WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Про прояви організованої злочинності у виробничій та управлiнськiй сферах економіки - Реферат

Про прояви організованої злочинності у виробничій та управлiнськiй сферах економіки - Реферат

Реферат

на тему:

Про прояви організованої злочинності у виробничій та управлiнськiй сферах економіки

За останнi п'ять рокiв непослідовність проведення ринкових реформ, послаблення регульованого впливу держави на макро- і мікрорівнях, "доларізація" грошового обігу, посилення структурних деформацій в економіці призвели до рiзкого спаду виробництва промислової, сiльськогосподарської продукцiї та послуг, стрiмкого скорочення валового внутрiшнього продукту. За офiцiйними даними Мiністерства статистики України, валовий внутрiшнiй продукт у 1995 р. скоротився на 11,8%, порiвняно з попереднiм роком, і на 53% — проти 1990 року.

Обсяг промислового виробництва знизився у порiвняннi з минулим роком на 11,5%. Випуск продукцiї зменшили майже 3/4 промислових пiдприємств.

Поглиблення економiчної кризи в країнi супроводжується процесами кримiналiзацiї, якi набули загрозливих масштабiв у всiх галузях народного господарства, суспiльствi в цiлому. Корупцiя, розкрадання, шахрайство, спекуляцiя, розбої, грабежi стають звичним явищем, формуючи в суспiльствi викривленi уявлення про добро i зло. У 1995 роцi правоохоронними та iншими контролюючими органами у сферi економiки виявлено понад 60 тис. злочинiв, що на 29,9% бiльше нiж, у 1994 р.

Лише органами державної контрольно-ревiзiйної служби протягом минулого року в ходi проведених ревiзiй i перевiрок пiдприємств, установ i органiзацiй виявлено збиткiв вiд незаконних витрат, недостач i розкрадань на загальну суму близько 12,5 трлн крб., 25,6 млн дол. США, 82,2 тис. нiмецьких марок та 117,9 млн росiйських рублiв. У порiвняннi з попереднiм, 1994 роком, кiлькiсть пiдприємств, установ i органiзацiй, в яких виявленi розкрадання i недостачi грошових коштiв i матерiальних цiнностей, зросла на 2,5 тис., або бiльше, нiж на третину. Сума завданих збиткiв вiд розкрадань i недостач за 1995 р. склала 3,5 трлн крб. (зросла бiльш ніж у 100 разiв). Найбiльша кiлькiсть корисливих злочинiв має мiсце на пiдприємствах i в органiзацiях, якi входять до сфери управлiння мiнiстерств сiльського господарства i продовольства, транспорту, промисловостi, вугiльної промисловостi, енергетики, охорони здоров'я, рибного господарства, Державного комiтету нафтової, газової та нафтопереробної промисловостi, Мiнiстерства машинобудування, вiйськово-промислового комплексу i конверсiї України. Майже половину збиткiв вiд недостач i розкрадань виявлено в пiдприємствах i органiзацiях недержавного сектору.

Аналiз матерiалiв перевiрок та кримiнальних справ свiдчить, що "пiд дахом" державних пiдприємств з вiдома, а то i при безпосереднiй участi посадових осiб цих органiзацiй органiзованi злочиннi угруповання створюють рiзного роду комерцiйнi структури. Малi пiдприємства, кооперативи, iншi пiдприємницькi структури, використовуючи устаткування, сировину, допомiжнi матерiали, енергоресурси державних заводiв виробляють таку ж саму продукцiю, що й основне пiдприємство, в результатi чого виникають сприятливi умови для рiзноманiтних зловживань. Зафiксованi чисельнi випадки, коли приватним пiдприємствам за безцiнь продається дефiцитне державне устаткування, транспортнi засоби, сировина i т.iн.

Особливе занепокоєння викликає стан законностi у пiдприємницькiй дiяльностi. Незважаючи на те, що майже всi пiдприємницькi структури зареєстрованi як виробничi, переважна бiльшiсть (приблизно 70-80%) виконують в основному лише посередницькi функцiї, якi по'язанi з постiйним обiгом великих грошових сум. Схема їх "дiяльностi" приблизно однакова - це отримання за хабарi в комерцiйних банках кредитiв, закупiвля на держпiдприємствах, в державнiй та кооперативнiй торгiвлi, сiльськогосподарських пiдприємствах продукцiї (головним чином товарiв широкого вжитку, кольорових та чорних металiв, цукру, спирту, зерна i т.п.), перепродаж їх за пiдвищеними цiнами або вивiз за кордон. В той же час законодавчо не визначенi засоби протидiї штучно створеним структурам для "перекачування" фондових матерiалiв i грошей з пiдприємств у комерцiйнi структури. При цьому слiд зазначити, що в багатьох випадках комерцiйнi структури, якi створенi при державних пiдприємствах, або iснують за їх рахунок, фактично очолюють керiвники цих пiдприємств. Незважаючи на те, що чинним законодавством заборонено керiвникам державних пiдприємств та установ займатися пiдприємницькою дiяльнiстю, вони в багатьох випадках продовжують займатись нею через своїх довiрених осiб.

