WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Про прояви організованої злочинності у виробничій та управлiнськiй сферах економіки - Реферат

Про прояви організованої злочинності у виробничій та управлiнськiй сферах економіки - Реферат

Причиною зростання злочинностi у сферi економiки i незадовiльного збереження державного i колективного майна є й те, що центральнi та мiсцевi органи державної виконавчої влади не вживають необхiдних заходiв для змiцнення державної дисциплiни, наведення належного порядку в облiку товарно-матерiальних цiнностей i коштiв, послабили контроль за їх використанням, рiдко виносять цi питання на розгляд, не ведуть належної роботи щодо усунення причин, якi призводять до безгосподарностi, марнотратства i розкрадань. Незадовiльно здiйснюється вiдомчий контроль. Значно скорочено, а в багатьох мiнiстерствах i вiдомствах взагалі лiквiдовано контрольно-ревiзiйнi служби, внаслiдок чого перевiрки та ревiзiї проводяться поверхово, не викриваються причини недостач i розтрат матерiальних цiнностей, наднормативних витрат матерiалiв i сировини. Як правило, бiльшiсть фактiв розкрадань i зловживань в цих вiдомствах виявляється iншими контролюючими органами.

Поряд з розкраданнями та фiнансовими зловживаннями масового поширення набули факти порушення податкового законодавства. З перевiрених у 1995 р. органами державної податкової iнспекцiї близько 354 тис. пiдприємств, установ i органiзацiй у 63,5% виявлено порушення. З числа зареєстрованих суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi (25,7% товариств, 33,4% пiдприємств з iноземними iнвестицiями, 44,7% приватних пiдприємств, 16,3% страхових органiзацiй, 46,1% iнших видiв пiдприємницьких структур) взагалi не сплачували платежi i податки до бюджету. Всього ж в Українi у 1995 р. не сплачували податки понад 135 тис., або 24% зареєстрованих пiдприємств, установ i органiзацiй. Масовим явищем стало ухилення вiд сплати податкiв i з боку громадян-пiдприємцiв. Iз 860 тис. зареєстрованих осiб 31,5% не сплачували платежi. Особливого поширення набули факти реєстрацiї за однiєю або фактично не iснуючою юридичною адресою кiлькох пiдприємств. Внаслiдок цього у розшуку перебувають понад 70 тис. суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, якi не сплачують податки i створюють економiчну базу для функцiонування кримiнальних структур. П'ята частина з них зареєстрована в м. Києвi, велика їх кiлькiсть — у Донецькiй, Харкiвськiй, Київськiй, Одеськiй областях. Органи виконавчої влади, якi здiйснюють реєстрацiю суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, не несуть за це нiякої вiдповiдальностi. Через рiзнi обставини у 1995 р. поза контролем працiвникiв державних податкових iнспекцiй залишилося 210 тис., або 37,2% зареєстрованих пiдприємств, установ i органiзацiй, в тому числi 99 тис. (73,8%) товариств, 100 тис. (70,3%) приватних пiдприємств, 6121 (68,2%) пiдприємств з iноземними iнвестицiями. В той же час саме в цих структурах найбiльшого поширення набули ухилення вiд сплати податкiв та iншi зловживання. У 1995 роцi такi порушення виявлено в 58,9% товариств, 52,9% приватних пiдприємств та 41,9% пiдприємств з iноземними iнвестицiями. На ефективнiсть боротьби iз злочинами у сферi оподаткування негативно впливає вiдсутнiсть належної взаємодiї органiв державної податкової iнспекцiї з правоохоронними органами, в тому числi з пiдроздiлами по боротьбi з кримiнальним приховуванням прибуткiв вiд оподаткування та по боротьбi з органiзованою злочиннiстю.

За результатами перевiрок, здійснених працiвниками державних податкових iнспекцiй на пiдприємствах, установах i органiзацiях у 1995 р., додатково нараховано до сплати в бюджет понад 107 трлн крб. До правоохоронних органiв передано 18 486 матерiалiв з ознаками злочину (в тому числi 1558 — у пiдроздiли по боротьбi з органiзованою злочиннiстю). Проте, переважна бiльшiсть донарахованих платежiв в бюджет не надійшла через вiдсутнiсть коштiв на розрахункових рахунках у суб'єктiв-правопорушникiв.

Малоефективною залишається робота правоохоронних органiв. Так, по фактах ухилень вiд сплати податкiв ними порушено 3293 кримiнальнi справи, з яких в суд направлено лише 20,2%. Протягом 1995 р. за ухилення вiд сплати податкiв, порушення порядку заняття пiдприємницькою дiяльнiстю, фiктивне пiдприємництво, шахрайство з фiнансовими ресурсами, порушення порядку випуску (емiсiї) цiнних паперiв, iншi господарськi злочини (стст. 1482 - 1488 КК) засуджено 504 особи, з них до позбавлення волi - лише 21 особа.

