов функцiонування фондового ринку. Державною контрольно-ревiзiйною службою, iншими контролюючими органами викрито масовi порушення фiнансової дисциплiни, використання бюджетних коштiв, в тому числi й передбачених на виплату заробiтної плати не за призначенням. Ревiзiями i перевiрками, здiйснених у 1995 роцi, на 19,2 тис. пiдприємств, установ i органiзацiй виявлено збиткiв вiд незаконних витрат, недостач i розкрадань на загальну суму близько 12,5 трлн крб. та 25,6 млн дол. США, 82,2 тис. нiмецьких марок i 117,9 млн росiйських рублiв.

Прокуратурою м. Марiуполя порушено кримiнальну справу стосовно посадових осiб Марiупольського мiськвиконкому, якi у 1995 р. незаконно перерахували бюджетнi кошти в сумi 100 млрд крб. приватним комерцiйним структурам i пiд їх прикриттям за цi кошти в подальшому приватизували унiвермаг "Україна".

З боку керiвникiв ряду мiнiстерств та iнших органiв виконавчої влади вiдсутня належна вимогливiсть за дотриманням режиму платежiв, фiнансової i бюджетної дисциплiни, за допущенi порушення посадовi особи рiдко притягаються до персональної вiдповiдальностi. До того ж значно скорочено, а в Мiнiстерствi культури i мистецтв, Мiнiстерствi транспорту, Мiнiстерствi у справах молодi i спорту, Мiнiстерствi освiти, Державному комiтетi нафтової, газової та нафтопереробної промисловостi, Державному комiтетi з медичної i мiкробiологiчної промисловостi, Державному комiтетi по житлово-комунальному господарству та деяких iнших мiнiстерствах i вiдомствах лiквiдовано контрольно-ревiзiйнi служби.

Контроль з боку Мiнiстерства фiнансiв за виконанням бюджету i використанням бюджетних коштiв здiйснюється недостатньо, що негативно впливає на стан платiжної дисциплiни.

Мiнiстерство фiнансiв України та iншi державнi органи, незважаючи на вжитi заходи, реальний контроль за функцiонуванням Фондового ринку, забезпечують не повною мiрою, в результатi створюються сприятливi умови для виникнення рiзного роду шахрайських фiрм (трастових, iнвестицiйних, страхових, недержавних пенсiйних фондiв i т.д.), що акумулюють значнi кошти громадян. Злочиннi угруповання дiстають можливiсть вилучати величезнi кошти з легального господарського обiгу i використовувати їх у своїх цiлях, в основному на фiнансування незаконних операцiй в "тiньовому" секторi економiки, з яких платежi в бюджет не поступають. За результатами перевiрок довiрчих товариств та трастових компанiй, здiйснених у 1995 роцi, встановлено, що заподіянi державi, юридичним та фiзичним особам збитки становлять близько 3 трлн крб., 20,2 млн дол. США, 1,2 млн нiмецьких марок.

Значнi кошти втрачає державний бюджет також i в результатi передачi пiдприємницьким структурам права випускати лотерейнi бiлети. Ранiше їх випуск i реалiзацiя становили монополiї держави, приносили бюджету суттєвi доходи. В даний час цей вид дiяльностi "працює" не на iнтереси державного бюджету, є одним з доходних видiв шахрайських фiрм, контрольованих злочинним свiтом.

Loading...

 
 

Цікаве