Однiєю з найскладнiших проблем сьогоднi є енергозабезпечення промислових та iнших виробничих пiдприємств. За розрахунками фахiвцiв, нинi бiльш нiж 85-90% загального спаду виробництва пов'язано з незабезпеченiстю як промисловостi, так i сiльського господарства енергоресурсами. Недолiки в енергозабезпеченнi суттєво впливають i на поглиблення платiжної кризи, яка набуває катастрофiчного характеру. Сума простроченої кредиторської заборгованостi пiдприємств та органiзацiй за взаємними розрахунками i позичками банкiв у минулому роцi зросла в 6,4 рази i на 1 сiчня 1996 р. складала 1134,3 трл крб. З цiєї суми 1095,5 трлн крб. (96,6%) складає заборгованiсть за взаємними розрахунками пiдприємств i органiзацiй, що становить майже третину валового внутрiшнього продукту. До бюджету своєчасно не надходить близько 40% платежiв. Кризi неплатежiв сприяє вiдсутнiсть належного банкiвсько-фiнансового регулювання i контролю грошового обiгу, незбалансованiсть руху цiн i платоспроможностi, вкрай низька платiжна дисциплiна.

Одночасно з поглибленням енергетичної кризи вiдбувається процес передачi функцiй енергозабезпечення промислових пiдприємств рiзноманiтним пiдприємницьким структурам. Цей процес потребує ретельного вивчення, так як продаж електроенергiї, яка виробляється на державних електростанцiях, пiдприємствам i установам через комерцiйнi посередницькi фiрми може призвести не лише до зростання зловживань, а й до поглиблення iнфляцiйних процесiв i кризового стану економiки. За цих умов все бiльш суспiльно небезпечними стають спроби використання органiзованими злочинними групами значних коштiв, що спрямовуються з державного бюджету на iнвестування енергетики, промисловостi та сiльського господарства.

Свiдченням цьому може бути угода, при якiй державна акцiонерна компанiя "Укрресурси" в березнi 1995 р. надала без попередньої оплати приватному пiдприємству "АМП" для реалiзацiї промисловим пiдприємствам України газ на суму 12,2 млн дол. США, за який вони взагалi не розрахувались. За даними податкової iнспекцiї Печерського району м.Києва, пiдприємство "АМП" на квiтень 1995 р. виробничої i господарської дiяльностi не проводило, заробiтну плату не нараховувало i не виплачувало, на балансi транспортних засобiв не мало, земельними ресурсами не користувалось. Засновано підприємство "АМП" двома приватними особами, якi внесли в статутний фонд 100 тис. крб.

Державна акцiонерна компанiя "Укрресурси" реалiзацiю природного газу, що надходив з Туркменiстану, здійснювала крiм "АМП" i через iншi комерцiйнi структури, якi заборгували державi понад 83,3 млн дол. США.

Пiд час перевiрок були виявленi непоодинокi факти нецiльового використання бюджетних коштiв, направлених на фiнансування вугiльної промисловостi та пiдприємств енергетичного комплексу. Так, за рахунок централiзованих кредитних ресурсiв Нацiонального банку України Донецьквуглекомбанком були виданi кредити для ВО "Донецьквугiлля" та шахтоуправлiння iм. Газети "Правда" на обладнання першочергових програмних лав на загальну суму 241 млрд крб., з яких 118,8 млрд крб. використанi не за цiльовим призначенням, в тому числi перерахованi ряду комерцiйних структур. Все бiльшого поширення набувають факти, коли керiвники рiзних рiвнiв використовують значнi бюджетнi кошти в особистих цiлях. Зокрема, в Мiнiстерствi енергетики України з 19 млрд крб., що були видiленi на капiтальнi вкладення, 12,1 млрд крб. Було використано на приватизацiю 8 квартир, якi на облiк не були поставленi, а в обхiд черги наданi на отримання житла керiвникам вказаного Мiнiстерства.

Однiєю з причин, яка сприяє зловживанням у виробничiй сферi, є те, що десятирiччями не переглядалися норми списання природних втрат при використаннi сировини i виробництвi готової продукцiї i т.iн. Державнi органи цi питання майже не контролюють, що дає можливiсть на держпiдприємствах безпiдставно списувати товарно-матерiальнi цiнностi, головним чином за рахунок застосування граничних норм, створювати надлишки сировини i готової продукцiї з наступним збутом їх комерцiйним структурам.

На цьому фонi вiдмiчається рiзке зниження рiвня дисциплiни i вiдповiдальностi посадових осiб, особливо керiвникiв, на яких покладено персональну вiдповiдальнiсть щодо забезпечення збереження державного i колективного майна. В той же час мiнiстерства i відомства, мiсцевi органи державної виконавчої влади послабили вимогливiсть до керiвникiв пiдприємств i органiзацiй за порушення фiнансової дисциплiни, безгосподарнiсть i марнотратство. Недостатньо вживається заходiв контролюючими органами для попередження i розкриття фiнансових правопорушень та злочинiв у сферi економiки. В бiльшостi випадкiв адмiнiстративнi стягнення до правопорушникiв не застосовуються. Так, Головним контрольно-ревізійним управлінням Мiнiстерства фiнансiв України не було притягнуто до адмiнiстративної вiдповiдальностi жодної посадової особи iз перевiрених 48 пiдприємств, якi незаконно витратили 586 млрд крб. бюджетних коштiв. Не застосовувались адмiнiстративнi стягнення до правопорушникiв i органами Державної контрольно-ревiзiйної служби Хмельницької областi, які викрили 632 факти грубих порушень законодавства з фiнансових питань. Аналогiчнi недолiки виявленi органами прокуратури в КРУ Вiнницької, Миколаївської областей та м. Києва. Спостерiгається зростання злочинностi серед самих працiвникiв контролюючих органiв (у 1995 р. до кримiнальної вiдповiдальностi було притягнуто 40 посадових осiб податкової та Державної контрольно-ревiзiйної служб).

Loading...

 
 

Цікаве