Викликає занепокоєння й те, що боротьба з корупцiєю, хабарництвом, зловживаннями владою або посадовим становищем та iншими посадовими злочинами в Українi ведеться ще незадовiльно. У 1995 роцi виявлено 1860 злочинiв, пов'язаних з хабарництвом, що на 16,9% бiльше, нiж у попередньому, до судів направлено 828 кримiнальних справ цiєї категорiї (44,5%). Проте, в рядi областей до суду направлено лише поодинокi справи по фактах хабарництва — Закарпатська (6), Iвано-Франкiвська (8), Рiвненська (4), Хмельницька (10), м. Севастополь (2). Протягом року лише одна кримiнальна справа була направлена до суду по факту хабарництва посадових осiб пiдприємств вiйськово-промислового комплексу, якi обслуговують пiдроздiли спецмiлiцiї.

Розслiдування цiєї категорiї справ та їх розгляд в судах необгрунтовано затягується, значна кiлькiсть правопорушникiв взагалi уникає покарання. Так, у 1995 роцi було засуджено за хабарництво 316 осiб, або лише 17% вiд числа притягнутих до кримiнальної вiдповiдальностi, з них до позбавлення волi - 178 (56,3%). При цьому слiд вiдмiтити, що з 125 осiб, якi одержали хабарi при обтяжуючих обставинах, засуджено до позбавлення волi строком до 1 року - 8, вiд 1 до 2 рокiв - 11, вiд 2 до 3 рокiв - 24, вiд 3 до 5 рокiв - 45, тобто 70,4% засуджених призначено бiльш м'яке покарання, нiж передбачено законом. Аналогiчна картина склалася i з iншими посадовими злочинами. За цей перiод за зловживання владою або посадовим становищем (ст. 165 КК) засуджено 265 осiб, з них до позбавлення волi - лише 32 (12,1%), за невиконання або неналежне виконання посадовими особами своїх службових обов'язкiв (халатнiсть) засуджено 171 особу, з них до позбавлення волi тiльки 5 (2,9%) i т.д.

Не спрацьовує принцип невiдворотностi покарання. Фактично особи, якi завдають значної матерiальної шкоди економiцi України, залишаються безкарними. У судах укорінилася хибна практика винесення м'яких вирокiв особам, якi скоїли тяжкi злочини. На цьому фонi у певної частини населення, особливо серед молодi, виникає впевненiсть у можливостi легкого та швидкого збагачення протиправним шляхом безкарності.

Оперативнi служби та слiдчi пiдроздiли органiв МВС України в рядi випадкiв замiсть того, щоб розкривати найбiльш небезпечнi злочини у сферi економiки, займаються виявленням правопорушень, якi не представляють собою суспiльної небезпеки, про що свiдчать данi судової статистики. Так, у 1995 роцi до судів було направлено кримiнальнi справи стосовно 4564 осiб, якi порушили правила про валютнi операцiї (ст. 80 ч.1 КК), з яких до позбавлення волi засуджено лише 41 (0,9%). За розкрадання державного або колективного майна шляхом крадiжки (ст. 81 ч.1 КК) засуджено 17 670 осiб, з них до позбавлення волi - 330 (1,9%). Iз числа засудженої за розкрадання державного або колективного майна шляхом привласнення, розтрати або зловживання посадовим становищем 1181 особи (ст. 84 ч.1 КК), позбавлення волi призначено лише 26 (2,2%). За спекуляцiю (ст. 154 КК) та незаконну торговельну дiяльнiсть (ст. 1556 КК) засуджено 3930 осiб, з них до позбавлення волi - 73 (1,9%).

Про це ж свiдчать i статистичнi данi МВС України, згiдно з якими матерiальнi збитки, завданi розкраданнями, в розрахунку на одну кримiнальну справу цiєї категорiї, якi направлено до суду, складали у 1995 р., наприклад, в Львiвськiй областi - 12,1 млн крб., Тернопiльськiй - 29,8 млн крб.

Наведенi данi дають пiдставу вважати, що близько 50% виявлених правоохоронними органами корисливих правопорушень у сферi економiки є малозначними i лише формально пiдпадають пiд ознаки злочину.

Не органiзована належним чином i робота щодо забезпечення вiдшкодування збиткiв, завданих злочинами. Так, у 1995 р. в результатi скоєння злочинiв у сферi економiки були завданi матерiальнi збитки на суму бiльш як 3,3 трлн крб., з яких вiдшкодовано до направлення справ до суду - 879 млрд крб. (26,5%) та накладено арешт на майно для вiдшкодування збиткiв на 846 млрд крб. (25,5%). Таким чином, по кримiнальних справах, якi направленi до суду, завданi злочинами збитки у цiлому по Українi вiдшкодованi лише наполовину, а в деяких областях ще менше (у Вiнницькiй областi вiдшкодовано 20,7% збиткiв, Луганськiй - 40,8%, Одеськiй - 1,2%).

Loading...

 
 

Цікаве